Чефранов Георгій Васильович
| Чефранов Георгій Васильович | |
|---|---|
рос. Георгий Васильевич Чефранов  | |
| Народився | 27 лютого 1922 Охтирка, Харківська губернія, Українська СРР |
| Помер | 1 квітня 1991 (69 років) Таганрог, Ростовська область, СРСР |
| Місце проживання | Воронезька область Казань Pulkovod Санкт-Петербург Таганрог |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Казанський державний університет (1948) Ленінградський державний університет (1952) |
| Галузь | філософія |
| Заклад | Taganrog Technological Institute of Southern Federal Universityd |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор філософських наук (1972) |
| Війна | Сталінградська битва |
| Нагороди |   |
Чефранов Георгій Васильович (27 лютого 1922 , Охтирка, Харківська губернія — 1 квітня 1991 , Таганрог, Ростовська область, СРСР ) — радянський науковець, доктор філософських наук, професор Таганрозького радіотехнічного інституту.
Народився 1922 року в місті Охтирка Харківської губернії (з 1939 року — Сумської області) у сім'ї священика[1]. У 1930-х роках під час голодомору в Україні сім'я змушена була переїхати до родичів у Воронезьку область. Як син священика до 1936 року[2] не мав можливості навчатися в школі[3]. У роки німецько-радянської війни воював на фронті. Був поранений під Сталінградом. Після поранення працював на військовому заводі в Казані та одночасно навчався на фізико-математичному факультеті Казанського університету, який закінчив у 1948 році за спеціальністю астрономія.
Після закінчення університету працював у Пулковській обсерваторії під Ленінградом. Очевидно, саме тут у майбутнього філософа проявився інтерес до теми нескінченності. Бажаючи здобути філософську освіту, екстерном здав курс філософського факультету Ленінградського державного університету та був запрошений до аспірантури, яку закінчив у 1952 році.
У 1953 році для подальшої роботи був направлений до Таганрогу до новоствореного Таганрозького радіотехнічного інституту і почав працювати на кафедрі вищої математики на посаді асистента. З 1956 року викладав філософію на кафедрі марксизму-ленінізму. Пізніше обійняв посаду завідувача створеної кафедри філософії та наукового комунізму.
Основною темою робіт філософа стає поняття нескінченності, яке в роботах вченого розуміється не тривіально, як «кімната без стін»[4]:
«Нескінченність — це не проста сума кубометрів, а щось неймовірно складне, таємниче і, разом з тим, що має пряме відношення до самого сенсу існування людини і людства».— Бог. Вселенная. Человек. с. 13.
У 1961 році Георгій Чефранов захистив кандидатську дисертацію на тему «Деякі питання нескінченності простору-часу»[5]. Для аспірантів ученим було розроблено курс з філософських проблем природознавства. У 1971 році у видавництві Ростовського державного університету вийшла книга Георгія Чефранова «Нескінченність та інтелект». У листопаді 1972 року вченим було захищено докторську дисертацію на тему «Проблеми моделювання нескінченності». Захист проходив у Московському державному педагоігчному інституту. Новизна та несподіванка висновків дисертанта викликали бурхливу дискусію та сумніви у «благонадійності» з боку партійних органів. Затвердження дисертації ВАКом довелося чекати протягом п'яти років[6].
Прямолінійність і чесність ученого, його бажання «називати речі своїми іменами», доноси з боку деяких студентів, які перебували на його лекціях антирадянського змісту у вигляді «тенденційно підібраних фактів», не могли не викликати роздратування з боку партійної влади. Неодноразово йому загрожувала заборона викладацької діяльності. Виявили інтерес до вченого й «компетентні органи».
Підсумком розвитку ідей філософа стала наукова праця «Принцип нерозрізненості частини та цілого (закон збереження інформації)», яка побачила світ (була депонована) у 1987 році. Остання стаття вченого отримала назву «Бог, всесвіт, людина», в якій він підбив підсумок своїх багаторічних праць[7].
Георгій Чефранов помер 1 квітня 1991 року в Таганрозі на 70-му році життя. Вже після його смерті в 1992 році видавництвом ТРТІ була випущена книга, що отримала назву «Бог. Всесвіт. Людина (Закон збереження інформації)».
- ↑ Згодом, аби мати можливість працювати на кафедрі марксизму-ленінізму, змушений був приховувати цей факт.
- ↑ Рік ухвалення «Сталінської конституції».
- ↑ С. Г. Чефранов. Вступительная статья к монографии Г. В. Чефранова Смертны мы или бессмертны. Проблемы космологии и геронтологии.
- ↑ Фраза Георгія Чефранова
- ↑ Таку значну затримку захисту дисертації син вченого С. Г. Чефранов пояснює політизованістю суспільних наук в СРСР: спочатку кількість посилань і цитат Йосипа Сталіна здавалося недостатніми, після розвінчання особистості Сталіна культу — вони виявилися зайвими.
- ↑ В. А. Иевлиев. «Тернистый путь познания природы». Предисловие к книге Г. В. Чефрнова «Бог. Вселенная. Человек». с. 4-5.
- ↑ В. А. Иевлиев. «Тернистый путь познания природы». Предисловие к книге Г. В. Чефрнова «Бог. Вселенная. Человек». с. 8.
- Георгий Чефранов. Смертны мы или бессмертны. Проблемы космологии и геронтологии.
- Г. В. Чефранов. Бог. Вселенная. Человек. (Закон сохранения информации). — Таганрог. Издательство ТРТИ. 1992 г.
- Георгий Чефранов.//ТОПОС. Литературно-философский журнал.
- Владимир Журавлёв. Моя переписка с Г. В. Чефрановым.
- Ответ Г. В. Чефранова В. Н. Журавлёву. 23 января 1988 года.
- А. П. Стахов. Георгий Васильевич Чефранов в моей жизни.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |