Трубніков В'ячеслав Іванович

	В'ячеслав Іванович Трубніков; Вячеслав Иванович Трубников
	В'ячеслав Іванович Трубніков
	Надзвичайний та повноважений посол Росії в Індії
	Надзвичайний та повноважений посол Росії в Індії
29 липня 2004 — 27 жовтня 2009
Президент:	Володимир Путін; Дмитро Медведєв
Попередник:	Олександр Кадакін
Наступник:	Олександр Кадакін
	Перший заступник міністра закордоних справ
	Перший заступник міністра закордоних справ
28 червня 2000 — 29 липня 2004
Прем'єр-міністр:	Михайло Касьянов; Віктор Христенко (в.о); Михайло Фрадков
Президент:	Володимир Путін
Попередник:	Олександр Авдєєв
Наступник:	Валерій Лощицин
	Директор Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації
	Директор Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації
10 січня 1996 — 20 травня 2000
Президент:	Борис Єльцин; Володимир Путін
Попередник:	Євген Примаков
Наступник:	Сергій Лебедєв
Народження:	25 квітня 1944; Іркутськ, РРФСР, СРСР
Смерть:	18 квітня 2022 (77 років); Іркутськ, Росія
Поховання:	Троєкурівський цвинтар
Національність:	росіянин
Країна:	СРСР; Росія
Освіта:	Московський державний університет імені Михайла Ломоносова; Московський державний інститут міжнародних відносин; Вища школа КДБ СРСР; Академія зовнішньої розвідки
Шлюб:	Наталія Дмитрівна Трубнікова
Діти:	донька Марія
	Військова служба
Роки служби:	1967—2000
Рід військ:	КДБ СРСР; СЗР Росії
Звання:	Генерал армії
Командував:	Служба зовнішньої розвідки Російської Федерації
Нагороди:	; ; ; Honored Employee of the Foreign Intelligence Service of the Russian Federationd
	Медіафайли у Вікісховищі

В'ячеслав Іванович Трубніков (рос. Вячеслав Иванович Трубников; 25 квітня 1944, Іркутськ, РРФСР, СРСР — 18 квітня, Іркутськ, Росія^[1]) — радянський та російський державний, політичний та військовий діяч, розвідник, дипломат та вчений.

Директор Служби зовнішньої розвідки Росії (1996—2000), генерал армії (2008), Герой Російської Федерації. Перший заступник міністра закордоних справ РФ (2000—2004), уповноважений посол Росії в Індії (2004—2007). Академік Російської академії природничих наук.

Біографія

Народився 25 квітня в місті Іркутськ у родині робітника.

Освіта

В 1961 закінчив середню Московську школу № 87 зі золотою медалю, у дев'ятому та десятому класі навчався у фізико-математичній школі при Московському державному університеті імені Михайла Ломоносова.

В 1967 році, закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин.

Служба в КГБ

Після закінчення університету, працював в органах КГБ СРСР. Службив в Першому головному управління КГБ СРСР. Закінчив академію зовнішньої розвідки при раді міністрів СРСР.

У 1971-1977 роках - перебував у тривалому закордонному відрядженні в Індії та Бангладеш, займався розвідувальною діяльністю під прикриттям журналіста Агентства друку «Новини» . З 1973 - член Спілки журналістів СРСР.
У 1977-1984 роках - в центральному апараті Першого головного управління КДБ СРСР.
У 1984—1990 роках перебував у другому тривалому закордонному відрядженні, керівник резидентури КДБ СРСР в Індії та Бангладеш, також відвідував Непал і Пакистан.
У 1990-1992 роках - начальник 17-го відділу (країни Південної Азії), потім 1-го відділу (США та Канада) у Першому головному управлінні КДБ СРСР.

Кар'єра в Росії

З 13 січня 1992 по 10 січня 1996 - перший заступник директора Служби зовнішньої розвідки Росії^[2]^[3].
З 10 січня 1996 по 20 травня 2000 року - директор Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації.
З 6 лютого 1996 по 27 травня 2000 року - член Ради Безпеки Російської Федерації^[4].

Також у ці роки працював у складі Ради оборони Російської Федерації , з січня 1997 року - у Раді із зовнішньої політики при президенті Російської Федерації^[5].

Родина

Дружина — Надія Дмитрівна Трубнікова.
Донька — Марія В'ячеславівна Трубнікова^[6].

Звання

Військові звання

Генерал-майор
Генерал-лейтенант
Генерал-полковник
Генерал армії (22 січня 1998)

Дипломатичні звання

Надзвичайний та повноважений посол^[7].

Також дивитися

Примітки

↑ ntv.ru. Умер экс-глава СВР Вячеслав Трубников // Новости НТВ. НТВ (рос.). Процитовано 6 жовтня 2025.
↑ Указ Президента Российской Федерации от 13.01.1992 г. № 15. Президент России (рос.). Процитовано 8 жовтня 2025.
↑ Указ Президента Российской Федерации от 10.01.1996 г. № 29. Президент России (рос.). Процитовано 8 жовтня 2025.
↑ Указ Президента Российской Федерации от 06.02.1996 г. № 160. Президент России (рос.). Процитовано 8 жовтня 2025.
↑ Указ Президента Российской Федерации от 21.01.1997 г. № 31. Президент России (рос.). Процитовано 8 жовтня 2025.
↑ Исторический канал (28 грудня 2022). Д/ф «Вячеслав Трубников. Разведчик иностранных дел». Процитовано 6 жовтня 2025 — через YouTube.
↑ Указ Президента Российской Федерации от 19.02.2001 г. № 194. Президент России (рос.). Процитовано 6 жовтня 2025.

[1] tv.ru. Умер экс-глава СВР Вячеслав Трубников // Новости НТВ. НТВ (рос.). Процитовано 6 жовтня 2025.

[2] Указ Президента Российской Федерации от 13.01.1992 г. № 15. Президент России (рос.). Процитовано 8 жовтня 2025.

[3] Указ Президента Российской Федерации от 10.01.1996 г. № 29. Президент России (рос.). Процитовано 8 жовтня 2025.

[4] Указ Президента Российской Федерации от 06.02.1996 г. № 160. Президент России (рос.). Процитовано 8 жовтня 2025.

[5] Указ Президента Российской Федерации от 21.01.1997 г. № 31. Президент России (рос.). Процитовано 8 жовтня 2025.

[6] Исторический канал (28 грудня 2022). Д/ф «Вячеслав Трубников. Разведчик иностранных дел». Процитовано 6 жовтня 2025 — через YouTube.

[7] Указ Президента Российской Федерации от 19.02.2001 г. № 194. Президент России (рос.). Процитовано 6 жовтня 2025.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]