Танагра-широкодзьоб оливкова
| ?Танагра-широкодзьоб оливкова | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Кардиналові (Cardinalidae) |
| Рід: | Танагра-широкодзьоб (Chlorothraupis) |
| Вид: | Танагра-широкодзьоб оливкова |
| Біноміальна назва | |
| Chlorothraupis carmioli (Lawrence, 1868) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Chlorothraupis carmioli |
 Віківиди: | Chlorothraupis carmioli |
 EOL: | 921567 |
 ITIS: | 559242 |
 NCBI: | 62173 |
Танагра-широкодзьоб оливкова[1] (Chlorothraupis carmioli) — вид горобцеподібних птахів родини кардиналових (Cardinalidae).
Назва вшановує німецького вченого Юліана Карміола, який працював у Коста-Риці.
Вид поширений в Центральній Америці та на північному заході Південної Америки. Його природне середовище проживання — тропічні вологі гірські ліси.[2]
Дрібний птах завдовжки близько 17 см. Верхні частини тіла мають тьмяний оливково-зелений колір, а нижня частина — блідо-оливково-зелена. Горло жовтіше, ніж решта нижньої частини тіла, і має смуги у самців, а у самиці однорідне блідо-жовте. Нижня частина самиці блідіша, ніж у самця. Самиця має жовтувату пляму перед очима. Дзьоб відносно міцний і темного кольору в обох статей.
Харчується дрібними комахами, такими як жуки, таргани та цвіркуни, доповнюючи їх ягодами. Розмноження відбувається з березня по травень, а гніздо має вигляд чашоподібної конструкції з рослинних волокон і мохів.
Включає три підвиди:
- Chlorothraupis carmioli carmioli — від східного Нікарагуа на південь від крайньої північно-західної Панами;
- Chlorothraupis carmioli magnirostris — західна Панама;
- Chlorothraupis carmioli lutescens — від центральної Панами на південний схід до крайнього північного заходу Колумбії.
- Chlorothraupis carmioli frenata — в Колумбії, Еквадору, Перу та Болівії.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael (2003). Whose Bird? Men and Women Commemorated in the Common Names of Birds. London: Christopher Helm. с. 76.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
