Скорінь
| Скорінь | ||||
|---|---|---|---|---|
| 51°55′23″ пн. ш. 25°29′43″ сх. д. / 51.92306° пн. ш. 25.49528° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна | Україна | |||
| Регіон | Волинська область | |||
| Розташування | на північ від села Дольськ, Камінь-Каширський район, Волинська область, Україна | |||
| Прибережні країни |
 Україна,  Білорусь | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | льодовикового походження | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 1,74 [1] км² | |||
| Глибина середня | 0,76 [1] м | |||
| Глибина макс. | 7,5 [1] м | |||
| Довжина | 2 [1] км | |||
| Ширина | 1,2 [1] км | |||
| Берегова лінія | 10,3 (з них 7,7 км в Україні)[1] км | |||
| Об'єм | 5650 тис. м³[1] км³ | |||
| Вода | ||||
| Режим | безстічне[2] | |||
| Басейн | ||||
| Площа басейну | 66 [1] км² | |||
| Інше | ||||
| Geonames |
693649  | |||
  Скорінь (Україна) | ||||
| ||||
Ско́рінь — озеро в Камінь-Каширському районі Волинської області України, на північ від села Дольськ[1]. Є прикордонним: по північному березі водойми проходить державний кордон між Україною та Білоруссю[1].
Озеро має льодовикове походження, характеризується значним рівнем евтрофікації та належить до групи деградуючих водойм, що зазнають природного замулення[3]. Водойма багата на поклади сапропелю[4]. Входить до складу Національного природного парку «Прип'ять-Стохід»[5]. Через близькість до кордону відвідування озера є обмеженим[6].
Озеро розташоване за 3 км на північ від с. Дольськ у низинній місцевості між меліоративним каналом і річкою Прип'ять[2]. Водойма витягнута з північного заходу на північний схід, має пологі схили та піщане дно[2]. Береги низькі, заболочені, подекуди заторфовані та вкриті болотними рослинами, що робить підхід до води у багатьох місцях неможливим[1].
Скорінь є безстічним озером[2]. Основні джерела живлення — атмосферні опади та поверхневий стік[1]. При обстеженні озера джерел і постійних водотоків не виявлено. У північній частині є два сухі канали, що з'єднані з дренажним каналом на території Білорусі[2]. Коливання рівня води впродовж року становить 0,3–0,5 м. Найвищі рівні спостерігаються навесні, найнижчі — наприкінці літа або на початку осені. Під час повені значна частина берегової смуги затоплюється[2].
Вода в озері має застійний режим, жовтуватий колір та неприємний запах. За хімічним складом належить до гідрокарбонатно-кальцієвих із мінералізацією 171,71–180,86 мг/л[2].
Озеро з усіх боків оточене лісом[1]. Берегова смуга завширшки 200—500 м поросла вільхою, березою, верболозом, сосною, дубом та осикою. Серед трав'яної рослинності переважають очерет, осока, лепеха та папороть[2].
Смуга заростання водойми становить 25–100 м від берегів, а загальний відсоток заростання водної поверхні сягає 15 %. Підводна рослинність поширена майже по всій акваторії (85–90 % площі), серед неї переважають елодея, тілоріз, латаття та жовті глечики[2].
Основу іхтіофауни становлять карась, лин, червонопірка, щука та плітка. Озеро має високу кормову базу для риб[2]. Місцевість зручна для полювання[1].
Дослідження якості води, проведене у 2011—2012 роках, показало, що екологічний стан озера є задовільним. Водночас було зафіксовано перевищення концентрації нітритів, що може свідчити про антропогенне навантаження, зокрема інтенсивне використання добрив на водозбірній площі[2]. Озеро належить до водойм, що поступово деградують через природне замулення[3].
У 2016 році розглядалося питання про надання дозволу на рух моторних суден на території озера, що входить до НПП «Прип'ять-Стохід». Пропозиція викликала дискусії: прихильники стверджували, що це запобігатиме заростанню, а противники вказували на ризики забруднення води та зменшення популяції птахів[5].
Озеро Скорінь відоме значними покладами цінного сапропелю — органічного мулу, що використовується як добриво[4]. За деякими даними, водойма посідає друге місце в області за запасами цієї речовини[7]. Озеро включене до переліку водойм Волині, перспективних для промислового видобутку сапропелю, що може сприяти очищенню та поглибленню водойми[8].
Лінія кордону між Українською РСР та Білоруською РСР була встановлена указом від 4 грудня 1939 року. Згідно з документом, кордон пролягав «по північному берегу озера Скорень», що історично закріплювало водойму переважно в межах України[9].
Наразі по північному березі озера проходить державний кордон України[1]. Цей статус створює значні обмеження для відвідувачів. Через близькість до кордону з Білоруссю, яка є недружньою до України державою, мандрівки до озера не рекомендуються. Відвідувачі ризикують бути затриманими українськими прикордонниками, тому поїздки до водойми радять відкласти до кращих часів[6][10].
За свідченнями місцевих жителів, після розбудови прикордонної інфраструктури Білоруссю частина озера відійшла під її контроль, хоча раніше водойма повністю належала Дольській сільській раді. Це питання вирішувалося на міжурядовому рівні без участі місцевої громади, що викликало її невдоволення[7].
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Озеро Скорінь - озеро Льодовикового походження у Любешівському районі. vodres.gov.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Лавринюк, Зоряна (2013). Екологічне оцінювання якості води озера Скоринь за вмістом сполук нітрогену. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Хімічні науки (24): 34—37.
- ↑ а б ТРАГЕДІЯ ОЗЕРА НЕЧИМНЕ. volyn.com.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ а б На кордоні волиняни з білорусами ділять небезпечне болотисте озеро (фото). konkurent.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ а б У НАЦІОНАЛЬНОМУ ПАРКУ НА ВОЛИНІ ХОЧУТЬ ДОЗВОЛИТИ МОТОРНІ ЧОВНИ. volynnews.com (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ а б Дев'ять волинських озер, від відвідування яких радять утриматися цього літа. life.rayon.in.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ а б Які проблеми у Дольську створив митний пункт, або чому українське озеро віддали Білорусі. lyubeshiv.rayon.in.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Нове дихання: як підприємство відроджує озеро на Старовижівщині. eco.rayon.in.ua (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ УКАЗ от 4 декабря 1939 года О разграничении областей между Украинской Советской Социалистической Республикой и Белорусской Советской Социалистической Республикой. brestobl.com (рос.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Мальовничі озера Волині, на які ліпше не їхати. hetman.news (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- Озеро Скорінь на сайті Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області.
- Лавринюк З. Екологічне оцінювання якості води озера Скоринь за вмістом сполук нітрогену // Науковий вісник СНУ ім. Лесі Українки. — 2013. — № 24. — С. 34-37.