Чабанівка (Кам'янець-Подільський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Чабанівка.

село Чабанівка
Вигляд на село Чабанівка Вигляд на село Чабанівка
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський
Тер. громада	Староушицька селищна громада
Код КАТОТТГ	UA68020270130037680
Основні дані
Засноване	до 1776
Населення	656
Площа	1,67 км²
Густота населення	392,81 осіб/км²
Поштовий індекс	32383
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°39′56″ пн. ш. 27°3′8″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	32383, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Чабанівка, вул.Центральна,1
Карта
Чабанівка
Чабанівка
Мапа
Чабанівка у Вікісховищі

Автобусна зупинка

Чабані́вка — село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

За твердженням В. Ромарнюка село Чабанівка виникло біля стійбища чабанів десь у середині ХVI століття, звідти й назва села.

Місцева легенда про походження назви засвідчує:

«Давно це було… літ, певне, більш, як триста буде, попасом, попасом ішла собі отара, а за нею, не поспішаючи, тягнувся і чабан — все обочами, горбами, долинами. так дійшли вони аж до великої розлогої балки. Розійшлися вівці, скубають зелену травичку. А чабан скинув шапку, витерся рукавом та й став розглядатися довкола. Куйовдить вітер його сиву чуприну, полоще полотняну сорочку, припікає сонце наморщене чоло. Звисає з плеча торбина з харчами. А чабан, опершись на ґирлигу, думає про своє. Промайне літо, настануть холоди, закружляють хурделиці. Де зимувати з худібкою? Припала йому до душі оця місцина. І сказав тоді до себе чабан: «Буду селитись отут!» І поселився. Збудував хатину, кошару та й зажив зі своєю родиною. Випасав овечок, напував їх із струмочка чистою водицею, а взимку балка захищала від холодних вітрів. Минав час, виростали діти, а за ними — онук і правнуки. Ставали чабанами, селились тут же. Розросталось чабанське поселення, яке пізніше люди назвали — Чабанівка».

Географія

Подільське село Чабанівка розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 43 кілометра автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Біля села протікає річка Ушиця.

Клімат

Чабанівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Село відоме із середини XVI століття. У Чабанівці знайдено знаряддя праці трипільської культури.

Першою писемною згадкою про Чабанівку можна вважати запис в Кам’янецькій земській книзі 1610 року, де село зазначено як «nova loсatio» – нове поселення. Цікаво, що зустрічається й інша назва села – Сарнівці. Пізніше в 1631 та 1639 роках Чабанівка значиться як висілок села Грушка. В 1661 році власником значиться Никифор, село нараховувало 4 дими.

Сільська церква збудована у 1776 році, краєзнавець Юхим Сіцінський описував, що побудована дерев’яна церква на честь Святого Миколая з одним куполом була освячена 22 травня 1776 року, парафія складалася зі села Чабанівки та присілка Раколупинці. Кількість парафіян становила 650 чоловіків і 580 жінок, православного віросповідання. Церква неодноразово, в 1852, 1884 і 1898 роках ремонтувалася. При церкві функціонувала, відкрита в 1892 році, церковно-парафіяльна школа.

У 30-х роках XIX століття пан Матеуш Іжицький володів селами: Грушка, частина Рункошева, Чабанівка, Раколупинці, Лисківці, Кривчани. Пізніше Чабанівку з Раколупцями подарували дочці Евеліні. В селі на той час частину населення становила шляхта – Волховських, Комарніцьких, Смолінських, Ясінських. Були й суто селянські родини – Галатирів, Пастухів, Слободянюків та інші. В 1827 році Матвієм Остапчуком був застрілений шляхтич Станіслав Струманський.

Село Чабанівка ХІХ столітті в адміністративному відношенні належало до Грушецької волості, Ушицького повіту, Подільської губернії.

Селом володіли Степан з давнього литовського роду Токарів та княгиня пані Лаура Токаржевська з роду Янішевських. 1910—1918 роках їх син Ян Токаржевський-Карашевич мешкав та управляв маєтностями в селі Чабанівка.

На початку ХХ століття священиком сільської церкви був Петро Ступницький.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, село Чабанівка увійшло до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Як засвідчували старожили, хрести та надмогильні плити зі старого цвинтаря місцеві комуністи за вказівкою вищої більшовицької влади забрали на будівництво колгоспної комори в роки колективізації.

В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

Радянський період у Чабанівці знаходилась центральна садиба колгоспу, який в свій час обробляв 2,8 тис. гектарів орної землі. У ньому були основні галузі виробництва — рільництво та м'ясо-молочне тваринництво.

В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього затоплено долину річки Ушиця поблизу села та ряд сіл на цій річкі: Ушиця, Кривчани, Раколупинці, Чугор, Яр Косиковецький.

З 1991 року село в складі незалежної України.

7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Колишній орган місцевого самоврядування — Чабанівська сільська рада.

Населення

На 1893 рік в селі нараховувалось 154 двори та 975 мешканців.

За станом на 1998: дворів — 267, мешканців — 671 особа.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 652 особи.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,78 %
російська	1,07 %
румунська	0,15 %

Інфраструктура

Зовнішні відеофайли
	1. 31 рік працює музей історії села Чабанівка в Староушицькій тер-громаді // «Суспільне Хмельницький»

На території села працюють: два магазини, пошта, дитячий садочок, ліцей, бібліотека, ФАП, будинок культури.

Неймовірною окрасою є повноцінний народний музей історії села «Чабанівка».

2021 року меморіальну дошку Яну Токаржевському-Карашевичу відкрили на стіні Чабанівського ліцею у селі.

Економіка

Місцеві мешканці на життя заробляють важкою працею, лікарські трави збирають, гриби у місцевому лісі, кожен має город та невеликий садочок біля обійстя.

На території громади працюють 4 підприємства, займаються вони вівцями, сіють зернові.

• Еко-ферма «LACON».

Відомі люди

Народилися

• Токаржевський-Карашевич Ян — український дипломат і геральдист. Надзвичайний і Повноважний Посол УНР в Османській імперії.
• Струманський Василь Петрович — доктор педагогічних наук.

Перебували, проживали

• Лашко Володимир Ілліч — український художник, скульптор, дизайнер.
• Гурскіс Лаймонас Лаймонсович — політичний діяч, підприємець.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Див. також

• Поділля — історико-географічна область.
• Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
• Подільський говір — різновид говорів української мови.
• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область)

Література

• Чабанівка // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 364.
• Ромарнюк В. Чабанівка. — Кам'янець-Подільський, 1997. — 142 с.