Перейти до вмісту

Софія Семенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Софія Семенівна
Смерть княгині, мініатюра із Лицевого літописного зводу
Померла7 лютого 1483(1483-02-07)
Твер
Титулкнягиня
Конфесіяправослав'я
РідОлельковичі
БатькоСемен Олелькович
МатиМарія Гаштольд
У шлюбі зМихайло Борисович

Софія (нар. не пізніш середини 1450-их — пом. 7 лютого 1483[a]) — дочка київського князя Семена Олельковича від литовської боярині Марії Іванівни Гаштольд[2].

Сестра Василя, що посполу з матір'ю був властелем Пінська, й Олександри (Олени), дружини кн. Федора Івановича Ярославича.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Гравюра з твору Бартоша Папроцького «Гніздо цноти» 1578 р.

Зимою 1470/1471 року дівчину видали заміж за останнього великого князя тверського, — сімнадцятилітнього Михайла Борисовича.

Дітей, впрочім, пара не прижила, а зглядно обставин буття Софії у Твері позосталася сливе єдина згадка в місцевому літописі від січня 1483 через приїзд до міста посла Івана III Петра Григоровича Заболотського[ru], який з нагоди шлюбу московського княжича із її тіточною сестрою, молдавською господарівною Оленою Штефанівною підніс жінці у дар міх вина та два убруси, перлами саджені.

Була похоронена у Спасо-Преображенськім соборі м. Твер обік гробниці вел. кн. Анастасії Андріївни Суздальської. По кончині жінки Михайло Борисович уклав союз з Казимиром Ягеллончиком, ба навіть клопотав про шлюб із внучкою того, але цьому наміру так й не судилось збутися.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Згідно з Татищевським зводом — 2 квітня того ж року[1].
  1. София Семеновна. Русский биографический словарь. Т. 20. Санкт-Петербург: Типография Товарищества «Общественная польза». 1912. с. 432.
  2. Полехов С.В. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века / отв. ред. Б. Н. Флоря. — Москва : «Индрик», 2015. — С. 483. — ISBN 978-5-91674-366-1.

Література

[ред. | ред. код]