Перейти до вмісту

Тотовицький Андрій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Андрій Тотовицький
Андрій Тотовицький
Андрій Тотовицький
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Олександрович
Тотовицький
Народження 20 січня 1993(1993-01-20)[1][2] (32 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Кричильськ, Сарненський район, Рівненська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 187 см
Вага 77 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Колос»
Номер 30
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010—2020 Україна «Шахтар» 7 (0)
2010—2012 → Україна «Шахтар-3» 39 (8)
2013—2014 → Україна «Іллічівець» 32 (7)
2015—2016 → Україна «Зоря» 24 (6)
2016—2017 → Бельгія «Кортрейк» 21 (5)
2017—2018 → Україна «Маріуполь» 22 (5)
2020—2021 Україна «Десна» 43 (16)
2022 Україна «Колос» 0 (0)
2022— Україна «Шахтар» 9 (0)
2023—2024 → Україна «Колос» 6 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2009 Україна Україна (U-17) 1 (0)
2013—2014 Україна Україна (U-21) 11 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 21 січня 2025.

Андрі́й Олекса́ндрович Тотови́цький (нар. 20 січня 1993, Кричильськ, Сарненський район, Рівненська область, Україна) — український футболіст, півзахисник «Шахтаря», який грає на правах оренди за «Колос». Грав за молодіжну збірну України.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Молодіжні команди

[ред. | ред. код]

У чемпіонатах ДЮФЛ виступав за київські команди РВУФК і «Динамо». Усього в чемпіонатах ДЮФЛ України провів 54 гри та забив 13 м'ячів.

«Шахтар»

[ред. | ред. код]

«Шахтар-3»

[ред. | ред. код]

У сезонах 2010/11 і 2011/12 грав у Другій лізі України за донецький «Шахтар-3» (39 ігор, 8 голів). У чемпіонаті молодіжних команд грав за дублерів донецького «Шахтаря». На рахунку Андрія Тотовицького 29 ігор, 6 забитих м'ячів і бронзова медаль чемпіонату.

Оренда в «Іллічівець»

[ред. | ред. код]
Сезон 2013—2014
[ред. | ред. код]

Із сезону 2013/14 Андрій Тотовицький виступав за маріупольський «Іллічівець». За нього Андрій дебютував 13 липня 2013 року в матчі проти запорізького «Металурга». Не в усіх турах з'являвся на полі. Отримав свою першу жовту картку у 18 турі чемпіонату в матчі з «Металістом». Забив свій перший гол у ворота «Чорноморця» у 23 турі чемпіонату на 68 хвилині. А також відзначався голами у ворота «Говерли», «Шахтаря» та «Таврії».

Сезон 2014—2015 (перша частина)
[ред. | ред. код]

Почав сезон матчем проти луцької «Волині». Відзначився дублем у матчі з «Говерлою». Забивав голи на 38-й і 84-й хвилинах і зміг подарувати клубу нічию. У кубковому матчі проти «Ворскли» відзначився голом уже на 2-й хвилині матчу. Отримав жовту картку в наступному матчі проти того самого клубу. Забив гол у ворота «Олімпіка» на 28-й хвилині. А потім на 40-й хвилині отримав жовту картку. Останній матч за «Іллічівець» зіграв проти того самого «Металурга», проти якого грав дебютний матч.

Оренда в «Зорю»

[ред. | ред. код]
Сезон 2014—2015 (друга частина)
[ред. | ред. код]

Із другої частини сезону 2014—2015 виступав за «Зорю». Дебютував у матчі проти «Олімпіка». А в наступному турі отримав жовту картку в матчі проти «Іллічівця». Відзначився дебютним голом у матчі проти «Чорноморця» на 77-й хвилині. У матчі проти донецького «Металурга» віддав гольову передачу, отримав жовту картку й забив гол. Останній матч у сезоні провів проти запорізького «Металурга».

Сезон 2015—2016
[ред. | ред. код]

Сезон для Андрія почався у 8 турі, у матчі проти дніпропетровського «Дніпра». Перший гол у сезоні забив у чвертьфіналі кубка проти «Волині». У 18 турі чемпіонату забив гол «Чорноморцю», коли виконував подачу з кутового, а також відзначився гольовим пасом. Через два матчі знову забив гол і відзначився гольовим пасом у грі проти «Карпат». На 95-й хвилині півфінального матчу Кубка України проти «Дніпра» відзначився голом зі штрафного в «дев'ятку» від штанги та вивів свій клуб у фінал. У матчі 26 туру чемпіонату проти «Шахтаря» відзначився хет-триком. Матч закінчився з рахунком 3:2 на користь луганців. Брав участь у першому в історії «Зорі» фіналі Кубка України.

Оренда в «Кортрейк»

[ред. | ред. код]

Наприкінці серпня 2016 року став гравцем бельгійського клубу «Кортрейк» на умовах оренди до кінця сезону[3]. Всього зіграв у 21 матчі і забив 5 голів у чемпіонаті Бельгії.

Оренда в «Маріуполь»

[ред. | ред. код]

Влітку 2017 року був відданий в оренду в «Маріуполь»[4] і сезон 2017/2018 провів в складі азовців (22 матчі, 5 голів). Після його завершення повернувся до донецького «Шахтаря».

«Десна»

[ред. | ред. код]

У січні 2020 року підписав дворічний контракт із чернігівською «Десною»[5]. За оцінкою футбольного експерта Артура Валерка перехід Тотовицького з «Шахтаря» до «Десни» став одним із найкращих трансферів між клубами УПЛ під час зимової перерви сезону 2019/20[6]. Чернігівська команда на той час перебувала серед лідерів Прем'єр-ліги та змагалася з «Динамо» й «Зорею» за друге місце в чемпіонаті України[7][8]. Дебютував у складі нової команди в матчі проти «Шахтаря» (0:1). У наступній грі проти «Маріуполя», яку «Десна» виграла з разунком 4:0, відзначився «дублем». Загалом до кінця сезону зіграв 12 матчів та забив 4 голи, а «Десна» посіла в підсумку 4-те місце та здобула право на участь у кваліфікації Ліги Європи.

У наступному сезоні 2020/21 був головною зіркою «Десни». Демонструючи видовищну гру та високоякісний дриблінг, за 5 турів до завершення чемпіонату з 9 голами й 5 результативними передачами очолював список найкращих гравців Прем'єр-ліги за системою «гол + пас». Однак, забиваючи у ворота «Олександрії» один із своїх шедевральних голів — ударом п'ятою, Тотовицький травмувався й до кінця чемпіонату на поле не виходив. Наскільки гра чернігівської команди залежала від свого найкращого гравця, показали заключні 5 матчів сезону, що пройшли без участі Тотовицького, у яких «Десна» набрала лише 2 очки з 15 можливих, внаслідок чого опинилася поза першою «п'ятіркою» та провалила завдання вийти до єврокубків. Виступи Тотовицького за «Десну» отримали визнання футбольних експертів, зокрема УПЛ спільно із сайтом Sportarena.com внесла його до списку 33 найкращих футболістів чемпіонату України, а сайт Sport.ua назвав його найкращим футболістом Прем'єр-ліги в сезоні[9][10]. 21 грудня 2021 року Тотовицький залишив клуб, де зіграв 47 матчів, у яких забив 16 голів та віддав 9 результативних передач.

«Колос»

[ред. | ред. код]

У грудні 2021 року Тотовицький уклав трирічний контракт з ковалівським «Колосом». Розмір зарплатні складе 30 тисяч доларів на місяць[11].

Статистика

[ред. | ред. код]
Ігрова кар'єра
Сезон Команда Ліга М Г
2010-2011 «Шахтар-3» 2 Ліга 13 1
2011-2012 «Шахтар-3» 2 Ліга 26 7
2012-2013 «Шахтар» Чемпіонат (дублери) 29 6
2013-2014 «Маріуполь» УПЛ 18 5
2013-2014 «Маріуполь» Чемпіонат (дублери) 11 11
2014-2015 «Маріуполь» УПЛ 14 3
2014-2015 «Зоря» УПЛ 9 1
2015-2016 «Зоря» УПЛ 15 5
2016-2017 «Шахтар» УПЛ 1 0
2016-2017 «Кортрейк» Ліга Жупіле 21 5
2017-2018 «Маріуполь» УПЛ 22 5
2018-2019 «Шахтар» УПЛ 6 0
2019-2020 «Десна» УПЛ 12 4
2020-2021 «Десна» УПЛ 18 9
2021-2022 «Десна» УПЛ 13 3

Збірна

[ред. | ред. код]

У 2009 році зіграв 1 матч за юнацьку збірну України (U-19). Потім став грати за молодіжну збірну України, якою став переможцем Кубка Співдружності у 2014 році.

Нагороди і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

Збірна

[ред. | ред. код]
Україна Молодіжна збірна України

Переможець Кубка Співдружності: 2014

Клубний футбол

[ред. | ред. код]
Україна Шахтар
Україна Зоря

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ Тотовицький перейшов в «Кортрейк»
  4. ↑ Андрей Тотовицкий - игрок Мариуполя (Russian) . 2 вересня 2017.
  5. ↑ Малкин А. (21 січня 2020). Андрей Тотовицкий стал игроком «Десны» (рос.). Footboom.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 23 грудня 2022.
  6. ↑ Валерко А. (30 січня 2020). Гармаш, Фаворов-молодший, Гуцуляк, але не Матвієнко, Тете чи Додо: найкращі трансфери Favbet Ліги. SportArena. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 26 травня 2022.
  7. ↑ Десна имеет все шансы побороться за Лигу чемпионов — эксперт. Футбол 24. 1 червня 2020. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  8. ↑ Гонка за серебряными медалями: кто займет второе место в УПЛ?. football.ua. 10 липня 2020. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
  9. ↑ Василенко В. (15 травня 2021). Андрій Тотовицький — найкращий гравець УПЛ за оцінками Sport.ua. Sport.ua. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 26 травня 2022.
  10. ↑ Символічна збірна Favbet Ліги сезону 2020/21 років. УПЛ. 17 травня 2021. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  11. ↑ http://footballtransfer.com.ua/ua/news-109275.html Стало відомо, які космічні гроші «Колос» буде платити Тотовицькому

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тотовицький_Андрій_Олександрович&oldid=46404625