Перейти до вмісту

Спасо-Преображенська церква (Глухів)

Координати: 51°40′31.32″ пн. ш. 33°54′49″ сх. д. / 51.6753667° пн. ш. 33.91361° сх. д. / 51.6753667; 33.91361
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Спасо-Преображенська церква
Загальний вигляд церкви (8 лютого 2010)
51°40′31.32″ пн. ш. 33°54′49″ сх. д. / 51.6753667° пн. ш. 33.91361° сх. д. / 51.6753667; 33.91361
Тип спорудицерква Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняУкраїнаГлухів
АрхітекторКвасов Андрій Васильович
Початок будівництваXVII століття
Кінець будівництва1765
НалежністьУПЦ МП
Станпам'ятка архітектури національного значення України (180034-Н) і пам'ятка історії національного значення Україниd (180034-Н) Редагувати інформацію у Вікіданих
Спасо-Преображенська церква (Глухів). Карта розташування: Україна
Спасо-Преображенська церква (Глухів)
Спасо-Преображенська церква (Глухів) (Україна)
Мапа
CMNS: Спасо-Преображенська церква у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Спасо-Преображенська церква — тетраконховий храм у місті Глухів. Церква стояла за межами колишніх загальноміських укріплень і тому називалася «Заградською», зараз розташована в самому центрі Глухова на площі Рудченка, неподалік Трьох-Анастасіївської церкви, і є однією з головних архітектурних окрас міста.

Церква мурована з місцевої цегли, потинькована з побіленим інтер'єром. Фасади мають двобарвне пофарбування: жовте тло з білими деталями. У пандативах частково збереглися олійні зображення Св. Євангелістів у медальйонах. Старий іконостас майже не зберігся[1]. Підлога дощана. Щипцевий та вальмові дахи, а також баня на дерев'яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю й пофарбовані зеленим кольором[2].

Історії

[ред. | ред. код]
Вигляд церкви (8 травня 2011)

На початку XIX століття у північно-західному куті церковного подвір'я спорудили муровану багатоярусну дзвіницю в стилі класицизму, яка була зруйнована в 1930 році. 1855 року архітектор А. Ассінг розробив проєкт прибудови з заходу теплої церкви, яку реалізували 1867 року. У 1961 році святиню закрили з ризиком можливого знесення. Церкву використовували як склад до 1979 року, коли її оголосили пам'яткою архітектури національного значення. З 1989 року Спасо-Преображенську церкву повернули релігійній громаді. Поступово храм реставрували: перший етап реставраційних робіт було завершено 1992 року (автор проєкту реставрації — архітектор інституту «Укрпроектреставрація» С. Халепа[3]), другий — у 2004.

У липні 2008 р. реставратори відкрили в глухівській Спасо-Преображенській церкві раніше невідомий унікальний живопис XVIII століття. Смисловий та композиційний центр — зображення Ісуса в червоній багряниці. Цей живопис зберігся на первинному тиньку, тому його можна датувати 70-ми роками XVIII ст. Припускають, що він виконаний художником з Петербурзької академії мистецтв[4].

У кінці 2010 року реставратори надали церкві нового вигляду[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Стаття «У Спасо-Преображенській церкві Глухова виявлено унікальні старовинні розписи XVIII століття» на Сайті прес-служби Української Православної Церкви [Архівовано 7 грудня 2009 у Wayback Machine.]
  2. Стаття «Спасо-Преображенська церква» [Архівовано 6 вересня 2010 у Wayback Machine.] на Неофіційному сайті Глухова [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
  3. В. Вечерський, О. Козлов, В. Рульчет та ін. 50 річчя Укрреставрації. Історія корпорації. — Київ-Львів : © Укрреставрація й © Укрзахідпроектреставрація, 1996. — С. 58. — ISBN 5-7707-9955-2.
  4. Бартош А. Є., Марампольська В. А. Унікальна знахідка 2008 року // Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць / С.А. Слєсарєв (голова), О.М. Титова (заступник голови), С.І. Білокінь, Л.О. Гріффен та ін. / Національний заповідник «Глухів», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Вип. 3. – К. – Глухів, 2010. – С. 19-21.

Посилання

[ред. | ред. код]