Шанець
Ша́нець (нім. Schanze — «окоп», «укріплення») — земляна польова фортифікаційна споруда, яка слугує захистом від обстрілу станціонарної чи технічної артилерії, або уражень зі стрілецької зброї супротивника.
У ширшому значенні, шанці — це загальна назва польових та військових укріплень у Північній Європі з Пізнього середньовіччя до початку XIX століття. Зокрема, подібні укріплення набули поширення в часи громадянської війни в Англії в XVII столітті.
Складний шанець означав зімкнуте укріплення; штерншанець — укріплення, що має в плані зіркоподібну форму і т. д.
Козаки першими використали метод викопування шанців, який виявився надійнішим способом захисту від стрілянини в степовій місцевості. Козацькі шанці складалися з окопів, ровів і ям, де козаки ховалися від обстрілу. Кожен козак мав мати при собі лопату-кирку, щоб навіть під час бою можна було спорудити шанець чи інше укріплення[1].
- ↑ Історія українського війська / Авт. кол.: М. Відейко, А. Галушка, В. Лободаєв, М. Майоров, Я. Примаченко, А. Руккас, Є. Синиця, О. Сокирко, А. Харук, Б. Черкас; Кер. проекту К. Галушко; Під заг. ред. В. Павлова. — Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. — С. 193, 197. — (LIKBE3. Історичний фронт) — ISBN 978-617-12-1472-9.
- Шанец // Энциклопедический словарь / Издатели: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон; Под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. — СПб : Типография Акц. Общ. Брокгауз–Ефрон, 1903. — Т. XXXIX: Чугуев – Шен. — С. 150. (рос.)
|
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з історії Європи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png?lang=uk)
