Церква Пресвятої Трійці (Солоне)
| Церква Пресвятої Трійці (Солоне) | |
|---|---|
48°49′25″ пн. ш. 25°40′35″ сх. д. / 48.823546° пн. ш. 25.676402° сх. д. | |
| Тип | церква |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
| Країна | |
| Розташування | Солоне[1] |
| Конфесія | УГКЦ |
| Будівництво | 1860 |
![]() | |
Церква Пресвятої Трійці в Солоному — парафія і храм греко-католицької громади Товстенського деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Солоне Чортківського району Тернопільської области.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 523)[2].
Перша письмова згадка про парафію датується 1724 роком. Дерев'яна церква і дзвіниця були зведені у 1860 році.
До 1946 року парафія і церква були греко-католицькими. З 1946 по 1989 рік вони перебували в підпорядкуванні РПЦ. У грудні 1989 року громада повернулася в лоно УГКЦ, і храм наново освятив єпископ Павло Василик.
Завдяки старанням о. Бориса Стасюка на парафії відновили катехитичний клас та житло для священника.
Парафія має статус відпустового місця на свято Первоверховних Апостолів Петра і Павла.
При парафії діє молитовне братство «Жива Вервиця».
Проводяться катехизації для дітей та молоді, подружні навчання та дитячі літні табори «Канікули з Богом».
У 2010 році відзначали 150-ліття церкви, під час якого о. митрат Іван Сеньків освятив новий престіл.
На церковному подвір'ї є фігури Найсвятішого Серця Ісусового, Апостолів Петра і Павла, Пресвятої Богородиці з Дитятком Ісусом, а також хрест на честь Хрещення Русі-України. Навпроти церкви розташовані пам'ятний хрест Українським Січовим Стрільцям та капличка на честь Пресвятої Богородиці.
- о. Юліан Свістель (до 1946),
- о. Василь Погорецький,
- о. Степан Війтишин (1993—1998),
- о. Михайло Вітовський (1998—2002),
- о. Борис Стасюк (з 2003).
- Парафія с. Солоне. Церква Пресвятої Трійці // Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 324. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.
