Таліяньска ренесанція
![]() |
Тота статя обсягує испис жерел, матеріалы на далшоє читаня вадь вонкашні удкликованя, айбо потребує референцій удну текста. Обы інформація была провірителна, радно давати у тексті статі цитації удповідных жерел, из котрых она ся брала; тото мож учинити через ґомбичку „Джерело“ у візуалному редакторови вадь теґ вікірозміткы
<ref …></ref> . |
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

Талія́ньска ренеса́нція (іт. Rinascimento букв. „одроджіня“) была културна і інтелектуална епоха в історії Італії, котра зачала в 14. столітю і тырвала до 16. столітя. Єдна з найвызначнішых фаз европейской ренесанції, тота доба принесла великый розвиток у філозофії, уменю, літературі, науці і політіці.
Ренесанція в Італії черпала вдохніня з антічной (грецькой і римской) културы і класіцізму. Центрами ренесанції были міста як Флоренція, Рим, Мілано, Венеція і Неапол. Дінастія Медічі у Флоренції мала ключову роль у фінанцованю уменя і наукы.[жрідло?]
Меджі найвызнамнїшых представителїв таліяньской ренесанції суть малярї як Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаел, філозофы як Мірандола, і вченый Ґалілео Ґалілей (в пізнїйшій фазі).
Ренесанція мала глубокый вплив на цілый розвиток модерной Европы і дала основу гуманізму, реалістичному уменю і крітічному думаню.[жрідло?]
Вплив на Выходну Европу і русиньскый простор
[едітовати | едітовати жрідло]Ідеї ренесанції зачали приходити до Выходнодной Европы в 15.–16. столітю, особливо через польску шляхту, угорьскы і трансільваньскы дворы і церьковны центры. Через контакты з університетами в Кракові, Празі, Відню або Падові ся ренесанчне думаня поступні шырило і до русиньского простору — звычайно в духовній і освітній сферах.[жрідло?]
У русиньскых землях были елементы ренесанції (гуманізму) відображены наприклад в діяльности школ при монастырях, або в перекладах реліґійных і освітніх текстів, де ся появлюють впливы логіки, риторікы і новішого писаня. Хоць ренесанція не мала такой масовости як на Западї Европы, їй ідеы помогли основати основу для пізнїшых культурных і церковных реформ.[жрідло?]