Ширяєве
| селище Ширяєве | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Одеська область | ||
| Район |  Березівський район
| ||
| Тер. громада | Ширяївська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA51020310010075967 | ||
| Облікова картка | Ширяєве | ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1795 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 9,14 км² | ||
| Населення | ▼ 6326 (01.01.2022)[1] | ||
| Густота | 748,2 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 66800 | ||
| Телефонний код | +380 4858 | ||
| Географічні координати | 47°23′16″ пн. ш. 30°11′28″ сх. д. / 47.38778° пн. ш. 30.19111° сх. д. | ||
| Водойма | Річка Великий Куяльник
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Затишшя | ||
| До станції: | 31 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - залізницею: | 164 км | ||
| - автошляхами: | 125 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 66800, Одеська обл., Березівський р-н, с-ще Ширяєве, вул. Коробченка, буд. 1а | ||
| Карта | |||
  Ширяєве | |||
 Ширяєве | |||
| |||
|
| |||
Ширяєве (в минулому Степанівка) — селище Березівського району Одеської області України, адміністративний центр Ширяївської селищної громади.
Розташоване в західній частині Причорноморської низовини, над р. Великим Куяльником.
Точної дати заснування селища немає. Ставка робиться на 1795 рік. Цього року проводиться ревізійний перелік, за яким налічувалось 36 дворів і 289 жителів. На той час село називалося Степанівка.
Ширяєве (первісна назва Степанівка) було засноване наприкінці 18 століття вихідцями з Болгарії на колишній, так званій, Очаківській землі, а також селянами-кріпаками, що втекли з півночі Росії та України.
Через село проходив Чумацький шлях, що з'єднував Одесу з Поділлям, Волинню, Балтою. Це сприяло торгівлі і ремеслу.
У І половині XIX століття Ширяєве було віднесено до розряду містечок Тираспольського повіту. Стає волосним центром, має православну церкву, Єврейський молитовний будинок, поштову станцію, церковнопарафіяльну школу, фельдшерський пункт, кілька кам'яних будинків торговців і багатих ремісників, 8 крамниць, корчму, винний погріб, трактир.
У містечку проживало 70 % українців, 20 % євреїв, а решта — росіяни, німці і поляки.
Всі землі стали власністю царського двору. Частина земель роздавалась або продавалась. Формально селяни вважались вільними, але фактично залежати від царського двору. Певну частину населення становили чиншовики. Це були вільні поселенці, які за певну плату — чинш (чинуш) (8-12 крб.) мали право на придбання ділянки для спорудження житла. Переважали темні і вогкі хатинки — землянки без подвір'я і садків. У них мешкали чиншовики та десятники. Містечко славилося землеробством, торгівлею, займало одне з перших місць у Херсонській губернії. Великі базари збиралися в містечку щотижня, малі — щодня.
За архівними документами першим великим приватним землевласником в с. Степанівці згадується поміщиця Анастасія Степанівна Чорнолуцька — дочка царського придворного лакея Степана Ширяя. Окрім земель і майна свого батька (8500 десятин землі) їй було ще подаровано 10 тисяч десятин казначейських земель разом з селянами с. Степанівки самим Олександром ІІ.
Дворянка Чорнолуцька та її чоловік (відставний генерал) не жили у с. Степанівці. Їх життя проходило в м. Одесі. Селяни Степанівки ніколи не бачили генерала. Лише сама Анастасія Степанівна зі своїм маленьким сином Сергієм приїздила у помістя.
За даними на 1859 рік у волосному містечку Степанівка (Шараєве) Ананьївського повіту Херсонської губернії мешкало 402 особи (203 — чоловічої статі та 199 — жіночої), налічувалось 85 дворових господарств, існували православна церква, єврейський молитовний будинок, поштова станція, відбувались базари[2].
Після реформи 1861 року поміщиця Чорнолуцька змушена була відпустити своїх кріпаків на волю і подарувала селянам по 2 десятини землі на ревізьку душу. За це даровані землі були названі в її честь та в честь її сестри — Анастасіївка та Ульянівка.
У 1880 році поміщиця Чорнолуцька помирає і землі та Степанівка переходять у спадок її сину Сергію Ширяю — ротмістру Імператорської гвардії, який приїздив із Петербурга тільки влітку. Маєтком керував управитель Михайло (на його честь і названо с. Михайлівку).
В один із перших візитів до Степанівки він вирішив увіковічити своє ім'я і перейменував його у Ширяєве.
За статистикою у 1880 році у містечку було 117 господарів, котрі займалися лише рільництвом, 8 господарів рільництвом і ремеслом, 27 — ремеслом і промислом, 32 — торгівлею.
Село Степанівка було розбито на ІІІ частини: І — торгове містечко з поміщицькою садибою;
ІІ — село Улянівка;
ІІІ — село Анастасіївка (Магала);
с. Смілове — І, с. Смілове — ІІ, с. Безрукове, с. Відране, с. Бардакове, с. Йосипівка, с. Лебенталь, с. Вовокове, с. Михайлівка, хутір Пустоваровий, хутір Лопушинський, хутір Ширяїв.
Станом на 1886 рік у містечку, центрі Степанівської волості мешкало 369 осіб, налічувалось 74 дворових господарств, існували православна церква, синагога, школа, постоялий двір, відбувався торжок через 2 тижні по неділях[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1899 осіб (985 — чоловічої статі та 914 — жіночої), з яких 1119 — православної віри, 567 — юдейської віри[4].
З 1917 — у складі УНР. До середини 1920 в околицях містечка українські сили самооборони чинили спротив окупаційній владі більшовиків.
У 1924—1928 рр. було проведено колективізацію. У 1930 році створюється МТС як державне підприємство на допомогу господарствам.
Весною 1932 року народився у Ширяєвому колгосп «Україна», до складу якого увійшли 4 місцевих господарства. Керував тоді об'єднаним господарством Андрій Пазиченко.
З 1932 комуністи вдалися до терору голодом.
17 лютого 1935 року в Ширяєвому створюється адміністративний районний центр.
З 1941 по 1944 — у складі Румунії.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 6741 | 93.13 % |
| російська | 381 | 5.26 % |
| румунська | 68 | 0.94 % |
| болгарська | 17 | 0.24 % |
| білоруська | 6 | 0.08 % |
| вірменська | 3 | 0.04 % |
| гагаузька | 3 | 0.04 % |
| кримськотатарська | 1 | 0.01 % |
| інші/не вказали | 18 | 0.26 % |
| Усього | 7238 | 100 % |
У Ширяєвому народилися:
- Корновенко Сергій Валерійович (*1974) — український історик.
- Литвак Борис Григорович[ru] (1919—2002) — радянський і канадський історик, доктор історичних наук, професор.
- генерал майор Клочков Владислав Вікторович - український військовий, науковець (доктор філософії) автор більше двадцяти публікацій, кавалер Ордену Богдана Хмельницького ||| ступеня
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 1012)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-259. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Ширяєве [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] (Ширяєве [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Ширяєве — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Історія міст і сіл України. Том Одеська область. Ширяеве, Ширяївський район, Одеська область
- Погода в селищі міського типу Ширяєве [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |