Перейти до вмісту

Чернівці-Північна

Координати: 48°18′58″ пн. ш. 25°55′09″ сх. д. / 48.31611° пн. ш. 25.91917° сх. д. / 48.31611; 25.91917
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станція Чернівці-Північна

Коломия — Чернівці-Північна
Чернівці-Північна — Ларга
Чернівці-Північна — Багринівка
Львівська залізниця
Івано-Франківська дирекція
м. Чернівці

Вокзал станції Чернівці-Північні
Вокзал станції Чернівці-Північні
Вокзал станції Чернівці-Північні
48°18′58″ пн. ш. 25°55′09″ сх. д. / 48.31611° пн. ш. 25.91917° сх. д. / 48.31611; 25.91917
Дата відкриття 1 жовтня
Рік відкриття 1866 (159 років)
Тип вантажна
Колій 8
Платформ 3
Тип платформ(и) бічна та 2 острівні
Форма платформи прямі
Вулиця Заводська, 11-А
Пересадка на громадський міський транспорт:
1, 14, 15, 15А, 21, 23
3, 5
Відстань до Львова, км 265
Відстань до Івано-Франківська, км 124
Відстань до Тернополя, км 204
Код станції 366509 ?
Код «Експрес-3» 2218229 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Таксофон
Супутні послуги Прийом та видача вантажів повагонними та дрібними відправленнями, завантажуємих цілими вагонами, тільки на під'їздних коліях і місцях незагального користування
Мапа
Чернівці-Північна. Карта розташування: Чернівецька область
Чернівці-Північна
Чернівці-Північна

Чернівцí-Півнíчна — вузлова вантажна залізнична станція 4-го класу Івано-Франківської дирекції Львівської залізниці на перетині неелектрифікованих ліній Коломия — Чернівці-Північна, Чернівці-Північна — Ларга та Чернівці-Північна — Багринівка між станціями Чернівці (2 км), Лужани (13 км) та Новоселиця (34 км). Розташована у колишньому Садгірському районі міста Чернівці. Поруч зі станцією пролягають автошляхи міжнародного та територіального значення М19 та Т 2602.

Історія

[ред. | ред. код]

Станція відкрита 1 вересня 1866 року.

4 березня 1868 року, о 06:30, трапилася перша масштабна залізнична катастрофа в Україні, яка відбулася на перегоні Чернівці — Снятин між сучасними станціями Чернівці та Чернівці-Північна. Під вантажно-пасажирським поїздом, який рухався з Чернівців до Львова, завалився залізничний міст через річку Прут, який був побудовано за проєктом інженера Шіфферкорна. Мости такого типу були достатньо розповсюджені в тогочасній Австро-Угорщині. В складі поїзда налічувалося 16 вагонів: за локомотивом поїзда було причеплено 10 вантажних вагонів із худобою, поштовий вагон, далі  — 4 пасажирських та 1 кондукторський вагони.

Обставини катастрофи дослідниця О. Драгомирецька описує таким чином:

При перетині залізничного моста, коли перший локомотив був уже на протилежному березі, тріснув правий, а потім і лівий бік моста, локомотиви по похилій площині почали сповзати у воду, а за ними — вантажні вагони.

В аварії постраждала лише локомотивна бригада, один з них мав прізвище Гельд, який із поламаними ребрами зумів врятувати своїх колег. Завдяки добрій реакції кондукторів, пасажирські вагони вдалося загальмувати і вони не впали в річку. Наслідками аварії стало падіння в річку Прут 9 вантажних вагонів та локомотива. У вантажних вагонів знаходилося 40 биків та 130 свиней, з них 10 биків загинуло, 20 відправили на бійню, 40 свиней врятувалося, з них 26 втопилося, а решта розбіглася.

Урядова комісія, яка розслідувала катастрофу, дійшла до висновку про ненадійність мостів конструкції Шіфферкорна: значна кількість деталей моста виготовлялася із чавуну — більш дешевого, але менш міцного за сталь. Окрім того, чавунні відливки часто мали внутрішні дефекти, які знижували загальну міцність конструкції. Після залізничної аварії 1868 року під Чернівцями по всій Австро-Угорщині почали відмовлятися від мостів конструкції Шіфферкорна. До проведення реконструкції мостів, на Львівсько-Чернівецько-Ясській залізниці мости, збудовані за проєктом інженера Шіфферкорна, зміцнювали, а згодом і замінили. Намагання керівника Львівсько-Чернівецько-Ясської залізниці Віктора Оффенгайма максимально здешевити будівництво колій, а також значна поспішність будівництва зрештою «вилізла боком»: кількість інцидентів і аварій на залізниці Львів — Чернівці була дуже великою[1].

Пасажирське сполучення

[ред. | ред. код]

На станції Чернівці-Північні зупиняються приміські поїзди сполученням Коломия — Чернівці[2]. На станції Чернівці існує узгоджена пересадка на приміські поїзди до станції Вадул-Сірет.

з 18 березня 2020 року на невизначений термін припинений приміський рух до кінцевих станцій Вижниця, Ларга, Сокиряни та Стефанешти.

Приблизно за 600 м від станції розташована зупинка міського транспорту «Дріжзавод», на якій зупиняються автобусні маршрути № 1, 14, 15, 15А, 21, 23, тролейбусні маршрути № 3, 5. За 300 метрів від зупинки «Дріжзавод» розташована приміська автостанція № 3 ТОВ «Чернівціавтотранс».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Залізничні аварії: катастрофа під Чернівцями (1868). Пасажирський транспорт. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
  2. ↑ Розклад руху приміських поїздів по станції Чернівці-Північна на сайті poizdato.net. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Станція Чернівці-Північні

Посилання

[ред. | ред. код]
Залізничний транспорт Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чернівці-Північна&oldid=46039059