Шаріпова Гульчачак Табрисівна
| Шаріпова Гульчачак Табрисівна | |
|---|---|
| Народилася | 28 квітня 1958 (67 років)  Кінзекеєво, Скворчихинська сільська рада, Ішимбайський район  | 
| Країна | |
| Діяльність | акторка  | 
| Знання мов | російська  | 
| Заклад | Салаватський державний башкирський драматичний театр | 
Гульчачак Табрисівна Шаріпова (нар. 28 квітня 1958) — радянська башкирська театральна актриса, народна артистка Республіки Башкортостан (2008).
Гульчачак Шаріпова[1] народилася в селі Кінзекеєво, Ішимбайського району Башкирської АРСР 1958 року. У 1986 р. закінчила технікум культури в місті Стерлітамаку[2]. З 1989 року працює в трупі Салаватською башкирського державного драматичного театру.
Усе творче життя актриси пов'язане з Салаватським башкирським драматичним театром. Гульчачак Табрисівна — співаюча актриса ліричного жанру, яскравого народного колориту, вираженого мелодраматичного темпераменту.
- Шаура — «Шауракай» (М. Бурангулов, 1989)
 - Райса — «Залишайтеся сонцем» (А. Папаян)
 - Зумара — «В ім'я кохання» (Р. Байбулатов)
 - Кунсулу — « Таштугай» (Ф. Буляков, 1995)
 - Галіябану — «Галіябану» (М. Файзі, 2000)
 - Сарвар — «Черевички» (Х. Ібрагімов, 1990)
 - Аббі — «Кохання під в'язами» (Ю. О. Ніл)
 - Насіма — «Близнюки» (А. Атнабаев)[3]
 - Суфія — «Бабин бунт» (М. Багаєв)
 - Роза — «Скалка» (Ф .Буляков, 2001)
 - Сажіда — «Прощання» (Т. Міннуллін)
 - Рода — «Далі — тиша» (В. Дельмар)
 - Зульхіза — «Біля обриву» (Н. Гаїтбаєв)
 - Лілія — «Кумедні історії» (Р. Фатіхов, В. Іхсанов)
 - Райля — «Квітка прощання — герань» (Ф. Буляков)
 - Алтинай — «І ім'я їй жінка» (З. Атнабаєва, 2002)
 - Монолог — «У війни не жіноче обличчя» (С. Олексійович)
 - Зулейха — «Не покидай мене, надія» (Х. Іргалін)
 - Марія — «Салават» (М. Карім)
 - Хадіса — «і піду Вб'ю» (Н. Гаїтбаєв)
 - Заріфа — «Пішло моє біле літо» (Л. Станкова)
 - Люція — «Квітень у Парижі» (Л. Станкова)
 - Суфія — «Бабин бунт» (М. Багаєв, 2004)
 - Айсілу — «Зайтунгуль» (М. Асанбаєв, 2005).
 - Сурія — «Ось так сталося» (Т. Міннуллін, 2006).
 - Сажида — «Він, Вона і Я» (З. Хакім, 2007).
 - Снігова королева — «Подорож на планету Мультляндія» (Я. Шаріпов, 2007)
 - Сагіда — «Він повернувся» (А. Атнабаєв, 2009).
 - Мати — «Мамочка» (С. Бєлов, 2009).
 - Заріфа — «Біс у ребро» (М. Багаєв, 2010).
 - Харіза — «Вишнева гора» (М. Асанбаев, 2011).
 
Заслужена артистка (1999), народна артистка (2008) Республіки Башкортостан. Лауреат 1-ї премії Міжнародного конкурсу імені Ільгама Шакірова «Татарська пісня» (1993 р.).
У 1993 році Гульчачак Шаріпова стала лауреатом і володарем 1-ї премії в конкурсі імені Ілгама Шакірова «Татарська пісня — 1993».
У 1995 році на Фестивалі «Пісня Дружби» (м. Нефтекамськ) Гульчачак Шаріповою було завойовано перше місце[4].
- ↑ Сайт салаватською башкирського драматичного театру. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 28 березня 2019. [Архівовано 2017-01-13 у Wayback Machine.]
 - ↑ БАШКИРСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ТЕХНІКУМ КУЛЬТУРИ. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 28 березня 2019. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.]
 - ↑ А. Атнабаев Спектакль «Близнюки». Насима-Р. Шаріпова, Хакім-В. Алтынбаев. 1996 рік [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
 - ↑ ШАРИПОВА ГУЛЬЧАЧАК ТАБРИСОВНА [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)