Перейти до вмісту

Центральна мечеть Алмати

Координати: 43°16′06″ пн. ш. 76°57′11″ сх. д. / 43.2683° пн. ш. 76.952919444444° сх. д. / 43.2683; 76.952919444444
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Центральна мечеть Алмати
Керамічний купол Центральної мечеті в Алмати
43°16′06″ пн. ш. 76°57′11″ сх. д. / 43.2683° пн. ш. 76.952919444444° сх. д. / 43.2683; 76.952919444444
Тип спорудимечеть Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування Казахстан Редагувати інформацію у ВікіданихАлмати Редагувати інформацію у Вікіданих
Початок будівництва1999 Редагувати інформацію у Вікіданих
Належністьіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтazan.kz Редагувати інформацію у Вікіданих
Центральна мечеть Алмати. Карта розташування: Казахстан
Центральна мечеть Алмати
Центральна мечеть Алмати (Казахстан)
Мапа
CMNS: Центральна мечеть Алмати у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Центральна мечеть міста Алмати (каз. Алматы қаласының орталық мешіті) ― найбільша мечеть Алмати та одна з найбільших мечетей Казахстану. Розрахований на 7000 віруючих, він був побудований на місці старої мечеті, яка датується 1890 роком і загорілася в 1987 році.

Культурна спадщина

[ред. | ред. код]

22 грудня 2006 року Національний банк Казахстану випустив в обіг монету «Центральна мечеть» (якість «пруф») номіналом 500 тенге із срібла 925 проби тиражем 4000 штук з метою сприяти розширенню розуміння всієї культури Казахстану, сприяти уявленню релігії, як мирного моральне самовдосконалення особистості. На аверсі монети зображено герб Казахстану та розділені точками написи по колу «500 ТЕҢГЕ», «ҚАЗАҚСТАН РЕСПУБЛИКАСЫ» казахською мовою та «РЕСПУБЛИКА КАЗАХСТАН» російською мовою. На реверсі: у центрі — зображення мечеті на тлі гір та житлової споруди, у верхній частині — написи «ОРТАЛЫҚ МЕШІТ» та «ЦЕНТРАЛЬНАЯ МЕЧЕТЬ», товарний знак Казахстанського монетного двору та напис «АЛМАТЫ 2006», у нижній частині — напис «Ag 925 31,1 gr.»[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Національний банк Республіки Казахстан. Серия "Мечети и соборы Казахстана" (рос.). Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 29 вересня 2008.