Станіслав Яшовський
| Станіслав Любич Яшовський | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Станіслав Любич Яшовський |
| Народився | 1803 Чишки, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер | 12 лютого 1842 Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Поховання | Личаківський цвинтар і Жовківський цвинтар  |
| Громадянство | Австрійська імперія |
| Національність | поляк |
| Діяльність | письменник, журналіст, поет |
| Відомий завдяки | письменник, поет, критик, історик, журналіст, драматург |
| Знання мов | польська[1] |
| Конфесія | римокатолик |
Станіслав Любич Яшовський гербу Любич (пол. Stanisław Lubicz Jaszowski; 1803, Чишки, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія — 12 лютого 1842, Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) — польський шляхтич, письменник, поет, критик, історик, журналіст, драматург.
Народився у 1803 році в селі Чишки в Галичині, у шляхетній родині. Батько його був нотаріусом у міській раді Перемишля та керував земельними справами.
Навчався на філософському факультеті Львівського університету, але навчання не закінчив. Потяг до самостійного вивчення, однак, зберіг протягом усього свого життя. Маючи неповних 18 років почав працювати у виданні «Gazeta Lwowska».
Сприяв відродженню польської національної літератури у Східній Галичині (Австрійська імперія).
Співпрацював літературними журналами «Rozmaitości» у Львові та «Pszczółką Krakowska» у Кракові. Як сучасник Олександра Пушкіна, широко висвітлював його діяльність у 1824 році в польській пресі Львова[2].
Перед смертю, у листах до друзів, без ілюзій оцінював свої літературні досягнення. Він знав, що переважна більшість плодів його пера, будуть відправлені назад у минуле.
Станіслав Яшовський помер у Львові 12 лютого 1842 року у віці 39-ти років та був похований на Жовківському цвинтарі (Папарівка). Після закриття цього цвинтаря у 1860 році та завдяки старанням друзів подружжя Яшовських, 22 жовтня 1868 року останки та надгробний пам'ятник Станіслава Яшовського та його дружини Вікторії з Ланґурських з Жовківського цвинтаря було перенесено[3][4] на п'яте поле Личаківського цвинтаря.
- «Римотворчі іграшки» (Zabawki rymotwórcze, 1826) — збірка комедій, драматичних оповідань тощо;
- «Повісті історичні польські» (Powieści Historyczne polskie, 1831);
- «Мулатка» (Mulatka, 1833) — роман у віршах;
- «Битва під Стубненями» (Bitwa pod Stubneni, 1831) — роман;
- «Слов'янин» (Sławianin, 1837—1839)[5];
- «Дністрянка» (Dniestrzanka, 1841) — збірка віршів та прози для розваги та навчання[6].
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Jaszowski, Stanislaus // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 10. — S. 111.
- ↑ Jaszowski Stanisław. eduteka.pl (пол.). 23 лютого 2012. Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2025.
- ↑ Jaworski F. Na zapomnianym cmentarzu… — S. 91.
- ↑ Schneider A. Wspomnienie o Stanisławie Jaszowskim… — S. 230.
- ↑ Jaszowski, Stanisław (1803—1842), Schriftsteller… — S. 86.
- ↑ Stanislaw Jaszowski Dniestrzanka: zbiór artykułów wierszem i proza ku zabawie i nauce. — Lwów: Drukiem Józefa Schnaydera, 1841. — 210 s. (пол.)
- Jaszowski, Stanisław (1803—1842), Schriftsteller // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950. — Bd. 3 (Lfg. 11, 1961). — S. 86. (нім.)
- Jaworski F. Na zapomnianym cmentarzu / Franciszek Jaworski. — Biblioteka Lwowska. — Lwów, 1912. — T. V. — S. 86-92. (пол.)
- Poklewska K. Stanisław Jaszowski: z dziejów przełomu romantycznego w Galicji // Prace Polonistyczne. — 1970. — ser. XXVI. — S. 145-168. (пол.)
- Poklewska K. Stanisław Jaszowski — popularyzator romantyczności // Galicja romantyczna (1816-1840). — Warszawa, 1976. — S. 58-83. (пол.)
- Stanisław Jaszowski (1803-1842) // Obraz literatury polskiej XIX i XX w. — ser. 3. — t. 1: Literatura krajowa w okresie romantyzmu 1831-1863 / red. nacz. Kazimierz Wyka; kom. red. Maria Janion; Instytut Badań Literackich Polskiej Akademii Nauk. — Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1975. — S. 887-899. — 917 s. (пол.)
- Stankowska H. Początki powieści historycznej w Polsce. — Opole: Wyższa Szkoła Pedagogiczna, 1965. — 166 s. (пол.)
- Schneider A. Wspomnienie o Stanisławie Jaszowskim / Schneider Antoni. — Strzecha. — R. I. — Lwów; Nakładem księgarni F. H. Richtera, 1868. — S. 229—231. (пол.)
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Станислав Яшовский. Чествование во Львове (6 червня 2011 р.) |
- Яшовский. gatchina3000.ru (рос.). ЭнциклопедиЯ. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 1 березня 2025.
- Zdzisław Szeliga Stanisław Jaszowski: Amator awanturniczej fabuły // Pogranicze. — 2000. — nr 47. — S. 9. (пол.)
- Jaszowski, Stanisław (1803—1842), Schriftsteller // ÖBL 1815-1950. — Bd. 3 (Lfg. 11, 1961). — S. 86. (нім.)
- Харчук Х. Р. Цвинтар на Папарівці — один з перших заміських цвинтарів Львова (XVII — початок XX століття) // Молодий вчений. — вересень, 2014. — № 9 (12). — С. 30-34.
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg?lang=uk){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | GND: 1012821447 · GKG: /g/121yyh4w · ISNI: 000000012035818X · MAK: 9810687238105606 · NUKAT: n01097106 · VIAF: 164578750 |
