Перейти до вмісту

Spacewatch

Координати: 31°57′44″ пн. ш. 111°36′01″ зх. д. / 31.962189° пн. ш. 111.60034° зх. д. / 31.962189; -111.60034
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Spacewatch
1.8-метровий телескоп Spacewatch
Частина відУніверситет Аризони Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняПіма Редагувати інформацію у Вікіданих
Координати31°57′44″ пн. ш. 111°36′01″ зх. д. / 31.962189° пн. ш. 111.60034° зх. д. / 31.962189; -111.60034
Код обсерваторії691 Редагувати інформацію у Вікіданих
Стиль телескопаастрономічний огляд Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайтspacewatch.lpl.arizona.edu​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа

Spacewatch — проєкт, заснований у 1980 році астрономами Томом Герельсом та Робертом С. Мак-Мілланом в Університеті Аризони[1], що спеціалізується на вивченні малих тіл Сонячної системи, зокрема різних типів астероїдів і комет, за допомогою телескопів Університету Аризони на горі Кітт-Пік поблизу Тусона, штат Аризона. Основна мета Spacewatch — дослідити якомога більше дрібних об'єктів Сонячної системи, опрацювати статистику астероїдів і комет з метою вивчення еволюції Сонячної системи[2].

Нині Spacewatch очолює астрономка Мелісса Брукер з Університету Аризони. Проєкт використовує три телескопи з діаметрами 0,9 м, 1,8 м та 2,3 м. Ці телескопи розташовані на горі Кітт-Пік, причому перші два спеціально призначені для пошуку навколоземних об’єктів[3][4].

0,9-метровий телескоп на горі Кітт-Пік почали використовувати Spacewatch із 1984 року, а з 2000 року почав діяти 1,8-метровий телескоп[5]. 1,8-метровий телескоп Spacewatch є найбільшим у світі телескопом, що використовується виключно для дослідження астероїдів і комет[6]. Він здатний знаходити астероїди й комети як у просторі поблизу Землі, так і в регіонах за межами орбіти Нептуна, а також проводити астрометрію найслабших із вже відомих об’єктів. Телескоп оснащений ПЗЗ-камерою на складеному головному фокусі[7].

0,9-метровий телескоп використовується для доповнення спостережень, використовуючи масив із чотирьох ПЗЗ-детекторів для охоплення значно більшого поля зору — 2,9 квадратного градуса проти приблизно 0,1 квадратного градуса у 1,8-метрового телескопа[7].

Щороку Spacewatch спостерігає приблизно 35 радарних цілей, 50 навколоземних об’єктів та 100 потенційних пунктів призначення для космічних апаратів. У період з 2013 по 2016 рік Spacewatch спостерігав половину всіх навколоземних об'єктів та потенційно небезпечних астероїдів, виявлених будь-ким у той час[4].

Станом на 2022 рік у рамках проєкту було знайдено понад 179 000 об'єктів[8].

Історія

[ред. | ред. код]

1,8-метровий телескоп Spacewatch та його будівля на піку Кітт були відкриті 7 червня 1997 року з метою пошуку раніше невідомих астероїдів та комет[9]. З 1 січня 2003 року Spacewatch здійснив близько 2400 нічних спостережень навколоземних об'єктів[6].

Відбулася модернізація до 0,9 метра, яка була профінансована НАСА та Фондом Кірша.

Проєкт Spacewatch є найтривалішою з усіх існуючих програм астрометрії об'єктів Сонячної системи[4].

Спостереження Spacewatch

[ред. | ред. код]
Кількість навколоземних об'єктів знайдених різними проєктами

Spacewatch провів огляд, запропонований 12 травня 2006 року та прийнятий 13 листопада 2006 року. Цей огляд базувався на даних, зібраних протягом 34 місяців у рамках проєкту Spacewatch Аризонського університету, що діяв на базі обсерваторії Стюарда, Кітт-Пік. Spacewatch повторно спостерігав ту саму ділянку неба кожні три–сім ночей, щоб відстежувати групи астероїдів головного поясу. У результаті огляду було відкрито один новий великий об’єкт поясу Койпера та виявлено ще шість інших. Це довело, що нові огляди неба є продуктивними навіть тоді, коли вони вже проводилися раніше, адже виконання масштабних спостережень упродовж багатьох ночей у змінних умовах є надзвичайно складним[10].

Відомі відкриття

[ред. | ред. код]

Астрономи, задіяні в проєкті, також віднайшли у 2000 році астероїд 719 Альберт, який тривалий час вважався загубленим[29].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SPACEWATCH® Project. Lunar and Planetary Laboratory [Архівовано 18 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  2. ↑ McMillan, Robert (2001). The Spacewatch Project (PDF). National Space Society. Процитовано 6 червня 2022.
  3. ↑ The Spacewatch Project. University of Arizona. 2010.
  4. ↑ а б в McMillan, Robert S.; Larsen, Jeffrey A.; Bressi, Terrence H.; Scotti, James V.; Mastaler, Ronald A.; Tubbiolo, Andrew F. (August 2015). Spacewatch Astrometry and Photometry of Near-Earth Objects. Proceedings of the International Astronomical Union. 10 (S318): 317—318. doi:10.1017/S1743921315006766. S2CID 125071840.
  5. ↑ Spacewatch telescope detects its first asteroids. ScienceDaily (англ.). Процитовано 18 листопада 2018.
  6. ↑ а б McMillan, Robert S. (2007). Spacewatch preparations for the era of deep all-sky surveys. Proceedings of the International Astronomical Union. Symposium S236: Near Earth Objects, our Celestial Neighbors: Opportunity and Risk, August 2006. Т. 2, № S236. Cambridge University Press. с. 329. doi:10.1017/S1743921307003407. ISBN 978-0-521-86345-2. ISSN 1743-9213.
  7. ↑ а б Home SPACEWATCH®. spacewatch.lpl.arizona.edu/telescopes. The University of Arizona. Процитовано 17 березня 2025.
  8. ↑ IAU Minor Planet Center.
  9. ↑ Perry, Marcus L.; Bressi, Terrence; McMillan, Robert S.; Tubbiolo, Andrew; Barr, Lawrence D. (26 травня 1998). Lewis, Hilton (ред.). 1.8-m Spacewatch telescope motion control system. Telescope Control Systems III. 3351: 450—465. Bibcode:1998SPIE.3351..450P. doi:10.1117/12.308809. S2CID 62230373.
  10. ↑ Larsen, Jeffrey A.; Roe, Eric S.; Albert, C. Elise; Descour, Anne S.; McMillan, Robert S.; Gleason, Arianna E.; Jedicke, Robert; Block, Miwa; Bressi, Terrence H.; Cochran, Kim C.; Gehrels, Tom; Montani, Joseph L.; Perry, Marcus L.; Read, Michael T.; Scotti, James V.; Tubbiolo, Andrew F. (1 квітня 2007). The Search for Distant Objects in the Solar System Using Spacewatch. The Astronomical Journal. 133 (4): 1247—1270. Bibcode:2007AJ....133.1247L. doi:10.1086/511155. S2CID 29114253.
  11. ↑ New outer satellite of Jupiter discovered [Архівовано 8 квітня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  12. ↑ JPL Small-Body Database Browser: 5145 Pholus (1992 AD) [Архівовано 2016-12-23 у Wayback Machine.](англ.)
  13. ↑ JPL Small-Body Database Browser: 9965 GNU (1992 EF2) [Архівовано 2016-04-11 у Wayback Machine.](англ.)
  14. ↑ Physics Department, University of Rome "Tor Vergata". Search for Unusual Spectroscopic Candidates Among 40313 minor planets from the 3rd Release of the Sloan Digital Sky Survey Moving Object Catalog [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.](англ.)
  15. ↑ JPL Small-Body Database Browser: 9885 Linux (1994 TM14) [Архівовано 2017-01-16 у Wayback Machine.](англ.)
  16. ↑ JPL Small-Body Database Browser: 9882 Stallman (1994 SS9) [Архівовано 12 січня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  17. ↑ JPL Small-Body Database Browser: 9793 Torvalds (1996 BW4) [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  18. ↑ JPL Small-Body Database Browser: 20000 Varuna (2000 WR106) [Архівовано 24 квітня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  19. ↑ BAA Comet Section: Comets discovered in 2006 [Архівовано 25 червня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  20. ↑ 1998 KY26. JPL Small-Body Database Browser. Jet Propulsion Laboratory.
  21. ↑ 65803 Didymos. JPL Small-Body Database Browser. Jet Propulsion Laboratory.
  22. ↑ MPEC 1997-Y11: 1997 XF11. Minor Planet Center.
  23. ↑ MPEC 1999-L24: 1995 SM55, 1995 TL8, 1996 GQ21. Minor Planet Center.
  24. ↑ (136617) 1994 CC, "Beta", and "Gamma". johnstonsarchive.net.
  25. ↑ Spacewatch Outer Solar System Discoveries. Lunar and Planetary Laboratory. University of Arizona. Архів оригіналу за 29 жовтня 2008.
  26. ↑ 125P/Spacewatch. cometography.com.
  27. ↑ 174567 Varda. JPL Small-Body Database Browser. Jet Propulsion Laboratory.
  28. ↑ 2013 BS45. IAU Minor Planet Center.
  29. ↑ Spacewatch Recovery of Long-Lost Asteroid (719) Albert. spacewatch. The University of Arizona. Процитовано 3 листопада 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Spacewatch&oldid=46196967