ТЕС Сото-де-Рібера
![]() | ||||
43°18′45″ пн. ш. 5°52′28″ зх. д. / 43.3125° пн. ш. 5.87444444° зх. д. | ||||
Країна | ![]() ![]() | |||
---|---|---|---|---|
Розташування | ![]() | |||
Введення в експлуатацію | 1962, 1967, 1984 (блоки 1 – 3), 2008 (блок 4), 2011 (блок 5) | |||
Вид палива | вугілля (блоки 1 – 3, виведені з експлуатації), природний газ (блоки 4 та 5) | |||
Водозабір | Налон | |||
Енергоблоки | 1х67 + 1х254 + 1х361 (блоки 1 – 3, виведені з експлуатації), 1х432 + 1х434 (блоки 4 та 5) | |||
Котельні агрегати | 1 паровий (блок 1, виведений з експлуатації), 2 Combustion Engineering (блоки 2 та 3, виведені з експлуатації), 2 котла-утилізатора Alstom Windsor (блоки 4 та 5) | |||
Турбіни | 1 парова (блок 1, виведений з експлуатації), 1 парова General Electric (блок 2, виведений з експлуатації), 1 парова Westinghouse (блок 3, виведений з експлуатації), 1 газова General Electric GT 26B + 1 парова General Electric STF15C (у кожному з блоків 4 та 5) | |||
Встановлена електрична потужність | 682 (конденсаційна, виведена з експлуатації), 866 (парогазова) | |||
Материнська компанія | HC Energia | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
![]() | ||||
![]() ![]() |
ТЕС Сото-де-Рібера – теплова електростанція на півночі Іспанії.
Майданчик почав роботу як конденсаційна електростанція, що в 1962, 1967 та 1984 роках отримала три блоки з паровими турбінами потужністю 67 МВт, 254 МВт та 361 МВт відповідно.
В 2008 році ввели в дію парогазовий блок комбінованого циклу потужністю 432 МВт, в якому одна газова турбіна живить через котел-утилізатор одну парову турбіну. У 2011 році додали ще один парогазовий блок комбінованого циклу потужністю 434 МВт, в якому газова турбіна потужністю 274 МВт живить через котел-утилізатор одну парову турбіну з показником 158 МВт. Паливна ефективність парогазових блоків становить 58,7% – 58,9%.
Поява сучасних генеруючих потужностей дозволила в 2007 та 2015 роках вивести з експлуатації конденсаційні блоки №1 та №2. В першій половині 2020-х те саме зробили з блоком №3.
Конденсаційні блоки ТЕС використовували вугілля (первісно місцевого походження, а потім і імпортоване через порт Хіхон). Парогазові блоки споживають природний газ, який може надходити до регіону через термінал для імпорту ЗПГ Ель-Мюсел, а також по трубопроводам Туй – Ов'єдо, Бургос – Ов'єдо і Альмендралехо – Ов'єдо.
Для видалення продуктів згоряння конденсаційний блоки №3 мав димар заввишки 200 метрів, який в 2024 році був демонтований.
Для охолодження використовують воду з річки Налон.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 400 кВ.[1][2][3]
- ↑ Soto de Ribera CCGT Power Plant Spain - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 14 березня 2025.
- ↑ kgi-admin (23 квітня 2023). Power plant profile: Soto de Ribera Power Plant IV & V, Spain. Power Technology (амер.). Процитовано 14 березня 2025.
- ↑ Álvarez, Demelsa (19 вересня 2024). Soto de la Barca (Tineo) se despide de la gran chimenea de 200 metros de la térmica del Narcea. La Nueva España (ісп.). Процитовано 14 березня 2025.