Тростянець (Залозецька селищна громада)
| село Тростянець | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Залозецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040130160027686 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1437 |
| Населення | 227 |
| Територія | 944 км² |
| Густота населення | 2,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47226 |
| Телефонний код | +380 3540 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°47′11″ пн. ш. 25°16′55″ сх. д. / 49.78639° пн. ш. 25.28194° сх. д. |
| Водойми | Смолянка |
| Відстань до районного центру |
20 км |
| Найближча залізнична станція | Зборів |
| Відстань до залізничної станції |
17 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47234, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, селище Залізці, вул. Шевченка, буд. 64 |
| Карта | |
  Тростянець | |
 Тростянець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Тростяне́ць — село в Україні, у Залозецькій селищній громаді Тернопільського районі Тернопільської області. Розташоване на річці Смолянка, на півночі району.
Було центром сільської ради, якій підпорядковувалося с. Білокриниця. Від 2016 року належить до Залозецької селищної громади. У зв'язку з переселенням жителів хутори Заруб, Засільський, Крутнів Гай, Підбілоголовський виведені з облікових даних.
Населення становить 251 особу (2007).
Перша писемна згадка датується 1437 роком.
1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Зборівському повіті об'єднаної сільської гміни Оліїв[1].
1941 року поблизу Тростянця нацисти розстріляли 202 військовополонених бійців ЧА (на братській могилі, що розташована біля перехрестя доріг Залізці–Зборів–Тростянець, 1948 року споруджено пам'ятник: Обеліск, у нижній частині якого зображена голова жінки-матері. Біля обеліска є 22 плити з іменами загиблих[2]. Реконструйовано 1978 року.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Залозецької селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610479, розташована у приміщенні сільської ради.
- Результати
- зареєстровано 158 виборців, явка 69,62%, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 23,64%, за «Слугу народу» — 20,91%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,27%[5]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 31,13%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 23,58%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 14,15%[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 225 | 99.12% |
| російська | 1 | 0.44% |
| білоруська | 1 | 0.44% |
| Усього | 227 | 100% |
- Церква святої Параскеви П'ятниці (1893; зруйнована 1944; перебудована 1950-ті з костелу).
- Геологічна пам'ятка природи місцевого значення Складка облямування рифових вапняків.
Діють ЗОШ 1 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
- Народилися
- релігійний та громадський діяч А. Локоть.
- культурно-громадський діяч В. Локоть.
-
Старостат -
Пам'ятний хрест
.jpg?lang=uk)
.jpg?lang=uk)
- ↑ Dz.U. z 1934 r. nr 69, poz. 668
- ↑ Богдан Андрушків Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. — С. 20.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 95 (довідка) - ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 98 (довідка)
- Коропецька У., Уніят В. Тростянець // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 397—398. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Мельничук Б., Уніят В. Тростянець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 470. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Trościaniec Wielki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 509. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |