Щелепно-лицева хірургія
.jpg?lang=uk)
Щелепно-лицьова хірургія — спеціалізується на лікування запальних процесів, травматичних пошкоджень та косметологічних вад обличчя. Є розділом хірургії.
Підрозділом ЩЛХ є Хірургічна стоматологія де практикується втручання на тканинах в ротовій порожнині.
Обличчя людини — це її візитна картка у суспільстві. Лице необхідне для розмови та харчування. Майже кожен з нас мав хоч якусь травму обличчя в житті або знає того, хто мав таку. Зазвичай травма виникає унаслідок нещасних випадків у побуті чи виробництві, під час занять спортом, дорожньо-транспортної пригоди та побутових конфліктів.
Однією з найпоширеніших серйозних травм обличчя є перелом кісток лицевого скелета. Перелом може бути нижньої щелепи, верхної щелепи, піднебіння, вилицевої кістки, вилицевої дуги, орбіти окремо чи в комбінації цих кісток. Травми кісток обличчя можуть порушити здатність розмовляти, ковтати, пережовувати, погіршують зір та можливість дихати.
 | Цей розділ потребує доповнення. (липень 2014) |
Щелепно-лицьова хірургія є міжнародно визнаною хірургічної спеціальністю. У деяких країнах, включаючи США, є розділом стоматології; в інших, включаючи Велику Британію, є розділом медицини.
- Корекція вроджених деформацій;
- Корекція порушень прикусу;
- Лікування запальних захворювань м'яких тканин обличчя і шиї;
- Лікування запальних захворювань щелеп;
- Лікування флегмон обличчя і шиї;
- Операції з усунення наслідків травм;
- Естетична хірургія обличчя і шиї.
У країнах, таких як Велика Британія та більшість держав Європи, щелепно-лицева хірургія визнається медичною спеціальністю, для якої обов'язковим є диплом лікаря та додатково диплом стоматолога[1][2][3].
У Великій Британії спеціальність контролюється Королівським коледжем хірургів Англії та Единбурга[1]. Сертифікація проводиться через Intercollegiate Board (JCIE), так само як у пластичній хірургії, отоларингології, загальній, ортопедичній, дитячій, нейрохірургії та кардіоторакальній хірургії. Завершується підготовка складанням іспиту FRCS (Fellowship of the Royal College of Surgeons)[4].
У ЄС спеціальність регламентована Директивою 2005/36/ЄС (оновленою 2021 року)[5]. У деяких країнах (наприклад, Польща) підготовка історично базується на стоматологічному дипломі[6], тоді як у Норвегії та Швеції останнім часом перехід здійснено на медичний диплом як основну вимогу[7].
У США щелепно-лицева хірургія формально визначається як стоматологічна спеціальність. Для вступу в резидентуру обов'язковим є диплом стоматолога, тоді як медичний диплом може здобуватися додатково під час навчання[8]. Сертифікацію проводить American Board of Oral and Maxillofacial Surgery (ABOMS)[9]. Спеціальність входить до числа хірургічних спеціальностей, визнаних Американською колегією хірургів, а лікарі можуть отримати звання «FACS» (Fellow, American College of Surgeons)[10].
Головною професійною організацією є Американська асоціація щелепно-лицьових хірургів (American Association of Oral and Maxillofacial Surgeons (AAOMS)), яка об'єднує близько 9 000 лікарів у США і видає науковий журнал Journal of Oral and Maxillofacial Surgery[11].
- Бернард Девошель — французький щелепно-лицьовий хірург Амьенского Університетського госпіталю, який в листопаді 2005 року успішно здійснив першутрансплантацію обличчя для Ізабель Дінор.
- Люк Чіканна [en] — французький щелепно-лицьовий хірург, який реконструював обличчя Тревора Ріса-Джонса [en] , який отримав пошкодження при ударі під час автокатастрофи, де загинула принцеса Діана.
- ↑ а б Oral & Maxillofacial surgery. Royal College of Surgeons (англ.). Процитовано 26 серпня 2025.
- ↑ Affiliated Associations. Архів оригіналу за 12 липня 2024. Процитовано 31 грудня 2018.
- ↑ Oral & Maxillofacial Surgery European Training Requirement. omfsuems.eu (англ.). Процитовано 26 серпня 2025.
- ↑ Oral and Maxillofacial Surgery - Exams. www.rcsi.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2025.
- ↑ OMFS European Trainee Forum of UEMS (November 2024). European Quality Markers in Oral and Maxillofacial Surgery Specialty Training: Defining Standards. The Journal of MED-DEO. 62 (9): 769–779. doi:10.1016/j.bjoms.2024.06.002. ISSN 1532-1940. PMID 39289140.
- ↑ About OMFS in Europe. omfsuems.eu (англ.). Процитовано 26 серпня 2025.
- ↑ About The CAOMS. Canadian Association of Oral and Maxillofacial Surgeons (амер.). Процитовано 26 серпня 2025.
- ↑ Become a Board Certified Doctor. American Board of Oral and Maxillofacial Surgery (англ.). Процитовано 26 серпня 2025.
- ↑ American Board of Oral and Maxillofacial Surgery. www.aboms.org (англ.). Процитовано 26 серпня 2025.
- ↑ What are the surgical specialties?. ACS (англ.). Процитовано 26 серпня 2025.
- ↑ AAOMS. aaoms.org (амер.). 17 листопада 2021. Процитовано 26 серпня 2025.
- Маланчук В. О. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія. К.: Логос, 2011. — T1,672 с. + 16 ст. кольор. вкл. — ISBN 978-966-171-381-8.
- Маланчук В. О. Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія. К.: Логос, 2011. — T2,634 с. — ISBN 978-966-171-380-1.
- Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник; У 2 т. — Т.1/ Маланчук В. О., Воловар О. С., Гарляускайте І. Ю. — К.: Логос, 2011—627 с. + 16 ст.кольор. вкл. ISBN 978-966-171-381-8 (Т1). ISBN 978-966-382-326-3 (T1:(англ.))
- Т. 2 : Хірургічна стоматологія та щелепно-лицева хірургія: підручник; У 2 т. — Т. 2/ Маланчук В. О., Логвіненко І. П., Маланчук Т. О. та ін. — К.: ЛОГОС, 2011—606 c. ISBN 978-966-171-429-7 (Т2). ISBN 978-966-382-341-6 (T2:(англ.))
- Бернадський Ю. Й. Основи щелепно-лицевої хірургії і хірургічної стоматології: навчальний посібник / Ю. Й. Бернадський. — К: «Спалах», 2003. — 512 с.
- Ускладнення від місцевої анестезії у щелепно-лицевій ділянці: Посіб.: У 2 т. Т. 1 / Р. А. Гумецький, М. М. Рожко, О. Є. Завадка, П. М. Скрипніков, М. С. Дрогомирецька, А. Р. Гумецький, В. В. Драгомирецький, Я. В. Заблоцький, Б. М. Заліський, І. І. Кириленко. — Л.; Івано-Франків.: Вид. дім «Наутілус», 2000. — 234 c.
|
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |