Перейти до вмісту

Staphylococcus saprophyticus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Staphylococcus saprophyticus
S. saprophyticus забарвлений за Грамом, культивований на трипсин-соєвому агарі
Біологічна класифікація редагувати
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Firmicutes
Клас: Бацили (Bacilli)
Ряд: Bacillales
Родина: Стафілококові (Staphylococcaceae)
Рід: Стафілокок (Staphylococcus)
Вид:
S. saprophyticus
Біноміальна назва
Staphylococcus saprophyticus
(Fairbrother 1940) Shaw et al. 1951

Staphylococcus saprophyticus

[ред. | ред. код]

Морфологія

[ред. | ред. код]
  • Грампозитивні коки (сферичні бактерії), діаметром 0,5–1,5 мкм.
  • Розміщуються попарно або у вигляді грона винограду.
  • Каталазопозитивні, коагулазонегативні.
  • Не утворюють спор, не мають джгутиків (не рухливі).
  • Утворюють колонії білувато-жовтого кольору, блискучі, на щільних поживних середовищах.
  • Факультативно анаеробні.

Антигени

[ред. | ред. код]
  • Клітинна стінка містить пептидоглікан і тейхоєві кислоти.
  • Має поверхневі білки, які сприяють адгезії до уротелію (наприклад, uro-adherence factor).
  • Відсутній білок A та коагулаза (на відміну від S. aureus).

Патогенез

[ред. | ред. код]
  • Основний патогенний механізм — прикріплення до клітин епітелію сечових шляхів через специфічні адгезини.
  • Інфекція найчастіше локалізується в сечовивідній системі:
    • гострий цистит у молодих жінок — до 20% усіх випадків;
    • рідше — уретрит, пієлонефрит.
  • Бактерія резистентна до нормального струму сечі — здатна колонізувати сечовий міхур.

Імунітет

[ред. | ред. код]
  • Після інфекції специфічний імунітет нестійкий — можливі рецидиви.
  • Вроджений імунітет грає основну роль (фагоцити, лізоцим, інтерферони).
  • Імуноглобуліни класу IgA та IgG можуть виявлятись у відповідь на інфекцію.

Лабораторна діагностика

[ред. | ред. код]
  1. Загальний аналіз сечі – виявлення лейкоцитурії, бактеріурії.
  2. Бактеріологічний посів сечі – основний метод:
    • типове зростання на МПА, МПБ;
    • кількість >10⁵ КУО/мл;
    • колонії великі, непрозорі, часто з жовтуватим відтінком.
  3. Грамфарбування – грампозитивні коки.
  4. Каталазна проба – позитивна.
  5. Коагулазний тест – негативний (на відміну від S. aureus).
  6. Новобіоцинова резистентністьрезистентний (важлива диференціальна ознака між S. saprophyticus і S. epidermidis, який чутливий).

Лікування

[ред. | ред. код]
  • Препарати вибору:
    • Нітрофурантоїн;
    • Триметоприм/сульфаметоксазол;
    • Фосфоміцин.
  • Альтернативні антибіотики:
    • Цефалоспорини (I покоління);
    • Амоксицилін-клавуланат.
  • S. saprophyticus зазвичай чутливий до багатьох препаратів, але може мати помірну резистентність до пеніцилінів через β-лактамази.

Примітки

[ред. | ред. код]