Смілка Гельманна
| ?Смілка Гельманна | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | суперастериди |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
| Триба: | Sileneae |
| Рід: | Смілка (Silene) |
| Вид: | Смілка Гельманна |
| Біноміальна назва | |
| Silene hellmannii Claus, 1852 | |
| Синоніми | |
| Otites graniticola Klokov Otites hellmannii (Claus) Stankov Silene krymensis Kleopow Otites krymensis (Kleopow) Klokov | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Silene hellmannii |
| IPNI: | 157486-1 |
Смілка Гельманна[1], ушанка гранітна як Otites hellmannii й ушанка кримська як Otites krymensis[2] (Silene hellmannii) — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae). Поширений на півдні Східної Європи та в Центральній Азії. Вид занесений до Європейського Червоного списку.[3]
Дворічник чи багаторічник 20–60 см заввишки. Чашечка 3–7 мм завдовжки. Листки лопаткоподібні[2].
Цвітіння відбувається в травні — червні.[3][4][5]
Поширений в Болгарії, Україні, на півдні європейської частини Росії, в Казахстані, Туркменістані[6][7][8].
В Україні поширена в степу і передгір'ях Криму. Спорадично трапляється в Донецькій, Луганський, Кіровоградській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській областях. Росте на кам'янистих відслоненнях, крейдових і глинистих схилах, на сухих, змитих, дренованих бідних ґрунтах.[2][3][5]
Раритетний вид рослин, занесений Європейського Червоного списку.[3]
В Україні вид перебуває під охороною — він занесений до переліків регіонально рідкісних рослин Донецької, Луганської, Кіровоградської та Запорізької областей.[5][9]
Основними негативними факторами є лісорозведення, розробка кар'єрів, рекреація в місцезростаннях виду.[3][5]
Смілка Гельманна як елемент біорізноманіття охороняється в Луганському і Українському степовому природних заповідниках та ряді інших природно-заповідних об'єктів півдня України.[3][5]
- ↑ Silene hellmannii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 76, 77. (рос.)(укр.)
- ↑ а б в г д е Екофлора України. / Відп. ред. Я. П. Дідух. — К. : Фітосоціоцентр, 2002. — Т. 3 / Федорчук М. М., Дідух Я. П., та ін. — 496 с. (с. 288—291)
- ↑ Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 2 изд. — 548 с. (с. 76—77)
- ↑ а б в г д Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : Навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 41—42). — ISBN 966-375-018-9
- ↑ Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 22.05.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 22.05.2020. (англ.)
- ↑ Catalogue of Life. Процитовано 22.05.2020. (англ.)
- ↑ Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укл. : Т. Л. Андрієнко, М. М. Перегрим. — К. : Альтерпрес, 2012. — 148 с.
- Екофлора України. / Відп. ред. Я. П. Дідух. — К. : Фітосоціоцентр, 2002. — Т. 3 / Федорчук М. М., Дідух Я. П. та ін. — 496 с. (с. 346—347). — ISBN 966-7938-76-X
- Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н. и др. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 2 изд. — 548 с. (с. 76—77). — ISBN 966-7459-18-7
- Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укл. : Т. Л. Андрієнко, М. М. Перегрим. — К. : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0
- Флора Восточной Европы / Отв. ред. А. А. Цвелев. — Л. : Наука, 2004. — Т. 11. — 536 с. (с. 254—255). — ISBN 5-87317-160-2
- Флора СССР / Гл. ред. В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1936. — Т. 6 / Ред. Б. К. Шишкин. — 956 с. (с. 688)
- Флора УРСР. — К. : Вид-во АН УРСР, 1952. — Т. 4 / Ред. М. І. Котов. — 692 с. (с. 555—556)
|
Це незавершена стаття про гвоздикові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
