Перейти до вмісту

Смоленська єпархія РПЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Смоленська єпархія РПЦ

Основні дані
Церква РПЦ
Заснована 1137
Юрисдикція Смоленська область
Єпархіальний центр Смоленськ
Кафедральний собор Успенський собор (Смоленськ)
Парафій 186
Сайт smoleparh.ru
Правлячий архієрей

митрополит Смоленський і Дорогобузький

Ісидор Тупікін
CMNS: Смоленська єпархія РПЦ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Смоленська єпархія РПЦ — єпархія РПЦ на території міста Смоленська, Велізького, Демидівського, Дорогобузького, Духовщинського, Кардимовського, Краснинського, Руднянського, Смоленського і Ярцевського районів Смоленської області. Входить до складу Смоленської митрополії.

Кафедральний собор — Успенський кафедральний собор в Смоленську.

Назви

[ред. | ред. код]
  • Смоленська (з 1137)
  • Смоленська і Брянська (з 1515 або 1539)
  • Смоленська і Дорогобузька (з 1589)
  • Смоленська та Чернігівська (з 1628)
  • Смоленська і Мстиславська (з 1657)
  • Смоленська і Дорогобузька (з 1661 або 1671)
  • Смоленська і Брянська (1942 — 1943)
  • Смоленська і Дорогобузька (1944 — 1965)
  • Смоленська і Вяземська (1965 — 1989)
  • Смоленська і Калінінградська (1989 — 2009)
  • Смоленська і Вяземська (2009 — 2015)
  • Смоленська і Рославльська (2015 — 2017)
  • Смоленська і Дорогобузька (з 4 травня 2017)

Історія

[ред. | ред. код]

Християнство стало поширюватися на Смоленщині невдовзі після хрещення Києва[1]. Як повідомляє літопис, «в літо 6498 іде Володимир в Смоленську землю і тамо хрести всі ті землі». Першим містом князівства, що прийняло хрещення, став Смоленськ.

Після смерті Ярослава Мудрого в 1054 Смоленськ став столицею самостійного князівства, діставшись у спадок синові Ярослава — В'ячеславу, потім онукові, Володимиру Мономаху.

Смоленщина перебувала у складі Переяслав-Хмельницької єпархії доти, доки онук Мономаха, князь Ростислав Мстиславич Побожний (1128—1158) не виклопотав для Смоленська самостійного єпископа. Угода між ним і першим єпископом увійшла в історію як «Статутні грамоти Ростислава». Смоленська єпископія отримала від князя значні доходи, земельні володіння. На Смоленській землі в XII — XIII століттях розгорталася діяльність багатьох видатних проповідників і церковних письменників. Яскравим ім'ям в їхній плеяді є ім'я святого преподобного Авраамія Смоленського[2].

У 1415–1419 і 1458 — 1514 роках перебувала в канонічній юрисдикції Києво-Литовських митрополитів.

З 26 січня 1539 року — архієпископія; з 1681 по 1728 роки — митрополія[3].

Архієрейський будинок в Смоленську

У добу більшовицької окупації популярність здобув процес «Смоленська справа» 1922, в результаті якого, за спробу зупинити вилучення церковних цінностей з Успенського собору Смоленська, що не піддався пограбуванню навіть з приходом Наполеона, залучено було 45 осіб, 25 з яких були ув'язнені, 5 — розстріляні. До 2008 було відомо 242 імені священнослужителів Смоленської єпархії, що постраждали від гонінь.

У 1941–1943 Смоленська єпархія включала в себе Смоленщину і Брянщину і входила до складу Білоруської православної церкви. Правлячим архієреєм був єпископ Смоленський і Брянський Стефан Севбо У 1943—1944 Смоленська єпархія очолювалася архієпископом Тверським Василем Ратміровим, що мав титул «Тверський і Смоленський».

З 1984 по 2008, в період управління митрополита Кирила Гундяєва (нині Патріарх Кирило) в Смоленській і Калінінградській єпархіях було побудовано 143 храмів, 65 відновлено.

Рішенням Священного Синоду від 31 березня 2009 на території Калінінградської області утворена єпархія РПЦ. Правлячий архієрей новоствореної єпархії отримав титул «Калінінградський і Балтійський», правлячий архієрей Смоленської єпархії іменується «Смоленський і В'яземський»[3].

У 2015 зі складу Смоленської єпархії виділена В'яземська єпархія; Смоленська і В'яземська єпархії включені до складу новоствореної Смоленської митрополії. У 2017 зі складу Смоленської єпархії виділена Рославльська єпархія, що також включена до складу Смоленської митрополії.

Архієреї

[ред. | ред. код]

Константинопольська православна церква — Київська метрополія до 1515

  • Ігнатій I (1128—1133) — виділення Смоленського князівства
  • Лазар I (1133—1135)
  • Мануїл Грек (26 грудня 1137—1169)
  • Михаїл (?)
  • Костянтин (згадується у 1180)
  • Симеон I (згад. 1190—1197)
  • Ігнатій II (згад. 1206 — 29 січня 1219)
  • Лазар II (1219—1220)
  • Меркурій (?-1247)
  • Афанасій (XIII ст.)
  • Іоанн I (XIII ст.)
  • Порфирій (перна пол. XIII ст.)
  • Діонісій (до 1238)
  • Фома (1238—1256)
  • Пахомій (XIII ст.)
  • Ігнатій III (2-га пол. XIII ст.)
  • Іона (XIV ст.)
  • Даніїл (?) (XIV ст.)
  • Іоанн II (згад. 1335)
  • Євфимій I (с 1345)
  • Феофілакт (Феоктист) (з 1356)
  • Парфеній (1364—1370)
  • Даниїл II Звенигородський (1375—1382)
  • Михаїл II (поч. 1383—1396)
  • Кассіан (Наассон) (6 квітня 1396 — ?)
  • Ігнатій IV (згад. в 1405)
  • Іларіон (після 1405—1408)
  • Нікон (1408—1411)
  • Севастіан (1411—1416)
  • Герасим (1417—1433)
  • Михаїл III (згад. у 1435)
  • Нафанаїл (згад. з 1440 по 1445)
  • Симеон II (1440 — 3 березня 1445)
  • Євфимій II (XV ст.)
  • Місаїл Бабич (1454—1480)
  • Місаїл Бабич (1454—1480)
  • Іоаким (1480—1485)
  • Йосиф Болгаринович (1494 — 30 травня 1498)
  • Йосиф ІІ Солтан (1502 — 8 лютого 1509)
  • Варсонофій Ходикін (1509 — жовтень 1514)

Схизматична Московська метрополія

  • Іосиф ІІІ (15 лютого 1515 — 22 червня 1532)
  • Савва Слєпушкін (20 лютого 1536—1538)
  • Гурій Заболотський (16 березня 1539 — березень 1555)
  • Симеон III (17 березня 1555 — 28 липня 1567)
  • Феофіл (1568)
  • Сильвестр (згад. 1572—1589)

Російська православна церква

  • Феодосій (1592—1605)
  • Сергій (1608—1611)

Константинопольська православна церква — Український екзархат

Російська православна церква

  • Лаврентій (березень — грудень 1655)
  • Калліст Дорофеєвич-Риторайський (червень 1657—1658)
  • Філарет (1658—1671)
  • Варсонофій Єропкін (9 квітня 1671 — поч.1676)
  • Симеон Молюков (9 квітня 1676 — 10 лютого 1686)
  • Сильвестр II Черницький (26 березня 1699—1704)
  • Сильвестр Крайський (вересень 1707—1712)
  • Дорофей Короткевич (1712 — 3 червня 1718)
  • Сильвестр Холмський-Волинець (5 березня 1719 — 3 березня 1720)
  • Варлаам Косовський (3 березня 1720 — 24 травня 1721)
  • Філофей Грек (13 лютого 1722 — червень 1727)
  • Гедеон Вишневський (19 червня 1728 — 2 лютого 1761)
  • Парфеній Сопковський (7 березня 1761 — 7 березня 1795)
  • Димитрій Устимович (1 травня 1795 — 26 травня 1805)
  • Серафим Глаголевський (7 липня 1805 — 7 лютого 1812)
  • Іриней Фальковський (7 лютого 1812 — 6 липня 1813)
  • Іоасаф Сретенський (6 липня 1813 — 7 липня 1821)
  • Іосиф Величковський (3 липня 1821 — 17 лютого 1834)
  • Тимофій Кетлеров (24 лютого 1834 — 16 травня 1859)
  • Антоний Амфітеатров (31 жовтня 1859 — 9 листопада 1866)
  • Іоанн Соколов (9 листопада 1866 — 17 березня 1869)
  • Серафим Протопопов (4 квітня 1869 — 2 жовтня 1874)
  • Іосиф Дроздов (7 грудня 1874 — 28 вересня 1881)
  • Нестор Метанієв (31 жовтня 1881 — 16 грудня 1889)
  • Гурій Охотін (21 січня 1890 — 21 січня 1896)
  • Никанор Каменський (10 лютого 1896 — 2 січня 1899)
  • Митрофан Невський (2 січня — 23 травня 1899)
  • Петро Дугов (30 травня 1899 — 15 лютого 1908)
  • Феодосій Феодосіїв (15 лютого 1908—1919)
  • Євсевій Нікольський (1919—1920)
  • Філіп Ставицький (19 жовтня 1920 — 13 червня 1924)
  • Валеріан Рудич (17 березня 1924 — 1 листопада 1927)
  • Серафим Остроумов (1 листопада 1927 — листопад 1936)
  • Модест Нікітін (листопад 1936 — 2 грудня 1937)
    • 1937—1942 — не було
  • Стефан Севбо (17 травня 1942—1943)
  • Сергій Смірнов (19 листопада 1944 — 5 квітня 1955)
  • Михаїл Чуб (5 квітня 1955 — 1 серпня 1957)
  • Іннокентій Сокаль (10 травня 1959 — 15 жовтня 1964)
  • Питирим Нечаєв (23 жовтня 1964 — 5 лютого 1965)
  • Антоній Вакарик (12 лютого 1965 — 7 жовтня 1967)
  • Гедеон Докукін (22 жовтня 1967 — 2 лютого 1972)
  • Феодосій Процюк (2 лютого 1972 — 26 грудня 1984)
  • Кирил Гундяєв (26 грудня 1984 — 31 березня 2009)
  • Феофілакт Кур'янов (31 березня 2009 — 22 березня 2011)
  • Пантелимон Шатов (22 березня 2011 — 12 березня 2013)
  • Пантелимон Шатов (12 березня 2013 — 17 березня 2013)
  • Ісидор Тупікін (с 17 березня 2013)

Вікаріатства

[ред. | ред. код]
  • Балтійське (нечинне)
  • В'яземське (нині самостійна єпархія)
  • Гжатське (нечинне)
  • Мосальське (нечинне)
  • Порецьке (нечинне)
  • Рославльське (нині самостійна єпархія)
  • Сухініцьке (нечинне)

Монастирі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ РусАрх — Валуев Д. В. . Первые века христианства на смоленской земле. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 22 березня 2020.
  2. ↑ Смоленская и Вяземская епархия. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 25 вересня 2009. [Архівовано 2011-06-12 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Смоленская и Вяземская епархия / Организации / Патриархия.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смоленська_єпархія_РПЦ&oldid=45294562