Судно-репліка
Зовнішній вигляд
Судно-репліка — копія конкретного судна, яке колись існувало, або типового судна певного історичного періоду. Метою будівництва судна-репліки можуть бути: історичне дослідження суднобудування, вивчення культури часу, до якого відносилося судно-оригінал, створення корабля-музею, використання у розважальних цілях, використання в кінематографі та ін.
Термін «судно -репліка» у даному контексті не відноситься до масштабних моделей.
Термін «корабель-музей» відноситься до судна-репліки у разі розміщення на нім музейній експозиції, або коли судно-репліка само по собі є предметом музейної експозиції.
Назва судна | Тип | Рік створення | Зрбраження | Примітки | Орігинал | Рік створення, історія служби |
---|---|---|---|---|---|---|
Bluenose II | Шхуна | 1963 ![]() |
![]() |
Репліку було побудовано на замовлення Оланда Бревері, як приватну яхту і як маркетинговий крок у просуванні марки пива, яке випускалося його заводом. В 1971 році було продано уряду Нової Шотландії за $1. | Bluenose | ![]() Канадська риболовна шхуна і одночасно переможець безлічі гоночних змагань. Стала провінційною іконою Нової Шотландії і важливим символом Канади 1930-х років. Разбилася на рифах у 1946 році. |
Bounty | 1960 ![]() 2012 США |
![]() |
Судно було побудовано для фільму «Заколот на „Баунті“». Судно затонуло біля узбережжя Північної Кароліни під час урагану «Сенді» 29 жовтня 2012 року, 14 з 16 членів екіпажу пощастило врятуватись, при цьому загинула Клавдія Кристіан, яка була прапрапрапрапраонучкою Флетчера Кристіана — помічника капітана корабля-оригінала HMS Bounty. | HMS Bounty | ![]() Корабель, на якому під час експедиції за хлібними деревами у Тихому океані 28 квітня 1789 року стався заколот, що став головною темою кількох вистав, книг і віршів. | |
Івлія | Бірема | 1989 ![]() |
Побудовано на Судноверфі № 1 ВМФ СРСР (Сочі). Стартувавши з Одеси в 1989 р., за шість експедиційних сезонів корабель здолав понад 3000 морських миль навколо Європи і закінчив плавання у Парижі. | Зображення на вазах, барельєфи, письмові і археологічні джерела[1]. | Старогрецька дієра (бірема) VII століття до н. е. — гребний корабель з двома ярусами весел. | |
Індевор | Барк | 1994 ![]() |
Судно будувалося за ініціативою траста, що управлявся Австралійським національним морським музеєм. Репліка будувалася традиційними для часу оригіналу методами і з використанням, наскільки це було можливо, традиційних матеріалів. Після будівництва репліка пройшла маршрут оригіналу, а в період 1996—1999 років здійснила навколосвітнє плавання. Судно знялося у фільмі «Володар морів» | Індевор | ![]() Корабель, на якому здійснив свою першу експедицію капітан Джеймс Кук. | |
Enterprize | Шхуна | 1997 ![]() |
![]() |
Репліку побудовано з метою ознайомлення з досвідом ходіння під вітрилами XIX століття і вивчення історії міста Мельбурн. Репліка будувалася 6 років за технологіями суднобудування XIX століття. Вітрильне озброєння також традиційне для того часу. Вартість репліки склала $2,5 млн. Це перше комерційне судно з прямим вітрильним озброєнням, побудоване в Мельбурні за 120 років. | Enterprize | ![]() Судно відоме тим, що, будучи купленим в 1835 році Джоном Фокнером, вирушило до берегів Австралії, і колоністи, дійшовши на цьому судні до місця призначення, заснували місто Мельбурн. |
Дейфкен нід. De Duyfken | Барк | 1999 ![]() |
![]() |
В 1993 році, автор і організатор проекту «Дейфкен» Майкл Дж. Кейліс (англ. Michael G. Kailis), історик Майкл Янг (англ. Michael Young) і голова Фонду «Дейфкен» Чарлі Велкер (англ. Charlie Welker) розпочали кампанію по збору коштів для спорудження репліки барка Голландської Ост-індської компанії Дейфкен, 1595 року. Було зібрано біля $3,7 млн доларів і до 2000 року було закінчено спорудження судна. Дотримуючись історичної достовірності, при будові були дотримані матеріали і технології, ідентичні епохи Республіки Сполучених провінцій. Саме на такому судні, в 1606 році Віллем Янсзон став першим з європейців, хто досяг материка Австралія і наніс на карту частину цього узбережжя. | Дейфкен нід. De Duyfken | ![]() |
Götheborg | Ост-Індський корабель | 2003 ![]() |
![]() |
Судно будувалося з червня 1995 по липень 2003 року. Вартість склала 30 млн доларів. | Götheborg | ![]() Один з біля 40 кораблів Шведської Ост-Індської компанії. |
Hector | Флейт | 2000 ![]() |
![]() |
Hector | ![]() Судно відоме тим, що в 1773 році доставило перших шотландських переселенців до Нової Шотландії. | |
Nao Victoria | Карака | 1992 ![]() |
![]() |
Вікторія | [[Файл:Шаблон:Прапор Королевство Кастилія і Леон|20x13px|Королевство Кастилія і Леон]] 1519—1522 Перший корабель в історії, що обійшов земну кулю довкола. Єдиний з п'яти кораблів, що повернувся з навколосвітнього плавания Фернана Магеллана. | |
Нінья | Каравела | 1991 ![]() |
![]() |
При будівництво репліки використовувалися технології XV століття, при цьому користувалися тільки скреблами, сокирами, ручними пилкамми і долотами. Судно брало участь у зйомках фільму «1492: Завоювання раю» | Санта-Клара | [[Файл:Шаблон:Прапор Королевство Кастилія і Леон|20x13px|Королевство Кастилія і Леон]] 1475—1501 Один из трьох кораблів, на яких Христофор Колумб відплив у свою першу океанську експедицію і в 1492 році відкрив Америку. |
Princess Taiping | Джонка | 2008 ![]() 2009 |
![]() |
25 квітня 2009 року затонула поблизу о. Тайвань за день до закінчення рекордного переходу завдовжки в 14 тис. миль (через Тихий океан і назад) після зіткнення з вантажним судном. Члени екіпажа були врятовані[2]. | Військовий корабель часів династії Мін, Китай. | |
La Recouvrance | Шхуна | 1990 ![]() |
Репліку було побудовано за планом шхуни Iris. Будівництвом займалася організація Goelette la Recouvrance, до роботи були залучені як волонтери, так і професійні робітники. Судно регулярно здійснює рейси біля Бреста, приймаючи на борт до 25 пасажирів вдень і до 12 — на рейси з ночівлею. | Iris | [[Файл:Шаблон:Прапор Королевство Франція|20x13px|Королевство Франція]] Франція 1817 Iris — шхуна, спроектована в 1817 році, одна з п'яти однотипних шхун, що використовувалися на початку XIX століття як кур'єри між кораблями ВМС. Крім того, ці кораблі виконували роль конвоя для торгових суден, що ходили в Африку і Західну Індію. | |
Штандарт | Фрегат | 1999 ![]() |
![]() |
Планування «Штандарту» припускає розділення корабля на дві зони: історичну і сучасну — вище за гарматну палубу історична достовірність була збережена: штурвал і рульовий пристрій, усе декоративне убрання, усі щогли, шпилі, гармати, трапи і люки було зроблено з максимально можливим наближенням до історичних. | Штандарт | ![]() «Штандарт» — перший корабель Балтійського флоту, був закладений за указом Петра I і наказом губернатора О. Д. Меншикова 24 квітня 1703 року на Олонецкой верфі. |
Гото Предестинація | Лінейний корабель | 2014 ![]() |
Побудована в 2014 році на Павловському ССРЗ. | Гото Предестинація | ![]() «Гото Предестинація» — перший російський лінейний корабель. Закладено в 1698 році за указом Петра I для Азовського флоту на Воронезькій верфі. |
Назва судна | Тип | Рік побудови | Зображення | Примітки | Оригінал | Рік побудови, історія служби |
---|---|---|---|---|---|---|
Real | Галера | 1971 ![]() |
![]() |
Репліку встановлено у Морському музеї Барселони. Відтворено до 400-річної річниці битви при Лепанто, спущено на воду, згодом поставлено до експозиції музею. | Real | ![]() Флагман флоту Священної ліги в битві при Лепанто. |
Бандирма | Вантажне судно | 2001 ![]() |
![]() |
Репліку побудовано на замовлення адміністрації провінції Самсун, Туреччина. Корабель-музей. | Бандирма | ![]() Судно уславилось тим, що в 1919 році воно доставило Ататюрка в Самсун, що стало початком турецької революції. В 1925 році — здано на злам. |
Ictineo I | Підводний човен | н/д ![]() |
![]() |
Репліку встановлено в Морському музеї Барселони. | Ictineo I | ![]() Перший підводний човен конструкції Нарсиса Монтуріоля-і-Естарріоля з двигуном внутрішнього згоряння і перша цілкомфункціональна субмарина, що не зазнала аварій під час плавання. Човен занурювався на глибину 20 м. |
Ictineo II | Підводний човен | 1992 ![]() |
Репліку встановлено у Морському музеї Барселони. | Ictineo II | ![]() Другий підводний човен конструкції Нарсиса Монтуріоля-і-Астарріола. Човен занурювався на глибину 30 м. |
- ↑ «Івлія» повторює зовнішній вигляд вітрильно-веслових суден тієї епохи, конструкція і технологія будівництва були приведені у відповідність до вимог морського Регістра СРСР, що було беззастережною умовою експлуатації корабля у відкритому морі.
- ↑ Бакунова Е. Експеримент не вдався // MainSail.Ru, 28 Квітня 2009. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 29 грудня 2016. [Архівовано 2013-06-19 у Wayback Machine.]