Слобода-Яришівська
| село Слобода-Яришівська | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Вінницька область |
| Район | Могилів-Подільський район |
| Тер. громада | Яришівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05080130100074057 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1578 |
| Населення | 649 |
| Площа | 3 км² |
| Густота населення | 216,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24016 |
| Телефонний код | +380 4337 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°32′42″ пн. ш. 27°38′16″ сх. д. / 48.54500° пн. ш. 27.63778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
97 м[1] |
| Найближча залізнична станція | Сулятицька |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24024, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Яришів, вул. Головна, буд. 19/1 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Слобода-Яришівська — село в Україні, у Яришівській сільській громаді Могилів-Подільського району Вінницької області.
Населення становить 649 осіб (згідно з переписом населення 2001 р.) Селом протікає мальовнича річка Лядова.
7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[2].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Яришівської сільської громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Могилів-Подільського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Могилів-Подільського району[4].
Місця описані у повісті М. В. Гоголя Тарас Бульба.
Місце народження Марії Оксентіївни Руденко (1915—2003) — заслуженого працівника культури України, талановитого педагога, поетеси, художниці, знаменитої фольклористки, засновниці та художнього керівника(протягом 33 років) фольклорно-етнографічного ансамблю «Горлиця»; художниці Фросини Онисько (1918—1976)
В околицях села знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Звеняча долина.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,31 % |
| російська | 1,54 % |
Ці місця мають відношення до написання знаменитої повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, курінний отаман Війська Запорізького Низового Охрім Макуха, дядько якого по батьковій лінії товаришував із Миколою Гоголем, коли той проживав у Могилеві-Подільському. Повість написана М. В. Гоголем у Миргороді під враженням родинних переказів Миклух. За визволення України з-під польської шляхти воювало, крім самого Охріма Макухи, також троє його синів — Омелько, Назар і Хома. Назар закохався у шляхетну панночку, доньку польського воєводи та перейшов на бік поляків. Зганьблені брати разом із товаришами вирішили викрасти зрадника, але на зворотному шляху на межі сіл Яришів та Слобода-Яришівська натрапили на варту. Хома загинув у нерівному бою, його вірного соратника, козака Байду полонили та закатували до смерті, підвісивши на гакові за ребро, а Омелькові з бранцем вдалося втекти і доставити полоненого брата до батька, який очікував у ліску на околиці Слободи-Яришівської. Курінний власноруч стратив сина-перевертня, вистреливши йому в груди з пістоля та скинув зі скелі на краю лісу. На згадки та перекази про історичні факти наклалися події Гоголівської повісті і згодом вказаний ліс місцеві мешканці почали називати Андріївським лісом, а скелю Андрієвою скелею. Одну з околиць Слободи-Яришівської досі у народі називають Бульбашівкою, а у Яришеві зупинку неподалік від хлібозаводу знають, як зупинка біля Байди. В пам'ять про проживання видатного письменника у Могилеві-Подільському встановлено пам'ятник М. В. Гоголю, його іменем названо площу та одну з вулиць міста.
В селі народилися:
- Руденко Марія Авксентіївна (1915—2003) — українська фольклористка, етнографиня, краєзнавиця, педагогиня, майстриня декоративного мистецтва. Заслужений працівник культури України (1970);
- Шубравський Василь Єфремович (1920—1992) — український літературознавець, шевченкознавець[6].
- ↑ Погода в Слободі-Яришівській.
- ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Меморіальний сайт пам'яті Арсена Каспрука.
- Слобода́-Я́ришівська // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.452
- Сайт села Слобода-Яришівська
- Слобода-Яришівська: вигляд з супутника
- Організації та установи с. Слобода-Яришівська
| Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
