Тростянець (Польща)
| Село
|
Тростянець (пол. Trzcianiec) — бойківське село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща.
Відоме з XVIII ст. Під час Першої Світової війни багато жителів села були вбиті угорськими гонведами, за вигаданими звинуваченнями про співпрацю з росіянами. Гору де був здійснений цей злочин назвали Шибинецею.
У міжвоєнний період входило до ґміни Войткова Добромильського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 1890 мешканців, з них 1670 українців-грекокатоликів, 50 українців-римокатоликів, 20 поляків, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду, 50 євреїв[3]
З 1939 до кінця червня 1941 село відносилось до Дрогобицької області України. 26 червня 1941 року в околицях села точились радянсько-словацькі бої. В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.[4]
13 серпня розпочато насильну мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев)[5]. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі.
Розпочалося виселення українців з рідної землі. Українці чинили опір участю в підпіллі та УПА. Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[6].
В селі була стара греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці, побудована в 1822 році. Церква була парафіяльною в Бірчанському деканаті Перемиської єпархії.
Після другої світової війни (після виселення українців) церкву зруйновано.
- Trzcianiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 539. (пол.)
- ↑ GUS. Bank Danych Lokalnych
- ↑ Miejscowości regionu. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 26 травня 2017. [Архівовано 2013-10-23 у Wayback Machine.]
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 20.
- ↑ Оперативная сводка за 31 июля. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 26 травня 2017. [Архівовано 2009-08-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)У, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах червоної армії. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 26 травня 2017. [Архівовано 2022-01-13 у Wayback Machine.]
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ
Адміністративний центр: Устрики-Долішні | ||
| Міста |  | |
| Села | Бандрів • Береги Долішні • Бреликів • Войтківка • Войткова • Воля-Мацькова • Воля Романова • Гошів • Гошовець • Дашівка • Дзвиняч Долішній • Завадка • Задвір'я • Коросно • Ліскувате • Ліщовате • Лобізва • Лобозев-Дольни • Лодина • Мочари • Новосілки Козицькі • Рівня • Ропенка • Середниця • Станкова • Телешниця Ошварова • Телешниця Сянна • Устянова-Дольна • Устянова • Юречкова • Ялове • Ямна Горішня • Ямна Долішня | |
| Поселення | ||
| Колишні населенні пункти | Арламів • Воля-Мацькова • Дашівка • Грузова • Ямна Долішня • Ямна Горішня • Квасинина • Смільниця • Соколе • Стебник • Трійця • Штайнфельс | |
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |