Скумбрія атлантична

?Скумбрія атлантична
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
Клас:	Променепері (Actinopterygii)
Підклас:	Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:	Костисті риби (Teleostei)
Ряд:	Окунеподібні (Perciformes)
Родина:	Скумбрієві (Scombridae)
Рід:	Скумбрія (Scomber)
Вид:	Скумбрія атлантична
Біноміальна назва
Scomber scombrus Linnaeus, 1758
Посилання
Вікісховище:	Scomber scombrus
Віківиди:	Scomber scombrus
EOL:	206785
ITIS:	172414
МСОП:	170354
NCBI:	13677
Fossilworks:	352546

Ску́мбрія атлантична, макрель, баламут (Scomber scombrus L.) — риба родини скумбрієвих ряду окунеподібних.

Опис

Довжина до 60 см (чорноморська 22—38 см, вага до 1,6 кг; У Чорному морі скумбрія не перевищує 30-32 см у довжину та 265 г за вагою.). Тіло веретеноподібне. Спинних плавців два. За другим спинним плавцем є 5—6 маленьких плавців, за анальним 4—5. Плавальний міхур відсутній. Забарвлення: черево та боки сріблясті, спина синьо-зелена з великою кількістю чорних зігнутих смужок.

Поширення

Ендемічний вид для північної частини Атлантичного океану, зустрічається біля берегів Північної Америки від Лабрадора до мису Гаттерас і біля берегів Європи від Канарських островів до Ісландії, а також у Середземному, Мармуровому, Чорному, Північному та Балтійському морі. Бували випадки, коли скумбрія заходить у Баренцеве та Біле моря.

Особливості біології

Пелагічна теплолюбна риба, швидко плаває. Тримається зграями, здійснює сезонні міграції навесні з глибини 150—250 м, де зимує, до берегів для розмноження. Після розмноження мігрує вздовж берегів у пошуках корму.

Живиться планктоном.

Статевої зрілості досягає на 2—4 році життя. Нерест влітку на невеликих глибинах, плодючість самиць до 500 тисяч ікринок. Ікра пелагічна, до 1,3 мм у діаметрі, швидкість її розвитку залежить від температури. Личинки що з'являються, мають 3,1—3,9 мм довжини, жовток повністю зникає при довжині личинки 6 мм. Молодь стає повністю схожою на дорослу особину при довжині 4,5—5 см.

Охорона

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно з Червоним списком МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому скумбрія атлантична занесена до Червоної книги Чорного моря (охоронна категорія: вид перебуває в небезпечному стані).

Практичне значення

Скумбрія в магазині

Цінний об'єкт промислу, м'ясо скумбрії дуже смачне та жирне (до 16,5 % жиру), без маленьких кісток. У торговельну мережу потрапляє у замороженому, копченому або солоному вигляді. Також зі скумбрії виготовляють консерви та пресерви.

Геральдика

Скумбрія, або макрель використовується у геральдиці як гербова фігура. Зокрема, вона фігурує на гербах данського міста Обенро і Обенроської комуни.

• 
  Комуна Обенро
• 
  Місто Обенро

Див. також

• Пеламіда атлантична
• Скумбрія середземноморська

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Скумбрія [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скумбрія атлантична

• Скумбрія [Архівовано 6 грудня 2008 у Wayback Machine.]
• Будова та розвиток скумбрії