Терморозміцнення гірських порід
Термо-розміцнення гірських порід — метод традиційного видобутку корисних копалин, який найчастіше використовувався з доісторичних часів до Середньовіччя.
Метод терморозміцнення гірських порід описаний і проілюстрований у творі Георгія Агріколи «De Re Metallica» (1556)[1] — Див. ілюстрацію праворуч.
Вогнища розпалювали біля скелі, щоб нагріти камінь, який потім обливали рідиною, що призводило до його руйнування внаслідок теплового удару. Швидке нагрівання саме по собі викликає тепловий шок — без подальшого охолодження — створюючи різний ступінь розширення в різних частинах породи (та в інших матеріалах). На практиці швидке охолодження могло бути корисним або не корисним для досягнення бажаного ефекту. Деякі експерименти показали, що вода (або будь-яка інша рідина) не мала помітного впливу на породу, а радше допомагала шахтарям просуватися вперед, швидко охолоджуючи ділянку після пожежі.[2][3] Цей метод найкраще застосовувати у відкритих шахтах, де дим і пара могли безпечно розсіюватися. Цей метод був дуже небезпечним у підземних виробках без належної вентиляції. Метод став значною мірою зайвим зі зростанням використання вибухових речовин.
Хоча термо-розміцнення часто використовувалося до сучасності, з того часу воно застосовується епізодично. У деяких регіонах світу, зокрема в Африці та Євразії, розпалювання вогню використовували до 19-го та 20-го століть.[4][5] Його застосовували там, де порода була занадто твердою для свердління отворів сталевими бурами для вибухових робіт, або коли це було економічно вигідно через дешевизну деревини.
- Georgius Agricola. Vom Bergkwerck XII Bucher. — Basel: Froben. — 1557. — 486 s.
- Агрікола Г. Про гірничу справу в дванадцяти книгах (книги I—VI)/ Переклад і редакція В. Білецького, Г. Гайка. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2014. Інша копія перекладу [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Агрікола Г. Про гірничу справу XII книг: (кн. VII-ХІІ) = De Re Metallica Libri XII / Георгій Агрікола ; порівняльний пер., наук. ред. й комент.: В. Білецький, Г. Гайко. — Львів: Новий Світ-2000, 2023. — 343 с.
- ↑ Ronald Symmangk: Einige Bemerkungen zum Feuersetzen und seiner Anwendung im Erzgebirge. In: Verein der Freunde des Bergbaues in Graubünden (Hrsg.): Bergknappe. Nr. 104, 28. Jahrgang, April 2004, Buchdruckerei Davos AG, S. 40–43.
- ↑ Craddock, P: Bronze Age Mining in the British Isles. In: H. Steuer & U. Zimmermann (eds.) Montanarchäologie in Europa. Jan Thorbecke, Sigmaringen, 1993.
- ↑ Rieser, B: Urgeschichtlicher Kupferbergbau im Raum Schwaz-Brixlegg. Eine Untersuchung urgeschichtlicher Bergbauspuren und Werkzeugfunde — mit Experimenten. Ph.D. thesis, Universität Innsbruck, 2000.
- ↑ Weisgerber, G.; Willies, L. (2001). The Use of Fire in Prehistoric and Ancient Mining : Firesetting. CNRS. с. 133.
- ↑ Laidler, Colin; Sharp, W. E. (Winter 2000). An Example of Fire Setting in West Africa. Mining History. Peak District Mines Historical Society. 14 (4): 56—58.
- Fire-setting at Alderley edge copper mines
- Fire-setting in ancient Egyptian gold mines ([Архівовано 2013-01-12 у Wayback Machine.])
- "Fire-setting in ancient Indian mines"[недоступне посилання з 01.08.2024]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |