Сімо-Камаґарі
| Шімо-Камаґарі | |
|---|---|
яп. 下蒲刈島  | |
 Шімо-Камаґарі на карті островів Ґеййо | |
| Географія | |
| 34°11′05″ пн. ш. 132°39′46″ сх. д. / 34.1846° пн. ш. 132.6629° сх. д. | |
| Акваторія | Внутрішнє Японське море |
| Група островів | Kamagari Islandsd |
| Площа | 7,927 км² |
| Найвища точка | 275 м |
| Країна | |
 Японія | |
| Адм. одиниця | Куре |
| Населення | 2223 осіб (2010) |
  Шімо-Камаґарі Шімо-Камаґарі (Японія) | |
 | |
 Сімо-Камаґарі у Вікісховищі | |
Шімо́-Камаґа́рі (яп. 下蒲刈島, しもかまがりじま, шімо-камаґарі-джіма, «острів Нижній Камаґарі») — острів у Внутрішньому Японському морі. Належить до групи островів Ґеййо. Площа 7,927 км². Населення 2223 особи. Розташований на південному заході префектури Хірошіма, на півдні міста Куре. Входить до складу кварталу Шімо-Камаґарі, колишнього містечка Шімо-Камаґарі[1].
Шімо-Камаґарі розташований в західній частині Внутрішнього Японського моря. На півночі його омивають води протоки Менеко, на сході — води протоки Санносе, а на півдні та заході — води моря Акі[2].
На північ від Шімо-Камаґарі розташовано порт Ніґата міста Куре, з яким він сполучається мостом Акінада. На сході лежить острів Камі-Камаґарі, сполучення з яким здійснюється через міст Камаґарі[1]. На півдні, в районі південно-східного мису Бичача голова[3], розташовано 4 малих острова-скелі.
Територія Шімо-Камаґарі покрита крутими горами і пагорбами. Найвища точка — гора Охіра, вистою 275 м[4].
Помешкання сконцентровані в районах Мішіро — північному районі Шімо-Камаґарі, який використовуйся для перечікування західного штормового вітру; Санносе — східному районі, що служив політико-адміністративним центром острова, та О-Джідзо — південному районі Шімо-Камаґарі.
Історично на території Шімо-Камаґарі існувало два поселення: Санносе і Шімоджіма. Перше було соціально-адміністративним центром острова, в якому знаходився порт на шляху зі столиці Кіото до Кюшю та піратський замок.
1 квітня 1889 року Санносе і Шімоджіма увійшли до складу новоутвореного села Камаґаріджіма повіту Акі префектури Хірошіма. 27 липня 1891 року ці поселення виокремилися в село Шімо-Камаґаріджіма, яке 1 січня 1962 року було перейменовано на містечко Шімо-Камаґарі.
1 квітня 2003 року містечко Шімо-Камаґарі стало складовою частиною міста Куре префектури Хірошіма.
Основою економіки Шімо-Камаґарі є сільське господарство — вирощування мандаринів, полуниць, овочів та картоплі. В прибережних районах займаються рибацькими промислами. На півночі острова, на Білому мисі[5], видобувають вапняк[1]. Через господарську обмеженість Шімо-Камаґарі більшість мешканців виїздить на роботу до Куре й Хірошіми.
- ↑ а б в Шімо-Камаґарі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ Море Акі // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ яп. 牛ケ首, うしがくび, уші-ґа-кубі.
- ↑ Карта гори Охіра (1/25000) // Інститут географії Японії[недоступне посилання]
- ↑ яп. 白崎, しろさき, шіросакі.
Сімо-Камаґарі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) Сімо-Камаґарі // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Хіросіма (34). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1987.
- (яп.) Карта Шімо-Камаґарі (1/25000) // Інститут географії Японії [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- (яп.) Острови префектура Хірошіма // Офіційна сторінка Відділу гідрографії й океанографії Берегової охорони Японії[недоступне посилання з травня 2019]
- (яп.) Туристичні принади району Камаґарі // Офіційна сторінка міста Куре [Архівовано 20 травня 2010 у Wayback Machine.]
- (яп.) Фонд сприяння культури Шімо-Камаґарі [Архівовано 25 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- (яп.) Енциклопедія культури Хірошіми [Архівовано 24 серпня 2010 у Wayback Machine.]