Вікіпедія:Перейменування статей

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявки

Міське озеро (Івано-Франківськ) → Міський ставок (Івано-Франківськ)

Переношу обговорення сюди, оскільки тема на СО користувача фактично стала обговоренням перейменування.-- RajatonRakkaus^⇅ 08:45, 9 жовтня 2025 (UTC)

Перенесено з Обговорення користувача:Sergiy shevchuk

Вітаю. Будь ласка, припиніть перейменовувати сторінку та вносити правки, у яких зазначено, що це став. У наведених джерелах об’єкт описується як озеро, навіть якщо фактично він може бути ставком.

Якщо у вас є інша інформація, будь ласка, додайте авторитетні джерела (ВП:АД) та внесіть зміни на їхній основі. Без підтвердження джерелами такі правки будуть відхилені. --S. Mochar (обговорення) 14:50, 7 жовтня 2025 (UTC)

І до слова додам, що джерело, яке ви вказали у описі перейменування сторінки, не являється як таким джерелом. --S. Mochar (обговорення) 14:54, 7 жовтня 2025 (UTC)

Вітаю! На жаль назва "озеро" помилкове - про це написано по тексту статті. Тим більше всі офіційні документи створені на ставок. Всі джерела на які Ви можете посилатися - помилкові. --Sergiy shevchuk (обговорення) 14:54, 7 жовтня 2025 (UTC)

--Sergiy shevchuk (обговорення) 14:56, 7 жовтня 2025 (UTC)

Я вас абсолютно розумію. Але Вікіпедія дотримується даних авторитетних джерел, зазначених у статті. Ваші правки — це оригінальне дослідження (ВП:ОД), а такі правки категорично не вітаються і відхиляються. Прикріплене вами зображення, на жаль, теж нічого не означає. І знову повторюся: якщо у вас є інші дані, підтверджені авторитетними джерелами, будь ласка, додайте їх. --S. Mochar (обговорення) 15:02, 7 жовтня 2025 (UTC)

Що для Вас є "авторитетними джерелами"? Перелік ... --Sergiy shevchuk (обговорення) 15:04, 7 жовтня 2025 (UTC)

ВП:АД — тут читайте. Повторюсь ще раз. --S. Mochar (обговорення) 15:07, 7 жовтня 2025 (UTC)

Це НЕ оригінальне дослідження. Це затверджений на державному рівні офіційний документ. --Sergiy shevchuk (обговорення) 15:07, 7 жовтня 2025 (UTC)

Добре, дайте посилання на документ, чи правильно оформлені дані про документ (не обов'язково з посиланням). Усе інше — оригінальне дослідження. --S. Mochar (обговорення) 15:12, 7 жовтня 2025 (UTC)

Посилання на документ

https://dostup.org.ua/request/pasport_vodnogho_obiektu_ta_pzs

Затверджений у Держводагентстві України. --Sergiy shevchuk (обговорення) 07:08, 8 жовтня 2025 (UTC)

Якщо я правильно бачу, в документах він називається «Ставок площею 32.8588 га розташований по вул. Г. Мазепи в м. Івано-Франківську» — ось це його паспортна назва. Чи поширена в джерелах назва «Міський ставок»? Якщо так, то є про що поговорити. Якщо ні, то ви займаєтесь просуванням назви, що суперечить джерелам, тобто, ВП:ОД. Те, що за типом це ставок, можна (і треба) написати в преамбулі, це буде щось типу «Міське озеро — ставок у центрі Івано-Франківська». -- RajatonRakkaus^⇅ 11:07, 8 жовтня 2025 (UTC)

І ще, за словником озеро — «Природна або штучна заглибина, заповнена водою». Закони визначають термінологію на фаховому рівні, але далеко не завжди це збігається з мовними реаліями. Наприклад, з погляду біології, здається, не існує такого поняття, як кущ. Але ж ви коли проходите повз гарну рослину кажете «який гарний кущ», а не «яка гарна середня за розміром багаторічна деревна рослина»? Тому немає нічого дивного, що усталена назва ставка містить слово «озеро», що відповідає слововжитку української мови, але не відповідає закріпленій законом термінології. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:13, 8 жовтня 2025 (UTC)

Тоді давайте поглибимо знання про водойми:

Вікі використовується для навчання - ви готові взяти на себе відповідальність за провалені тести НМТ/ЗНО? --Sergiy shevchuk (обговорення) 11:21, 8 жовтня 2025 (UTC)

Так це ви пропонуєте обманювати школярів, бо ставок у місті називають Міським озером, а не Міським ставком. Якщо так його називають, то не нам вигадувати якісь інші назви. Каспійське море за законом напевно буде Каспійське солоне озеро — його теж перейменуємо? -- RajatonRakkaus^⇅ 11:26, 8 жовтня 2025 (UTC)

Ви математик за освітою - я гідролог, хто кого має обманювати? --Sergiy shevchuk (обговорення) 11:27, 8 жовтня 2025 (UTC)

Ви гідролог, а не географ. Відповідно, власні назви географічних об'єктів — мабуть, не ваш фах. Тож тут ми на рівних. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:31, 8 жовтня 2025 (UTC)

Помиляєтесь, це і є мої посадові обов'язки - визначати характеристики і назви водних об'єктів. --Sergiy shevchuk (обговорення) 11:33, 8 жовтня 2025 (UTC)

Радий це чути, тоді я впевнений, що ви маєте доступ до документа, де написано в точності "Міський ставок", а не "Ставок площею 32.8588 га розташований по вул. Г. Мазепи в м. Івано-Франківську". Це й буде конструктивним початком обговорення щодо перейменування статті. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:37, 8 жовтня 2025 (UTC)

Luda.slominska має екологічну і географічну освіту та написала багато статей про річки тощо. Можливо, вона захоче прокоментувати ситуацію з назвою. --Фіксер (обговорення) 18:04, 8 жовтня 2025 (UTC)

Я вважаю, що Sergiy shevchuk правий. Назва "Міське озеро" як і "Станіславське море" народна і фігурує у путівниках і газетах, вона не підтверджена науковими монографіями чи статтями, щоб вважатись авторитетною. Натомість на користь версії що це ставок Водний Кодекс України і офіційні документи. Як на мене неправильно закріплювати у вікіпедії простонародні назви, які спотворюють наукові факти і неправильно передають суть географічних об'єктів, називаючи ставок морем чи озером --Людмилка (обговорення) 19:58, 8 жовтня 2025 (UTC)

Офіційні документи підтверджують, що це ставок (що ніхто і не заперечує), але нічого не кажуть про його назву. В жодному документі не фігурує запропонована власна назва "Міський ставок", а якщо слідувати їм сліпо, то статтю варто називати Ставок площею 32,8555 га розташований по вул. Г. Мазепи в м. Івано-Франківську. Все ж це не найвпізнаваніша для читачів назва, як для Вікіпедії. --Фіксер (обговорення) 11:21, 9 жовтня 2025 (UTC)

Якщо (якщо!) у ставка немає власної назви, зафіксованої в оф. документах, як у річок, або якщо у подібних водойм таких назв немає взагалі - про це можна і треба вказати в статті, підкресливши, що всі ці "Станіславське море", "Міське озеро" - це дійсно простонародні назви цього об'єкту. Це не буде спростовувати жодних наукових фактів; навпаки, надасть коректну атрибуцію поширеній назві. Простонародну назву пропонується використати не для того, щоб когось ввести в оману, а тому, що вона є впізнаваною (тобто за нею читачі в принципі зможуть знайти статтю), і жодної прийнятної для Вікіпедії "наукової" альтернативи цій назві немає. --Фіксер (обговорення) 11:26, 9 жовтня 2025 (UTC)

Все правильно. Ставок - а далі по тексту його характеристика з місцем розташування.

Саме головне, що є чітке розмежування між штучними і природними об'єктами, які в подальшому створюють хибні думки і твердження. Оскільки Вікі є джерелом правдивої інформації та використовується для навчання і прийняття рішень (вже мало хто дивиться у паперові книжки), зазначена правка є максимально необхідною і достовірною.

ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text

озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів; --Sergiy shevchuk (обговорення) 11:16, 8 жовтня 2025 (UTC)

«Вікі є джерелом правдивої інформації» — саме так. Тому стаття називається «Міське озеро», бо така назва цього об'єкта, будь він хоч ставок, хоч гірський хребет. Але це ніяк не заперечує того факту, що в статті має бути написано, що це ставок. Це і правдива назва, і правдива характеристика. Крапка. -- RajatonRakkaus^⇅ 11:28, 8 жовтня 2025 (UTC)

А чи є на таку назву якісь наукові джерела, бо вважати путівники і пресу істиною в останній інстанції якось не серйозно --Людмилка (обговорення) 20:00, 8 жовтня 2025 (UTC)

Це слушне запитання. Я не дуже коректно повівся — варто було одразу відкрити номінацію на перейменування та запропонувати провести аналіз джерел. Але допоки стаття заснована на цих джерелах, які виглядають принаймні пристойними, така назва доречна, позаяк Sergiy shevchuk навів лише джерела з технічними найменуваннями без жодного «Міського ставка». -- RajatonRakkaus^⇅ 11:27, 9 жовтня 2025 (UTC)

Я вам так скажу, я теж впевнений, що це став. Але такі правила, без джерел — справа не піде, простослівно кажучи. --S. Mochar (обговорення) 15:04, 7 жовтня 2025 (UTC)

У Вас все гаразд з логічними зв'язками?

ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text

озеро - природна западина суші, заповнена прісними або солоними водами;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів;

Ви проти законів України?

У самій статті Вікі все правильно написано, далі - думайте. --Sergiy shevchuk (обговорення) 15:12, 7 жовтня 2025 (UTC)

Тут немає ніяких даних саме за Міський став Івано-Франківська.

І прошу вас себе коректно поводити. --S. Mochar (обговорення) 15:15, 7 жовтня 2025 (UTC)

Власна назва не зобов'язана відповідати родовому слову. Міське озеро - не обов'язково озеро, так само як Станіславське море - не обов'язково море. --Фіксер (обговорення) 19:35, 7 жовтня 2025 (UTC)

Пропонуєте такий варіант: ставок "Міське озеро"? --Sergiy shevchuk (обговорення) 06:53, 8 жовтня 2025 (UTC)

Уявляєте як би це було у медицині: Лікар говорить - У вас проблеми з печінкою, хоча в міських легендах її називають "лівер".

Якщо що - це жарт... --Sergiy shevchuk (обговорення) 06:59, 8 жовтня 2025 (UTC)

Я пропоную залишити назву без змін, вказавши, що водойма є ставком, в тексті статті. Так само як в статті Каспійське море написано, що воно є озером, але без зміни назви на Каспійське озеро. --Фіксер (обговорення) 18:09, 8 жовтня 2025 (UTC)

Оскільки обговорення переформатоване з оцінки дій на номінацію, спробую висловити послідовнішу думку. Стаття має називатись за джерелами, які показують назву статті.

• На перший погляд, найпоширеніші назви — «Міське озеро» (джерела в статті та на Scholar) та «Станіславське море» (за аргументами Фіксера + Scholar). За словником озеро — «Природна або штучна заглибина, заповнена водою». Закони визначають термінологію на фаховому рівні, але далеко не завжди це збігається з мовними реаліями. Немає нічого дивного, що усталена назва ставка містить слово «озеро», що відповідає слововжитку української мови, хоч не відповідає закріпленій законом термінології. Так само як Каспійське море за фаховою термінологією, майже напевно, є солоним озером, ми вживаємо назву, закріплену джерелами. А Копайгород є селищем, хоча прямо в назві засвідчує, ніби є містом. Коротко кажучи, назва далеко не завжди відповідає фаховій термінології, як би це не дратувало фахівців.
• Паспортна назва ставка — «Ставок площею 32,8555 га розташований по вул. Г. Мазепи в м. Івано-Франківську», що в жодному разі не є впізнаваною, а також обтяжена зайвими для назви статті деталями.
• Пропоновану назву «Міський ставок» я не бачу в жодному джерелі, тому проти перейменування на цю назву.
• Якщо жодна назва не усталена однозначно в АД, тоді можна створити штучну, однак зрозумілу та лаконічну назву, що відповідатиме типу об'єкта: це може бути щось типу «Ставок на вулиці Гетьмана Мазепи (Івано-Франківськ)». Я підтримую цей варіант, якщо джерела на «Міське озеро» та «Станіславське море» недостатні та/або неавторитетні.

-- RajatonRakkaus^⇅ 11:49, 9 жовтня 2025 (UTC)

Варто також визначитися, що саме та по яких джерелах має бути написано в статті, які з цих вторинних АД надають цій водоймі значущість. Бо в мене є сумніви, що наявність паспорта як така робить ставок значущим (чи є в місті інші ставки з паспортами; чи вони всі значущі; якщо так - як їх називати?)

Складається враження, що значущість водоймі надають АД, в яких описано історію створення, сучасний стан тощо, і в цих джерелах якісь поширені власні назви, без яких дійсно можна було б наполягати на чомусь накшталт Івано-франківський міський ставок (де ставок - це родове слово, а не частина усталеної власної назви, яка взагалі відсутня), все ж є. --Фіксер (обговорення) 14:14, 9 жовтня 2025 (UTC)

Отже, поки що мої преференції такі. Найкраще — залишити поточну назву, бо в більшості джерел просто міське озеро без власної назви, за аналогією з купою подібних об'єктів: Міський парк (м. Сміла), Міський парк (Багачеве). Окей — штучна назва типу «Ставок на вулиці Гетьмана Мазепи (Івано-Франківськ)». Терпимо — «Станіславське море», бо конкретно на цю власну назву є якісь джерела, хоч це й публіцистика, а назва невживана. Неприйнятно — «Міський ставок», оскільки без джерел, чисте ОД. -- RajatonRakkaus^⇅ 17:12, 11 жовтня 2025 (UTC)

Ще цікаво, а як воно позначене на авторитетних картах Івано-Франківська, таких же не може не бути? В гугл-мапах воно "Міське озеро", але це не АД, мабуть. --Фіксер (обговорення) 15:48, 9 жовтня 2025 (UTC)

@Фіксер: Мабуть взяли назву з назви вікіпедійної статті.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:01, 11 жовтня 2025 (UTC)

Судячи з тих джерел, які є в статті, вона має однозначно і ніяк інакше називатися Станіславівське море, а ніяких джерел, що його перейменовано на Міський ставок чи, тим більше, Міське озеро, не наведено. Паспорт можна використовувати як джерело інформації (Вікіпедія:Авторитетні джерела#Деякі означення, первинне джерело опубліковане в надійному джерелі) про характеристики об'єкта, а не назви. В паспорті написано просто "ставок", але це не власна назва, а категорія об'єкта.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 05:45, 9 жовтня 2025 (UTC)

Але ті джерела по-перше не дуже авторитетні, по-друге фіксують простонародну назву, яка не відображає коректно суті об'єкту і закріпює неправильну назву, це непрофесійний підхід --Людмилка (обговорення) 07:48, 9 жовтня 2025 (UTC)

Як на мене, то "Міське озеро" назва справді некоректна. По-перше, це назва статей у пресі, які так називалися, щоб людям було зрозуміло про що йдеться. Гадаю, що серед людей так ніхто не каже, а кажуть просто "озеро". Але в самих статтях здебільшого так і написано, що озеро називається "Станіславівське море" з великої літери взяте в лапки, ніде не сказано, що це стара назва і що було якесь перейменування, ба більше, сказано, що назва "Станіславівське море" прижилась. А слова "міське озеро" подано з маленької літери й без лапок, тобто це точно не назва. Що стосується паспорта, то в нього була своя специфічна задача, яка полягала в наведенні характеристик об'єкта (щодо багатьох сказано немає даних, хоча їх, як і назву, теж можна було б взяти з преси), і було б дивно, якби цей об'єкт характеризували якимось іншим словом, окрім як "ставок". Я вважаю місцеву пресу, на яку посилаються інтернетіські статті, на тому ж Збручі, досить авторитетним (за відсутности якихось академічних) джерелом для назви "Станіславівське море". А якщо вибирати з-поміж "ставок" і "озеро", то безперечно, що виграє перше. Але тоді б стаття мала називатися не "Міський став (Івано-Франківськ), а просто "Став (Івано-Франківськ)". І якщо вже не називати статтю "Станіславівське море", то в ній, згідно з джерелами, слід було б написати не "колишня назва", а щось на кшталт "назва радянських часів, яка прижилась".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:21, 9 жовтня 2025 (UTC)

В інших джерелах я також бачу переважно "Станіславське море".

• https://if.informator.ua/2024/09/26/stanislavske-more-istoriya-budivnycztva-miskogo-ozera-video/
• https://kufer.media/misto/stanislavske-more-yak-zminyuvalos-frankivske-ozero-za-svoyu-istoriyu/
• https://misce.com.ua/en/ivano-frankivsk/vodojmi/ivano-frankivske-ozero-86.html

--Фіксер (обговорення) 11:16, 9 жовтня 2025 (UTC)

Проти перейменування. Про море - вперше чую, тому не факт що назва з морем прижилась. Чув про тернопільське море. І нехай тепер ми знаємо що Міське озеро - це ставок, Івано-Франківськ - це місто, а Говерла - це гора, а борщ - це суп з буряка. Але ж ми не перейменовуємо "Франківськ" на "місто", "Говерлу" на "гору" і "борщ" на "суп з буряка", бо то не назви а визначення. --Буник (обговорення) 15:30, 9 жовтня 2025 (UTC)

Але найбільше з подібних назв мене обурює Високий замок/замкова гора, бо насправді вона має називатись "середній пагорб". --Буник (обговорення) 15:35, 9 жовтня 2025 (UTC)

Ви ще не забувайте, що пагорб — утворення природне, а верхівка т. зв. «Замкової гори» штучна. Тому насправді це два окремі об'єкти: «Середній пагорб» та «Невеликий насип на середньому пагорбі». -- RajatonRakkaus^⇅ 16:30, 9 жовтня 2025 (UTC)

Ну скільки б там не було об'єктів - жоден з них не замок і не гора, то такі самі маркетингові назви як Гренландія (яку Ерік Рудий назвав так аби виманити вікінгів з Ісландії аби йому там не було так самотньо), чи націонал-соціалізм (кажуть що то неправильний соціалізм), хмарні обчислення виконують комп'ютери, чорна скринька має червоний колір, морська свинка не зовсім свинка і зовсім не морська, Священна Римська Імперія... Хочу сказати що багато речей мають назви незалежні від визначення, а часто взагалі йому суперечать. --Буник (обговорення) 17:52, 9 жовтня 2025 (UTC)

•  Проти Немає джерел на пропоновану назву.--J. (обговорення) 15:51, 9 жовтня 2025 (UTC)
•  Проти --S. Mochar (обговорення) 16:43, 9 жовтня 2025 (UTC)

Абсолютно. У місті не говорили і не говорять "Станіславське море", ця назва згадувалась лише у пресі, бо так її називали в проєкті. --S. Mochar (обговорення) 16:47, 9 жовтня 2025 (UTC)

Яка не яка, але "Станіславське море" це все-таки власна назва, про що багато сказано в обох джерелах за якими написано статтю, а "міське озеро" такою не є. На тому ж Scholar всі словосполучення "міське озеро" з малої літери, тоді як власні назви там з великої. Це просто спосіб пояснити про що йдеться. З таким самим успіхом будь-що розташоване в місті можна позначити словом "міський...". Тоді вже навіть краще було б "Івано-Франківське озеро".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:51, 9 жовтня 2025 (UTC)

Ну так і стометрівка (яка має >400м, до речі) там теж з маленької, теж напевне не власна назва. Але яка б не була назва - власна чи ні, озеро називають міським озером, а не Франківським чи ще якимось. То в Києві Київське море називають Київським, яке теж не море і навіть не в Києві. --Буник (обговорення) 16:02, 10 жовтня 2025 (UTC)

Будь-яке озеро в будь-якому місті називають міським.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:21, 10 жовтня 2025 (UTC)

Можна називати "міським" просто щоб показати, що воно міське, а не приміське. З цієї точки зору і Ла Скала -- це міський театр Мілана. А можна називати "міським" саме як власна назва. Це різні речі--Unikalinho (обговорення) 07:15, 11 жовтня 2025 (UTC)

@Unikalinho: Подивіться джерела, наведені в статті, і пересвідчіться, що там написано "назва міського озера - Станіславське море". Я згоден, що це, можливо, застаріла назва (хоч в першому джерелі написано, що вона прижилась), але "міське озеро" взагалі не є власною назвою. Воно всюди з маленької літери. Це просто частина назви статті, щоб читачам було зрозуміло, про що там ідеться, або словосполучення, що передає суть цього об'єкта.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:38, 11 жовтня 2025 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: ну ж легко перевірити що не будь-яке озеро (чи ставок чи водний об'єкт) і не в будь-якому місті, ось наприклад Категорія:Озера Львова перелічує 4 озера, і жодне з них не називають міським, всі мають якісь інші імена. В Тернополі теж не будь-яку водойму називають міським озером, те що я знаю називається "Тернопільське озеро". Звісно може є ще щось що називається "міське озеро", але для того в нас і є методи розв'язання багатозначності дужками. --Буник (обговорення) 07:28, 11 жовтня 2025 (UTC)

Звісно, що в категорії немає "міського озера", бо там містяться тільки власні назви. Але про кожне з них теж можна сказати "міське озеро". Як про кожний ставок у селі можна сказати "сільський ставок", а про кожну річку в горах - "гірська річка".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:29, 11 жовтня 2025 (UTC)

Зазвичай назва "Міське щось" означає, що це "щось" єдине або основне в місті та розташоване зазвичай у центрі. В багатьох невеликих містах є "Міський парк", як-от Міський парк (Багачеве) та Міський парк (м. Сміла). -- RajatonRakkaus^⇅ 10:40, 11 жовтня 2025 (UTC)

Це якщо немає власної назви. А може просто полінувалися пошукати, бо для всього іншого в навігаційних шаблонах є власні назви.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:38, 11 жовтня 2025 (UTC)

Як підтвердження своїх слів, я тут трохи порився і знайшов таке джерело. Автор відомий краєзнавець. Там чорним по білому написано, що, по-перше, Івано-Франківці називають водойму просто "озеро", як я сам спочатку припустив, а по-друге, водойма не має офіційної назви. Я вважаю, що називаючи статтю "Міське озеро" вікіпедисти не лише роблять некоректну дію, а ще й завдають шкоди, бо цим створюють власну назву, якої не було раніше (і яка суперечить здоровому глузду), а також, наприклад, впливають на пошук у гуглі. Менше шкоди було б, якби назвати статтю Станіславське море, хоча назва теж неофіційна.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:22, 11 жовтня 2025 (UTC)

Ну і знову ж таки, міське озеро називали міським озером ще до того як вікіпедія з'явилася, тому я б не стверджував що такої назви не було раніше. Може озеро й почнуть називати якось інакше коли вікіпедія зараз статтю перейменує на щось інше, але в мене є сумніви, бо повз міське озеро ходять десятки тисяч людей, а на цю статтю вікіпедії ходять лише десятки.--Буник (обговорення) 14:39, 16 жовтня 2025 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: ну ви то можете казати про будь-що "міське озеро", але поки ще ніколи не чув в розмові чи десь читав аби якусь водойму так називали, крім отої що в Франківську. Яку всі в місті називають "міське озеро", і лише деякі журналісти придумали "море", аби їх заголовки були цікавіші, але така назва не прижилась. Ну зайдіть в якусь франківську групу й спитайте що вони думають про "море", і як "водний об'єкт" в місті називається. --Буник (обговорення) 11:19, 11 жовтня 2025 (UTC)

Я багато разів чув, що і про озера в інших містах так само кажуть. Та й пишуть про них теж так само, в чому можна пересвідчитися, якщо прибрати з пошуку в scholar уточнення Івано-Франківськ.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:38, 11 жовтня 2025 (UTC)

прибрав уточнення в пошуку, крім Франківська знайшов "Видубицьке – невелике міське озеро." Ну так тут озеро називають Видубицьким, а "міське озеро" - це вже не назва а означення. НМД буде неправильно назвати статтю якоюсь газетною назвою якою мало хто користується, але раз вважаєте що джерела так кажуть - нехай. --Буник (обговорення) 16:53, 11 жовтня 2025 (UTC)

Там менш як половина згадок припадають на міське озеро, що в Івано-Франківську, а якби не вплив Вікіпедії, то співвідношення було б ще більшим.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:17, 11 жовтня 2025 (UTC)

Надрукована наукова публікація, якщо - що...

--Sergiy shevchuk (обговорення) 14:00, 16 жовтня 2025 (UTC)

"Міський став". А не "Міський ставок". Шах і мат--Unikalinho (обговорення) 14:06, 16 жовтня 2025 (UTC)

https://gazeta-misto.te.ua/stav-chy-ozero-yak-pravylno-nazyvaty-najstarishu-shtuchnu-vodojmu-v-ternopoli/ --Sergiy shevchuk (обговорення) 14:39, 16 жовтня 2025 (UTC)

Хех, дізнався що в Тернополі є табличка де написано "тернопільський став". Але на вокзалі певне табличка де пише "Тернопіль". Але в Франкіську є свої таблички, наприклад на якій Івано-Франківський рибпатруль пише "міське озеро".--Буник (обговорення) 15:03, 16 жовтня 2025 (UTC)

Ну зрозуміло. Ви цю водойму вважаєте ставком і лише на цій підставі вирішили перейменувати статтю на Міський ставок. А коли від Вас зажадали джерела на підтвердження цієї назви (бо це насправді власна назва, а не просто "ставок, що знаходиться в місті"), Ви почали їх шукати і зрештою знайшли джерело на "Міський став", хоча зрозуміло ж, що це насправді не та назва, на яку Ви цю статтю перейменувати хочете. Тож висновок: джерел на "Міський ставок" немає, назва ОД-шна. Тут вище вже був приклад з Каспійським морем, яке насправді озеро, але тим не менш воно називається Каспійське море, а не Каспійське озеро. Так само й тут: є водойма, яка по факту є ставком, але ми говоримо про те, як вона називається, а не чим вона є, і плутати ці речі не можна--Unikalinho (обговорення) 15:10, 16 жовтня 2025 (UTC)

Кишка → Кишківник

1. Останнє перейменування не було консенсусним (без обговорення), перейменовувач не навів конкретних джерел для вживання слова «кишка» у значенні «кишківник». 2. Слова «кишка» є неоднозначним, тільки у тілі людини налічується дев'ять кишок (тонка, включаючи дванадцятипалу, порожню та клубову, та товста, включаючи сліпу, ободову, сигмоподібну та пряму). В окремих статтях, де вживається слово «кишка» у значенні «кишківник», потрібно здогадуватися, що саме мається на увазі. 3. Щодо вибору між термінами «кишечник» та «кишківник» схиляюся до останнього. Так, слово «кишківник» подається як основне у СУМ-20, «кишечник» перенаправляється на «кишківник». Воно ж має широке вживання у медіа та сайтах медичної тематики. Можливо, за наявності аргументації та джерел підсумок буде підбитий на користь терміна «кишечник».--Ерідан (обговорення) 11:57, 6 жовтня 2025 (UTC)

• Швидко перейменувати. Дякую Ерідан. Не пам'ятаю чому сам не наважився номінувати на перейменування. Аргументи очевидні. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:00, 6 жовтня 2025 (UTC)

Лисняк Омелян → Лесняк Омелян

Вочевидь помилкове написання прізвища. У виданні Інституту історії України «Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923». Енциклопедія: у Т. 2: З-О, стр. 418 (Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2019. 832 с. ISBN 978-966-2067-61-3) пишеться Лесняк. У Литвина М. і Науменко К. в книзі «Історія ЗУНР…», — С. 260 — він Лесняк. Так само він зветься Лесняком у Шанковського Л. «Бучаччина в роки визвольної війни 1918—1920»; у Лазаровича в «Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба»; у Луговий, Богдан; Лугова, Олена «Велич і трагедія Лисоні»; у австрійського історика Ернста Рутковскі (Rutkowski, Ernst. «Die k.k. Ukrainische Legion 1914—1918»). У статті «Історія України. Українська революція 1917—1921 рр. Постаті: Лесняк Омелян» — він знов таки Лесняк. Пропоную перейменувати. --Poltavski (обговорення) 13:56, 5 жовтня 2025 (UTC)

@Замішанець: оскільки ви змінювали назву, то прохання пояснити як все ж його мають правильно звати. Потрібно буде в статті зробити зрозуміліше як і чому правильно. Duppertip (обговорення) 18:07, 5 жовтня 2025 (UTC)

Звичайно. З цього приводу зроблю доповнення. --Замішанець (обговорення) 18:38, 5 жовтня 2025 (UTC)

Чи є якісь вторинні АД, які віддають перевагу публікації Бажанського від 1984 року стосовно написання прізвища Лисняк проти Лесняка у цілій низці АД? --Poltavski (обговорення) 19:33, 5 жовтня 2025 (UTC)

вислав поки що вам поштою первинні --Замішанець (обговорення) 19:38, 5 жовтня 2025 (UTC)

Дякую, я ознайомився. Первинний документ є очевидно звичайним реєстровим списком. Він не може бути прийнятий як переконливий доказ написання прізвища особи. Я за свою вікіпедійну практику бачив безліч подібних архівних списків із хибним написанням прізвищ. Хоча спільнота укр:Вікі досі не прийняла правило іменування статей, але віддавати перевагу одному виданню, в якому аргументація будується на свідченнях земляків, було б неправильним. Вважаю за необхідне керуватися написанням прізвища як є у більшості сучасних АД (переважно академічних), а варіант «Лисняк» прописати в дефініції преамбули і в окремому розділі «Щодо написання прізвища». --Poltavski (обговорення) 06:22, 6 жовтня 2025 (UTC)

@Замішанець: Ви провели пошук особи статті по списках особового складу австро-угорської армії (Ranglisten Heeres 1914-1918)? Знайшли ви там прізвище гауптмана Лисняка? Натомість, австрійський історик Ернст Рутковський приводить у своїй написаній по матеріалах Віденського військового архіву книзі гауптмана Лесняка (das I. Baon der Ukrainer (Kdt. Hptm. Leśniak)). --Poltavski (обговорення) 07:35, 7 жовтня 2025 (UTC)

В тому і проблема, що в австро-угорщині він був Лесняк, в селі прізвище є лише Лисняк, в УГА Лисняк, а остаточно питання можна закрити лише через віднайдення метрики. --Замішанець (обговорення) 07:44, 7 жовтня 2025 (UTC)

Редактори Вікіпедії не мають надавати перевагу якомусь окремому джерелу. Завданням редакторів Вікіпедії є відшукати авторитетні джерела щодо особи й іменувати статтю так, як прийнято в переважній більшості авторитетних джерел. Виняткові варіанти написання прізвища треба викласти в преамбулі і тексті статті, не оминаючи поширені, як це зроблено тепер. Редактори не займаються оригінальними дослідженнями, як-то визначенням правоти дослідників чи єдино правильного варіанту написання прізвища тошо. Натомість як фаховий історик ви можете необмежено довго шукати метрику, паспорт та інші документи, що засвідчували особу і потім надрукувати відомості про знахідки і власні висновки щодо прізвища в рецензованому фаховому виданні. Але як редактору Вікіпедії, вам було б невиправданим заводити обговорення в глухий кут і відстоювати написання прізвища, спираючись на одне джерело, водночас ігноруючи більшість джерел. --Poltavski (обговорення) 08:29, 7 жовтня 2025 (UTC)

Вільгельм V (великий герцог Люксембургу) → Гійом (великий герцог Люксембургу)

Очевидно історія з Вільгельмом це російська традиція. Як і в історії з британським Карлом не бачу в ній жодного сенсу. Українські джерела називають його Гійомом, ніяких згадок про Вільгельма нема. Тож варто закривати цю російську традицію іменування монархів, бо пошук Вільгельм V видає лише російські джерела.--YarikUkraine (обговорення) 14:32, 4 жовтня 2025 (UTC)

Нічого не маю проти перейменування за джерелами. Однак не зовсім розумію, чому цю традицію подекуди називають російською. В багатьох мовах імена (особливо імена монархів і церковних діячів) адаптують на свій лад, нерідко за посередництвом латини, українська мова тут не виняток. -- RajatonRakkaus^⇅ 16:45, 4 жовтня 2025 (UTC)

У даному конкретному випадку навіть девікі (ну німецька) називає його Ґійомом, хоча теоретично мала б германізувати його. Вільгельм є тільки в російській, польській, угорській (у варіанті Вільмош), словенській (Вільєм) і чеській (Вілем). Просто якщо вже німці його називають не Вільгельмом, а Ґійомом... Ну в Люксембурзі ж офіційною є не тільки німецька, а й французька, причому остання навіть переважає за чисельністю носіїв, однак, здається, серед не дуже обізнаних людей зокрема пострадянського простору панує стереотип, що це німецькомовна країна, мабуть звідси й германізація імен люксембурзьких герцогів--Unikalinho (обговорення) 05:04, 5 жовтня 2025 (UTC)

Можливо, ви маєте рацію конкретно щодо Гійома. Але мені здається, що, судячи з першого повідомлення, YarikUkraine вважає всю традицію передання латинізованих імен російською, от я й не розумію, чому так. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:12, 5 жовтня 2025 (UTC)

Ніби ж було подібне обговорення з Чарльзом ІІІ? Чи не було там загального висновку для таких випадків? Duppertip (обговорення) 09:08, 5 жовтня 2025 (UTC)

І чому він не Гійом V? Duppertip (обговорення) 09:09, 5 жовтня 2025 (UTC)

Мая Санду → Майя Санду

Ім'я Мая з трьох літер не існує. В усіх мовах воно складається з 4 літер. Знаю багато жінок з цим іменем, і завжди вони Майя, а не Мая. Навіть румунською мовою буде Maia, 4 літери.— Це написав, але не підписав користувач Олексій Кіт (обговорення • внесок) 18:16, 2 жовтня 2025 (UTC).

До обговорення запрошується пан Extended Cut як автор оскаржуваного перейменування. --Рассилон 19:38, 2 жовтня 2025 (UTC)

 Проти @Олексій Кіт Чинний правопис прибрав подвійне йотування зі слів іншомовного походження. Папайя → папая, йєті → єті, фойє → фоє. Це також стосується й іншомовних імен. Ваш аруменет, що "в усіх мовах воно складається з 4 літер" не відповідає дійсності — зверніть увагу на білоруську чи болгарську статті. Крім того, в передачі іншомовних слів/імен більше орієнтуємося на звучання, а не написання. Буквосполука "ia" в румунській фонетично відповідає українському "я" і аж ніяк не "йя".

Якщо вам мало цих аргументів, зверніть також увагу на те, як ім'я цієї людини пишуть в українських медіа і на офіційних сторінках посольства, офісу президента:

https://suspilne.media/1125841-u-moldovi-pravlaca-partia-mai-sandu-zdobuvae-peremogu-na-parlamentskih-viborah/

https://zaxid.net/chomu_moldovi_vdalosya_n1620257

https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c9wdn4en8ylo

https://tsn.ua/svit/maia-sandu-napysala-pershyy-komentra-pislia-peremohy-na-vyborakh-2922938.html

https://www.eurointegration.com.ua/articles/2024/11/20/7198730/

https://www.radiosvoboda.org/a/news-moldova-rezultaty-holosuvan/33544068.html

https://disinfo.detector.media/post/sprostovano-vkyd-maia-sandu-nazvala-hruziiu-rosiiskoiu-koloniieiu

https://ipress.ua/news/prezydentka_moldovy_sandu_otrymala_koshtovni_podarunky_vid_ievropeyskyh_lideriv_377103.html

https://moldova.mfa.gov.ua/ro/news/prezidentka-respubliki-moldova-maya-sandu-zdijsnila-vizit-v-ukrayinu

https://www.president.gov.ua/news/spilnij-shlyah-do-yevrosoyuzu-j-torgovelno-ekonomichni-vidno-100557

Extended Cut (обговорення) 20:29, 2 жовтня 2025 (UTC)

Правопис тут ні до чого. УЛІФ пише слова за новим правописом («проєкт», «фоє»), але все ж містить «Ма́йя». --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:37, 3 жовтня 2025 (UTC)

Ну правильно, це українське ім'я Майя, воно й вказано в УЛІФ. А румунського імені Мая там просто нема, як нема й, наприклад, грецького імені Васіліс або чеського Радек --Unikalinho (обговорення) 15:04, 3 жовтня 2025 (UTC)

• moldova.mfa.gov.ua тут Майя
• president.gov.ua тут Майя
• radiosvoboda тут Майя
• ipress.ua тут Майя
• eurointegration тут Майя
• bbc тут Майя
• moldova-consulate.km.ua тут Майя
• tsn тут Майя

тобто ряд джерел непослідовно вживає варіанти

• ukurier.gov.ua Майя
• koda.gov.ua Майя
• dw Майя
• unian Майя
• rbc.ua Майя
• shpalta.media Майя
• babel Майя
• glavcom
• polskieradio Майя
• hromadske Майя
• nv.ua Майя
• ukrinform Майя
• fakty Майя
• armyinform Майя
• 24tv Майя
• 5.ua Майя
• sud.ua Майя
• lb.ua Майя

--Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:50, 3 жовтня 2025 (UTC)

Мая: Президент, Європейська Правда, LB, NV, BBC, Укрінформ, Суспільне, Zaxid. Обидва варіанти усталені, не бачу переваги жодного. -- RajatonRakkaus^⇅ 19:58, 3 жовтня 2025 (UTC)

 Проти, аргументація відсутня. «Знаю багато жінок» — а я не знаю жодної, це ж не привід статтю на видалення ставити. Ім'я румунською читається як Майа, а не як Маййа, то чому там має бути зайва й? Здається, правопис це явно не регулює, але там є приклади Соєр і Хаям, тож це подвійне /j/ в основному не використовується. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:38, 2 жовтня 2025 (UTC)

Все таки  Проти. Вся справа в тому, що Майя -- це українське ім'я, і, до речі його не стосується оте скасування подвійного йотування. А тут маємо румунське ім'я, яке просто звучить подібно до українського. Це щось типу як Ма́ртін (германське ім'я), але Марті́н -- романське. Може в них спільний оригінал, але через різні історичні процеси розвитку мов маємо на виході два різні імені. Тому насправді цілком припустимо тлумачити ім'я Мая Санду як не тотожне українському Майя--Unikalinho (обговорення) 08:30, 3 жовтня 2025 (UTC)

 За Бо так її ім'я українською подають офіційні молдовські джерела: Міністерство закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова, Посольство Республіки Молдова в Україні // Президент Республіки Молдова Майя Санду... --Sunnyabets (обговорення) 11:38, 3 жовтня 2025 (UTC)

 За За УЛІФ: «Ма́я — іменник жіночого роду, (річка в Росії)», а «Ма́йя — іменник жіночого роду, істота, (ім'я)». Випадок найочевидніший. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:35, 3 жовтня 2025 (UTC)

В УЛІФ немає всіх-всіх імен світу --Unikalinho (обговорення) 15:01, 3 жовтня 2025 (UTC)

 Проти Правопис чітко зазначає, що звук [j] в іншомовних словах, зокрема в іменах і прізвищах, у звукосполученнях [je], [ji], [ju], [ja] передається буквами є, ї, ю, я (§ 126). Кількість букв зменшується з чотирьох до трьох, але кількість звуків залишається тою ж, бо «я» вже містить у собі й+а. Як Майя може передаватися хіба що Maija або Mayya. Так само з української латиницею: як Maia транслітеруватиметься Мая, а Майя – Maiia. А те, що якогось імені «не існує», взагалі абсурд, бо ім’я може існувати буквально будь-яке, і словник у цьому обмежити не може. --Kait Moren (обговорення) 17:40, 3 жовтня 2025 (UTC)

А в імені Аня я теж позначає й+а чи ні? Аня і Анйя звучатиме однаково чи все-таки по-різному? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:54, 3 жовтня 2025 (UTC)

Ну якби було Ан'я, то так, однаково. --MonAx ^{(обговорення)} 18:45, 3 жовтня 2025 (UTC)

До чого тут Аня? В ньому літера Я йде після приголосного, а не голосного, позначає звук А, а не є звукосполученням Й + А, і передає м’якість приголосного. Аня фонетично – [ан’а], Мая – [май’а], а не [маа]. --Kait Moren (обговорення) 19:02, 3 жовтня 2025 (UTC)

У цьому випадку схиляюся до  Проти, по-перше, у слові не має подвійної йотації, а тому не вважаю, що в нас його потрібно записавати з подвійною йотацією. По-друге, як RajatonRakkaus зазначив обидва варіанти однаково усталені, тому в такому випадку краще залишити все як є і не перейменовувати. --Repakr (обговорення) 12:34, 6 жовтня 2025 (UTC)

Ґуґґенгайм (родина) → Гуггенгайми

1. Правопис: § 122. Звуки g, h:
   «Звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г.
   У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г, і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ»
2. Усі україномовні авторитетні джерела використані для написання статті вживають: Гуггенгайм (родина)#Окремі посилання Гуггенгайм і ще цілий список.
3. Як для родин, за аналогією Бонапарти, Габсбурги, Бурбони. Прізвище у множині.

--Sunnyabets (обговорення) 23:20, 29 вересня 2025 (UTC)

1. "У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г, і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ" -- Отже, передача g через "ґ" в прізвищах також коректна.

2. Скільки з тих україномовних авторитетних джерел опубліковано після 2019 року, коли Правопис власне дозволив букву "ґ" в прізвищах?

3. Аналогії з Габсбургами нема, бо там в оригіналі Habsburg, тобто h, а тут Guggenheim. Більше того, в нашому слові є і g і h, тож це варто розрізняти і в україномовній передачі, тим більше якщо Правопис прямо це дозволяє. Тож  Проти перейменування.--Unikalinho (обговорення) 05:38, 30 вересня 2025 (UTC)

Я Вас не зрозумів, якщо правопис рекомендує г, а ґ лише дозволяє, ще й джерел на ґ немає. Чому невластивий для звукового ладу української мови ґ має пріоритет над г? У чому Ваша логіка? --Sunnyabets (обговорення) 05:47, 30 вересня 2025 (UTC)

Габсбурги то не про г, а те що не Габсбург (родина). --Sunnyabets (обговорення) 05:47, 30 вересня 2025 (UTC)

Правопис не "рекомендує" "г", а дозволяє обидва варіанти, на рівних правах. А АД після 2019 року нема на жоден з двох варіантів.

Як це "невластивий для звукового ладу української мови ґ", якщо буква "ґ", що позначає відповідний звук [g], є в українській мові вже понад 30 останніх років? І слова з нею є: "ґрунт", "ґанок", "ґречний", "дзиґа" тощо. Навіть іншомовні міста типу Гданськ (пол. Gdańsk) правопис ще 1993 року прямо дозволяв вимовляти як "ґданськ". То про яку невластивість Ви говорите?

Моя логіка в тому, щоб передавати звуки відповідними буквами української абетки, особливо якщо це дозволяє Правопис--Unikalinho (обговорення) 06:10, 30 вересня 2025 (UTC)

Тобто замінити усе що можна включно з російськими прізвищами та українськими іменами та прізвищами, що мають іноземне походження? Там де в українців Г у більшості мов Ґ. Поступова ліквідувати питомо українську Г. Така логіка? --Sunnyabets (обговорення) 06:21, 30 вересня 2025 (UTC)

Ніхто нічого не ліквідовує. Габсбургів ніхто перейменовувати не збирається--Unikalinho (обговорення) 06:23, 30 вересня 2025 (UTC)

До чого тут Габсбурги? Я Вас розумію лише так, що ви вишукуєте будь-яку шпаринку проштовхувати чужоземну Ґ в українську мову, й іншого логічного пояснення надати не можете чи не хочете. --Sunnyabets (обговорення) 06:39, 30 вересня 2025 (UTC)

Одне питання, як правильно Григорій чи Ґриґорій, що походить від грецького Γρηγόριος? Сергій чи Серґій від латинського Sergius? --Sunnyabets (обговорення) 06:46, 30 вересня 2025 (UTC)

Це українські імена (усталені саме як українські), а в нас іншомовне. А розуміти Ви все одно будете лише те, що хочете зрозуміти. Габсбурги до того, що там h → г, тож ніхто Вашої улюбленої (ну принаймні якщо брати з двох букв "г" і "ґ") букви "г" в цьому слові, як і в багатьох інших, не "ліквідовує"--Unikalinho (обговорення) 12:37, 30 вересня 2025 (UTC)

До чого тут Габсбурги!!!!! Цей прилад взагалі не про те, я вже втомився пояснювати! Сергій це ім'я іншомовного латинського походження від Sergius! За вашою логікою має бути Серґій? --Sunnyabets (обговорення) 13:03, 30 вересня 2025 (UTC)

Ви не пояснюєте, а просто повторюєте одне й те ж, незалежно від того, було на це дано відповідь чи ні. ВП:НЕЧУЮ--Unikalinho (обговорення) 13:06, 30 вересня 2025 (UTC)

 Проти Передавати в одному слові через г і g, і h є збоченням. Або Ґуґґенгайм, або Гуггенхайм. Джерела не настільки авторитетні для вживання такого правописного збочення як Гуггенгайм. Duppertip (обговорення) 07:00, 30 вересня 2025 (UTC)

Будь ласка, не порушуйте етикет спілкування, навіть якщо у Вас інша думка. Для розмови про "збочення" знайдіть собі іншого співрозмовника. --Sunnyabets (обговорення) 09:53, 30 вересня 2025 (UTC)

Бо це так і називається. Вам ввічливо пояснили вже вище про те що це неправильно. І я кажу, що або Ґуґґенгайм, або Гуггенхайм. Оберіть 1 транслітерацію. Поєднювати обидві є ОД. Duppertip (обговорення) 10:47, 30 вересня 2025 (UTC)

Щодо порушення етикету, почніть із себе. Приписування мені того, чого я не говорив (як у цьому редагуванні, а також у цьому), виходить за рамки етикету. Тож некоректним з Вашого боку зараз посилатися на етикет щодо Вас, якщо самі його порушуєте --Unikalinho (обговорення) 12:40, 30 вересня 2025 (UTC)

 Коментар Загалом є АД на Ґуґґенгайм, наприклад, стаття в Elle про Пеґґі Ґуґґенгайм та згадує про українську книжку з таким записом імені: стаття в Elle, чи стаття в ВУЕ про Музею Ґуґґенгайма будівля в Нью-Йорку. Тому потрібно детальніше проаналізувати частоту використання обох прізвищ. --Repakr (обговорення) 07:08, 30 вересня 2025 (UTC)

Ага, дивимося ВУЕ, о чудо: Гугенгайм, Соломон, Гуггенгайма Соломона музей --Sunnyabets (обговорення) 09:49, 30 вересня 2025 (UTC)

ВУЕ ще доволі сирий проєкт, так виглядає. Перейшов за посиланням на авторів проєкту, побачив їх кількість... У справді авторитетного джерела не може бути аж так багато авторів. Ще й анкета внизу, за дизайном порівнянна з якоюсь анкетою по працевлаштуванню, я чимало таких заповнював. А за наповненням анкети дуже схоже, що проєкт тільки розвивається, їх власне цікавить думка користувачів щодо цього. Дизайн самої ВУЕ теж не дуже. Можливо, ВУЕ просто ще в розробці, не знаю. Словом, таке враження, що ще не на часі використовувати ВУЕ як АД для назв вікістатей.--Unikalinho (обговорення) 13:05, 30 вересня 2025 (UTC) Upd. Відкрив рендомно 10 авторів -- два доктори наук, шість кандидатів наук, а у двох не вказано жодних регалій, як-от [1] Теж не дуже хороший знак з точки зору рівня авторитетності ВУЕ в цілому...--Unikalinho (обговорення) 13:32, 30 вересня 2025 (UTC)

Ось посилання і на саму книгу: Книголав. --Repakr (обговорення) 07:12, 30 вересня 2025 (UTC)

 Проти. Коректна правописна передача прізвища, істотної переваги в джерелах не бачу. Кількісна перевага може й є, он Dmytro Tarnavsky надодавав таких джерел, але якісна перевага — сумнівно: Repakr навів гарні АД й на Ґуґґенгайм. Тому за таких умов слід залишити оригінальне написання, започатковане автором статті. P.S. Оскільки пошукові рушії здебільшого не розрізняють г і ґ, то весь «аналіз джерел» зводиться до перших-ліпших знайдених для підтримки власного погляду, пропоную цю практику облишити. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:48, 30 вересня 2025 (UTC)

Нема слів, Користувач:Dmytro Tarnavsky надав купу авторитетних джерел включно із Київського національного лінгвістичного університету, які ви назвали "безглуздям" й видалили. Правопис теж ігноруємо! Нема чого робити в цьому проєкті! Де у хід ідуть образи з тими хто має іншу думку! --Sunnyabets (обговорення) 07:59, 30 вересня 2025 (UTC)

"Джерело" на назву Гуггенгайм в цьому документі: 1. Посібник для першокурсників бакалаврату. Вище Repakr вже надав АД - це книжка Пеґґі, з професійним перекладом та що фокусується саме на родині Ґуґґенгайм. Адаптація до звукового ладу через г передбачає адаптацію до українського звукового ладу всього слова, а не його частини, тому мало бути б Гуггенхайм. Або Гуггенхейм (як у російській), бо це теж допустимо за правописом якщо є джерела. Але аж ніяк не часткова адаптація звукового ладу як Гуггенгайм. На Гуггенхейм джерела, до речі, є (наприклад щось авторитетніше посібника для першокурсників), та купа запитів у пошуковиках на сайтах українською мовою. В кінці-кінців, є ж чудовий приклад - Хемінгуей; тут є і g, і h, і нікому не спадало на думку робити його саме Гемінгуеєм/Гемінгвеєм. Або Хемінгуей, або Гемінґвей (без питання у/в після приголосної, це окрема тема). Чудовий, класичний приклад узгодженості звукового ладу для англомовного прізвища. Є 2 можливі правильні варіанти звукового ладу на смак прихильників ґ і г. Чи можливо має бути все ж Гемінгвей на вашу думку? Ось ще приклади: Генрі Райдер Гаґґард (ніде не Гаггард), Метт Гейґ (усі Гейґи або Хейги, або Гейґи, але ніде не Гегги), Джек Хіггінс/Гіґґінс (і ніде не Гіггінс),

Duppertip (обговорення) 11:50, 30 вересня 2025 (UTC)

А що Правопис? Вам же чітко показали, що Правопис дозволяє "ґ" в прізвищах. Наведена Вами методичка також не АД, такі методички пишуть навіть асистенти кафедр... --Unikalinho (обговорення) 12:47, 30 вересня 2025 (UTC)

Дозволяє, а не рекомендує, як г. Різницю відчуваєте? --Sunnyabets (обговорення) 13:05, 30 вересня 2025 (UTC)

Не рекомендує він "г", а дозволяє обидва варіанти. Будь ласка, не вводьте спільноту в оману --Unikalinho (обговорення) 13:07, 30 вересня 2025 (UTC)

§ 122. Звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г.--Sunnyabets (обговорення) 13:14, 30 вересня 2025 (UTC)

Чому наступного абзацу не цитуєте?§ 122 У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г, і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ --Unikalinho (обговорення) 13:19, 30 вересня 2025 (UTC)

В основному та частина стосується загальних назв і не стосується прізвищ та імен, тому що в пункті три є чітка конкретизація щодо прізвищ і імен («3. У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г і шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ.»), якби такої конкретизації не було, то тоді б можна було б стверджувати, що пункт 1 стосується й імен із прізвищами. --Repakr (обговорення) 13:20, 30 вересня 2025 (UTC)

Розуміємо різницю тверджень звичайно передаємо буквою г й дозволяється. Я вже це Вам пояснював із самого початку. Мені набридло ходити по колу. Бувайте здорові! З мене досить! --Sunnyabets (обговорення) 13:23, 30 вересня 2025 (UTC)

Мені також набридло ходити по колу. Думаю, і спільноті теж --Unikalinho (обговорення) 13:38, 30 вересня 2025 (UTC)

Це не додавання джерел до статті. Це засмічення статті нерелевантними недооформленими посиланнями, що стосуються написання у взагалі іншій статті — й то лише для доведення власної думки. Якщо я перейменую статтю вашого авторства та додам до кожної назви, щодо якої маю власну думку, по 8 нерелевантних для самої теми джерел на таке написання, вам буде приємно? Впевнений, що ні. Якість статті це аж ніяк не покращить. Тому я й видалив ці нерелевантні джерела, додавання яких було не акцією з покращення статті, а акцією протесту. -- RajatonRakkaus^⇅ 18:04, 30 вересня 2025 (UTC)

•  За. Якщо зрообити пошук у корпусі ГРАК, то Гуггенхайм - 11 джерел, Гуггенгайм - 3 джерела, Ґуґґенгайм - 5 джерел. Тобто є певна перевага у варіанту Гуггенхайм, але досить незначна. Пошук у гугл-книгах дає приблизно те ж саме, хоча там зараз він став дуже ускладненим, щоб відфільтрувати росмову. Якщо виходити з букви правил, що g звичайно передаємо буквою г, а ґ - "допускається", то оскільки великої переваги у варіанту з ґ нема, то або Гуггенхайм як усталений, або Гуггенгайм як такий, що найбільше відповідає правопису. --yakudza 14:10, 30 вересня 2025 (UTC)

  "g звичайно передаємо буквою г" -- стосується не конкретно прізвищ/імен, а загальної тенденції. А от прізвища-імена регламентуються пунктом про припустимість обох варіантів на однакових правах. Тобто якби не прізвища-імена, то в правописі б взагалі не стояло отого "звичайно" (могло б стояти "завжди" або нічого не стояти). А прізвища-імена якраз і розбавляють статистику. Щодо джерел, то слід брати лише ті, що вийшли після 2019, тобто в тих реаліях, які дозволяли обидва варіанти. Інакше вийде хибна картина. Плюс слід врахувати ще й той факт, що чимало джерел (особливо онлайнових) пишуть "г" або тому що взагалі не розрізняють г/ґ, або ж на догоду чималій кількості пересічних користувачів, які навіть можуть не знати, де в них буква "ґ" на клавіатурі --Unikalinho (обговорення) 14:47, 30 вересня 2025 (UTC)

  Ви не праві. Якщо ми говоримо про усталеність, то звісно, що треба дивитись всі джерела. --yakudza 14:55, 30 вересня 2025 (UTC)

  Аргументація топікстартера полягала насамперед у нібито невідповідності Правопису. А усталеності взагалі немає в нашому випадку. І навіть якщо виходити з простої більшості (хоча я проти такого підходу, але дехто за нього), то за Вашим же пошуком чинний варіант виграє в запропонованого з рахунком 5:3--Unikalinho (обговорення) 14:59, 30 вересня 2025 (UTC)

  ІУМ прямо зазначив у відповіді до Вікіпедія:Перейменування статей/Ернест Хемінгуей → Ернест Гемінґвей 2 що фактично можна передавати і як Гуггенгайм, і як Ґуґґенгайм. Немає "більшої відповідності" правопису. Натомість, Ґуґґенгайм відповідає англійському звуковому ладу, не виникає плутанини у тому як вимовляти кожне Г... і я не уявляю український звуковий лад з подвійним г. Подвійне г неприроднє та неукраїнське. Скільки українських слів з подвійним г ви знаєте? Я знайшов тільки Джаггернаут (є різні значення цього слова), відносно давнє запозичення з англійської, що вимовляється по факту як джаґґернаут. Duppertip (обговорення) 15:40, 30 вересня 2025 (UTC)

  Передача подвоєнь у власних і географічних назвах — то скоріше для їх графічної впізнаваності, див.напр. Таллінн. Щодо передачі g як г чи ґ, то тут скоріше можна голорити про наявність двох традицій: східно-, центральноукраїнської і галицької. У галицькій традиції запозичені власні назви переважно передавали через ґ, на інших теренах — г, оскільки цей звук в українській мові вже досить давно перейшов у г. Зараз це питання часто набуває непотрібного політичного окрасу, тому якісь суперечки тут абсолютно безперспективні. --yakudza 16:46, 30 вересня 2025 (UTC)

  У мене питання саме у доцільності передачі подвоєння "gg" як "гг". Бо тоді Гуггенгайм буде читатися по факту зі спрощеною г (не подвійною), що вже є значно відрізняється від оригіналу (і це без питання того що всі г читатимуться однаково, що теж викликає питання). Як на мене, такі прізвища варто передавати через англійський звуковий лад. До прикладу Генрі Райдер Гаґґард (часом Хаггард, але ніде не Гаггард), Метт Гейґ (усі Гейґи або Хейги, або Гейґи, але ніде не Гейги), Джек Хіггінс/Гіґґінс (і ніде не Гіггінс) та звісно Гемінґвей (або Хемінгуей, але не Гемінгвей). Комбо г/г (як до g/h) та подвійного г (гг) є маловживані в прізвищах (а для гг - просто маловживане через уникнення подвоєнь).

  Щодо політичного. Одна справа мати різний погляд на Ґ/Г/Х (що нормально, особливо для питань старого/нового правопису), інша справа це агресивна ґ-фобія номінанта (не вас чи Користувач:Dmytro Tarnavsky) що нав'язується іншим... ще й в англійських прізвищах. Що є "проштовхуванням чужоземного в українську мову". Що далі, тотальна Ф-фобія бо ф чужоземна? Duppertip (обговорення) 07:20, 1 жовтня 2025 (UTC)

  Duppertip Я дуже зворушений, що Ви знайшли так багато ґанжів у мене, і що мої міркування сприймаєте як ґаламаґання, тож не буду закликати Вас поводитися ґречно, обґрунтовувати свою позицію і не нападати з ґаблями на опонента. Ґешефта з цього не вийде, а лише ґвалт. Одне питання - Ви дійсно не знаєте, що в англійській вимові відсутнє подвоєння приголосних звуків від слова ЗОВСІМ, як і в даному випадку: Guggenheim /ˈɡʊɡənhaɪm/? “Yes, English can be weird. It can be understood through tough thorough thought, though.” На цьому все, далі дискутувати не буду, мене не вкусив якийсь ґедзь, насправді у мене повно інших сфер застосувань моїх ґедзунків. Ґречно вклоняюся всім редакторам вікі! --Sunnyabets (обговорення) 04:36, 3 жовтня 2025 (UTC)

  Дякую, дійсно неправий щодо вимови подвоєння. Duppertip (обговорення) 07:30, 3 жовтня 2025 (UTC)

 Коментар. Не часто я приймаю участь в обговореннях на Вікіпедії, але хочу зазначити про одне негласне, правило яким послуговується більша частина редакторів — краще не чіпати назви статті в плані г/ґ і х/г. Навіть якщо вам не подобається або є АД простіше залишити оригінальну назву і піти собі далі, ніж сидіти тут і сперечатися кілька тижнів, після чого ніхто не захоче підбивати підсумки ще кілька місяців (а то і років). Бажаю наснаги обом сторонам цього обговорення :) --TheDustyy (обговорення) 16:20, 30 вересня 2025 (UTC)

Флаверс-Коув → Флауерс-Коув

Аналогічно до номінації для подібних прізвищ. Окрім географічних топонімів, є також Корвети типу «Флавер». Я не бачу україномовних АД, за правописом ми маємо це виправити. Інші топоніми - це Флавер-Маунд (Техас) та Флавер-Гілл (Нью-Йорк).--Duppertip (обговорення) 11:39, 26 вересня 2025 (UTC)

Якщо буде консенсус, то прошу також можливо замінити ботом різних Флаверів-Флаверсів на правильну форму в статтях. Бо ШІ починає давати галюни що "Флаверс" це правильний вжиток. Duppertip (обговорення) 11:49, 26 вересня 2025 (UTC)

 Проти, згідно з §124.1 правопису: назви походять від англ. flower — «квітка». --Рассилон 12:01, 26 вересня 2025 (UTC)

Так є ж §133 що стосується саме цього випадку. Ви ж не пишете бравзер (англ. browser). Duppertip (обговорення) 12:10, 26 вересня 2025 (UTC)

У слові flower дифтонг aʊ ˈflaʊə . --Sunnyabets (обговорення) 12:05, 3 жовтня 2025 (UTC)

 За бо Flower's Cove in Canadian English: /ˈflaʊərz ˌkoʊv/ --Sunnyabets (обговорення) 12:05, 3 жовтня 2025 (UTC)

Худі (одяг) → Гуді (одяг)

Три роки точиться війна перейменувань, пропоную провести формальне обговорення й поставити крапку. Mykola Swarnyk, Бучач-Львів, Jim777, Dmytro3003, Ерідан, Yakudza — запрошую висловити свої аргументи. --塩基Base 17:43, 24 вересня 2025 (UTC)--塩基Base 17:43, 24 вересня 2025 (UTC)

 Проти Це з тої ж серії, що й "хобі", "хокей". "Гуді" ніде не зустрічав--Unikalinho (обговорення) 17:49, 24 вересня 2025 (UTC)

 За Шановні адміністратори, Прошу перейменувати статтю на «Гуді», оскільки чинний Український правопис (2019) (§122) чітко встановлює: Англійська літера «h» у словах без усталеного написання українською передається через «г». Винятки з «х» (хобі, хокей тощо) — це лише традиційні слова, запозичені раніше й зафіксовані окремо. Слово «hoodie» не належить до винятків і вживається як нове запозичення, тож його правильна передача — «Гуді». Аналогічно пишемо «Робін Гуд» (Robin Hood). «Hood» і «hoodie» є однокореневими словами (hood - це каптур).Тому правильним буде написання «Гуді», а не «Худі».--Jim777 (обговорення) 18:11, 24 вересня 2025 (UTC)

Тут якраз є ця усталеність із "х". Просто саме слово з'явилося пізніше, тому й нема його в списку. Але факт усталеності з "х" від цього не зник. Потрібно розуміти дух правила, а не тільки його букву. До речі, отой список винятків -- він же також не повний, там зазначено "та ін.", що прямо вказує на те, що орієнтуватися потрібно на принцип, закладений у тому списку, а не лише на сам список. Якщо Вам пропишуть дієту і лікарі заборонять Вам вживати "цукерки, торти, шоколад, тістечка та інше", Ви ж не будете активно споживати зефір, бо мовляв його лікар Вам не назвав у списку "заборонених до вживання", правда? --Unikalinho (обговорення) 04:46, 25 вересня 2025 (UTC)

Вибачайте, але говорити про «усталеність» із «х» для «hoodie» без словникової чи правописної фіксації — це лише особиста інтерпретація, а не норма. Формулювання «та ін.» у списку винятків не означає, що будь-яке нове слово можна довільно віднести до винятків. Навпаки, дух правила якраз і полягає в тому, щоб усі нові запозичення писати за основним принципом: «h» треба передавати через «г». Інакше винятки розросталися б безмежно, і правописна норма втратила б сенс. --Jim777 (обговорення) 08:33, 25 вересня 2025 (UTC)

Дух правила говорить про те, що слова з усталеним "х" так і пишуться. Ми не говоримо про будь-яке слово, а тільки про таке, де є усталений вжиток, тому не варто переживати про безмежне розростання винятків; однак Ви ж погодитеся з тим, що мова постійно розвивається, до неї постійно приходять нові слова та усталюються в ній; тому якщо станом на 2019 рік слова в Правописі ще нема, але у 2020 воно з'явилося в мові з тими ж характеристиками, що й ті, які там у Правописі-19 є, то абсурдом є ігнорувати його усталений вжиток, посилаючиися лише на те, що цього слова не написано в Правописі-2019. До речі, слова "хот-дог" також нема серед тих "винятків", але ж тим не менш воно відповідає всім тим характеристикам, що й "хокей" чи "хобі", тому Хот-дог, а не Гот-дог, бо там якраз є ота чарівна фраза "та ін.", яка дозволяє дивитися на дух правила, а не на його букву. І так: слово спочатку набуває вжитку, а тільки потім з'являється у словнику чи тим більше Правописі. А не навпаки--Unikalinho (обговорення) 12:09, 25 вересня 2025 (UTC)

Я розумію вашу позицію щодо розвитку мови і «усталеного вжитку», але варто розрізняти поширене використання і правописну норму. §122 Правопису чітко регламентує, що нові запозичення без словникової чи офіційної фіксації передають англійське h через «г». Поки слово hoodie не закріплене в словниках чи офіційних текстах, його написання повинно відповідати цьому правилу. Для порівняння: слово hood, що є однокореневим з hoodie, вже зустрічалося в іншому запозиченні — Robin Hood, яке в українській мові пишеться як «Робін Гуд». Аналогічно, hoodie має передаватися через «г», тобто правильно — «Гуді». Прямий висновок: аргументи про «дух правила» чи майбутнє закріплення слова не дають підстав ігнорувати норму — інакше вся система винятків втратила б точність. --Jim777 (обговорення) 12:47, 25 вересня 2025 (UTC)

Є заперечення: худі як запозичення точно прийшло до цієї норми правопису. Тому тут це не діє, якщо тільки воно не увійде до словників як гуді. Duppertip (обговорення) 13:00, 25 вересня 2025 (UTC)

Ще раз наголошую: §122 Правопису (2019) чітко визначає, що нові запозичення без словникової чи офіційної фіксації передають англійське h через «г». Поширене вживання слова hoodie не робить його винятком, поки воно не зафіксоване в словниках або офіційних джерелах. Тобто правильне написання зараз — «Гуді», а не «Худі», незалежно від того, наскільки слово вже стало популярним у мові. --Jim777 (обговорення) 13:06, 25 вересня 2025 (UTC)

ВП:НЕЧУЮ. Плюс ще й намагання ввести спільноту в оману, бо в §122 Правопису жодного слова немає про те, що "нові запозичення без словникової чи офіційної фіксації передають англійське h через «г»". У жодному з пунктів цього параграфа такого не сказано. Зокрема і в пункті 4, який присвячений букві h, про це жодного слова. Натомість там сказано те, що вже цитував Yakudza --Unikalinho (обговорення) 16:56, 25 вересня 2025 (UTC)

Дякую за зауваження. Хочу уточнити: я не цитував §122 як пряме правило для всіх нових запозичень, а посилався на принципи, закладені в параграфі. У §122 наведено приклади передачі h через «г» та «х» і перелік усталених винятків. Згідно з духом цього правила, нові запозичення, що ще не закріплені у словниках чи офіційних джерелах, логічно передавати через «г». Тобто слово hoodie правильно передавати як «Гуді», навіть якщо воно вже поширене у вигляді «худі» в медіа чи комерції. Аргумент про популярність написання не скасовує принципу передачі літери h у нових запозиченнях. --Jim777 (обговорення) 17:08, 25 вересня 2025 (UTC)

Я вже вище на все це відповідав. Спробуйте почути --Unikalinho (обговорення) 17:13, 25 вересня 2025 (UTC)

 Утримуюсь Взагалі, правильно по правопису гуді. Але так мало хто каже. З іншого боку, в словниках худі немає (але є вжиток у комерції). Доктор філологічних наук каже що це кофта з відлогою (так практично ніхто не каже, але ближче до АД, за змістом назви та правильний український відповідник). Якщо написати лист в ІУМ, то буде відповідь скоріше за все що це гуді. Тому напевно все схиляється до того чи є АД (не комерція та не ЗМІ, що можуть мають неправильний вжиток) на худі. Я знайшов побіжні згадки тут та тут, є доволі істотна згадка тут. Але й на гуді також є тут (джерело більш філологічне). Дуже невпевнений що сучасні українські письменники вживають те чи інше слово. Duppertip (обговорення) 18:41, 24 вересня 2025 (UTC)

Не зовсім так, за правописом можна як х, так і г. Ось точна цитата: Звук [h] передаємо переважно буквою г: гандбóл, гербáрій, гíнді, гіпóтеза, горизóнт, гóспіс, гóспіталь, гóмус; Гáрвард, Гéльсінкі, Гіндустáн; Ганнібáл, Гéйне, Горáцій; Люфтгáнза. За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов, [h] і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: брахмáн, джихáд, моджахéд, ханóм, харакíрі, хіджáб, хóбі, хокéй, хол, хóлдинг, шахíд; Аллáх, Ахмéд, Мухáммед, Сухрóб, Хакíм, Хаммурáпі та ін. Важливо те, що у правописі не подано вичерпного списку слів, які за традицією передаємо через х. Такі слова холдинг теж не так давно запозичені, до них можна додати ще хіп-хоп або ноу-хау, які теж пропонували передавати як гіп-гоп і нов-гав але це у найкращому випадку викликало посмішку. Потрібно орієнтуватись на усталеність вжитку, а тут худі має очевидну перевагу. --yakudza 21:31, 24 вересня 2025 (UTC)

Тут якраз питання того що є усталеним вжитком. "Холдинг" напряму прописаний у законодавстві навіть [2], вже років 20, може довше, усталеність як вона є. Хіп-хоп є в музичних рецензіях та інших музичних матеріалах, тут є однозначність, як і з нов-гав що не відповідає транскрипції (це якраз схоже на каліцтво з топонімами що мають назву "Фловерс" в українській). Для прикладу, ось просто одна зі статей сленгу програмістів. Так, "пінганути" є вже усталеним словом, багато чого усталене. Але ж правильно казати, наприклад, "віртуальне середовище", а не віртуальний енв. Є кращі приклад, я просто взяв перший запит у пошуковику. Це не значить що сленг не має місце (може так і каже більшість), але правильно так і тут є консенсус (банально офіційні українські локалізації кажуть саме так). Худі зараз є сленгом. Я утримуюсь лише через те що для "гуді" (або альтернатив) не наведено достатньо аргументів, бо це усе однаково несловникові слова станом на сьогодні. За замовченням сленгове слово переможе якщо не буде аргументів про те чому інші назви офіційні, правильні чи стають більш вживані. Duppertip (обговорення) 07:23, 25 вересня 2025 (UTC)

 За Не розумію, про яку усталеність ідеться. Я про слово «худі» дізнався рік-два тому і для мене воно потворне, бо нагадує українське слово «худі́», з яким виникає хибна кореляція. Тому, особливо зважаючи на всі аргументи Jim777, я за перейменування.--Словолюб (обговорення) 07:10, 25 вересня 2025 (UTC)

Омографія цілком нормальне явище --Unikalinho (обговорення) 07:37, 25 вересня 2025 (UTC)

 Проти аргументи користувачів Unikalinho та Yakudza звучать більш переконливо. Тож також проти перейменування. --Jphwra (обговорення) 07:33, 25 вересня 2025 (UTC)

 Проти. «Гуді» невживане, так просто не кажуть, слово ввійшло до мови як «худі», тобто як в оригіналі «hoodie». І нема чого вигадувати штучні варіанти по типу «гот-доґ» і калічити мову. Бо вже дійдемо до «Ґітлера». --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:09, 25 вересня 2025 (UTC)

"Не кажуть" не завжди аргумент, бо казати можуть неправильно чи суржиком. Але я не бачу жодного аргумента для заміни вживаного сленга на щось інше.

P.S. Мало б бути "Хітлер" за такою логікою. Duppertip (обговорення) 12:27, 25 вересня 2025 (UTC)

Та ні, Гітлер пишеться ж через H, тобто "ґ" там нізвідки взятися --Unikalinho (обговорення) 12:28, 25 вересня 2025 (UTC)

А Робіна Гуда тоді назвемо Робіном Худом? Бо це абсурд. --Jim777 (обговорення) 13:02, 25 вересня 2025 (UTC)

Ні, бо його і називають Робін Гуд. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:14, 25 вересня 2025 (UTC)

До речі, якщо ми залишаємо "х", то потрібно прибрати також уточнення, бо більше нічого з такою назвою нема. Наразі Худі є редиректом на чинну назву --Unikalinho (обговорення) 12:17, 25 вересня 2025 (UTC)

Згоден з цим. Duppertip (обговорення) 12:23, 25 вересня 2025 (UTC)

Уточнення має бути, бо усталене значення тут є прикметником множини. --J. (обговорення) 15:10, 25 вересня 2025 (UTC)

А коли це в нас статті іменувалися прикметником множини?--Unikalinho (обговорення) 17:04, 25 вересня 2025 (UTC)

Принаймні перенаправлення Зелені точно існує. --J. (обговорення) 18:14, 25 вересня 2025 (UTC)

Це перенаправлення на Зелена політика. Тобто на іменник. Причому не просто на якийсь абстрактний іменник, а на конкретну річ, засвідчену в АД. В нашому випадку такого не буде --Unikalinho (обговорення) 05:46, 26 вересня 2025 (UTC)

@J. Gradowski, тобто прикметником множини? Прикметник множини це худі́ (антонім до товсті), а мова про ху́ді/гу́ді і воно не є ні прикметником, ні множини, ні англійською, ні українською. --塩基Base 07:09, 3 жовтня 2025 (UTC)

Заголовки статей не розрізняються за наголосами, взагалі-то. В нас не за́мок і замо́к, а замок (споруда) і замок (пристрій). Тобто якби в нас дійсно була стаття "худі́", то нашу статтю "ху́ді" таки треба було б уточняти. Просто статті "худі́" нема і ніколи не буде--Unikalinho (обговорення) 12:31, 6 жовтня 2025 (UTC)

•  За При найменуванні статей варто дивитися на вживання назви в АД, а не на базарах, вулиці чи сайтів з продажів. У нашому випадку ВУЕ фіксує назву цього предмета як Гуді.--J. (обговорення) 15:15, 25 вересня 2025 (UTC)

  ВУЕ й звичний варіант теж згадує. Але відколи це їх словникові заготовки є АД щодо правопису? Тим паче, що визначення скоріш за все і взяте з вікіпедії. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:01, 26 вересня 2025 (UTC)

  Про рівень авторитетності ВУЕ говорить уже той факт, що там внизу в мапі сайту досі фігурує фраза "Допомогти проекту" хоча вже понад 6 років ми говоримо "проєкт". Плюс ще деякі фішки, як-от аномально велика кількість авторів, деякі з яких навіть без регалій, сирий дизайн, анкета рівня заяви по працевлаштуванню... Вочевидь, проєкт ще на стадії розвитку, на рівень АД поки не тягне--Unikalinho (обговорення) 21:17, 3 жовтня 2025 (UTC)

 Проти «Гуді» у значенні предмета одягу практично не вживається. Натомість для «худі» у пошуковику без проблем знаходяться десятки (якщо не сотні) випадків вживання. Таким чином є широке усталене використання саме у такому написанні. Тому пропоную не заперечувати реальність і залишити поточну назву. --Ерідан (обговорення) 11:57, 28 вересня 2025 (UTC)

 Проти. Не вживане.--Юе-Артеміш (обговорення) 13:59, 28 вересня 2025 (UTC)

Корейська драма → Корейський телесеріал

Я від номінації в добрі постійно запитую чи правильна назва в статті чи ні. Коли я створював статтю, то назву обирав з порушенням ВП:НЕТРИБУНА, бо хотів зменшити популярність слово дорама, яке тоді на мою думку було недоречним, бо, по-перше, походить з яп. ドラマ, а, по-друге, описує японські телесеріали, які дещо відрізняються від корейських у виробництві. Тому тепер щодо моїх думок щодо назви, сама назва драма, на відміну від зауважень, що були зроблені щодо неправильного перекладу, може позначати серіали у значенні «Літературно-театральний твір серйозного, але не героїчного змісту (на відміну від трагедії).» (Джерело: Драма. Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ) — через Горох.), що підтверджується наявність статті Драматичний фільм та слова «теледраматург» (Джерело: Теледраматург. Тлумачний словник української мови в 11-ти томах — через Горох.). Також варто зауважити, що є такі статті як Історична драма (і Історична драма (Японія)), [[ Поліційна драма]] тощо.

В англійській мові драма може означати:

• п'єса, що написана для театру, телебачення або радіо (a play for the theatre, television or radio (Oxford Dictionary); a play written for the theatre, for a film, for television, or for radio (Cambridge Dictionary))
• тип фільму або телевізійної програми, що розповідає захопливу і загалом серйозну історію, яка протилежна до тієї, що переважно є веселою і розважальною (a type of film or TV programme that tells an exciting and generally serious story, as opposed to one that is mainly intended to be funny or entertaining (Cambridge Dictionary))

Також тут є відповідь, що драма використовується в значенні жанру, а серіал (series) в значенні формату: Language Exchange.

В корейській мові слово 드라마 згідно з Naver Dictionary може означати (джерело: [3]):

• твір, в якому оповідь передається через дії та розмови персонажів (등장인물들의 행동이나 대화를 기본 수단으로 하여 표현하는 예술 작품)
• п'єса, що транслюється, наприклад, на телебачені (텔레비전 따위에서 방송되는 극).

Також в них є серіал 시리즈 згідно з Naver Dictionary може означати (джерело: [4]):

• продовження подібного виду твору. Це може бути серійні видання або багатосерійна п'єса/драма, що транслюється (같은 종류의 연속 기획물. 연속 출판물이나 방송 프로의 연속극 따위가 있다.).

Щодо поширеності в зміни, то зустрічаються три варіанти (серіал, драма, дорама): серіал в заголовку, а в тексті драма (bbc), драма (bbc), серіал (Уніан), дорама (mc.today), драма і серіал (Бабель), серіал (24 канал), серіал і дорама (суспільне), серіал і драма (Бабель), серіал і дорама (24 канал) тощо. На фанатських сайтах переважно використовується слово дорама: Bambooua, Світ дорам. Офіційні майданчики: Netflix використовує два варіанти телесеріали й теледрами: видно лише якщо увійти в акаунт; Megogo не виділяє окремої категорії для корейських серіалів, СвітTV для добірки з корейськими серіалами використовує назву корейські дорами: [5]; в українському AppleTV наче не має категорії для корейських серіалів; Amazon Prime Video, Viki та Kocowa не мають українського інтерфейсу.

Тому я пропоную наступні три варіанти:

• не перейменовувати, бо цей вид під такою назвою відомий по всьому світу (навіть, якщо брати слово дорама, що є викривленням від слова драма);
• перейменувати на Корейська теледрама або Корейська телевізійна драма, щоб уникнути плутанини з іншими значеннями слова драма;
• перейменувати на Корейський телесеріал.--Repakr (обговорення) 12:00, 2 квітня 2025 (UTC)

Як розумію, це телемелодрами.--Юе-Артеміш (обговорення) 05:59, 3 квітня 2025 (UTC)

Персіваль Лоуелл → Персіваль Ловелл

Доброго вечора, стаття Персіваль Ловелл у 2017 році без обговорення була перейменована на Персіваль Лоуелл з посиланням на правопис, в чинному правописі 2019 параграф §133 каже, що дифтонг [ou], треба передавати оу, параграф §124 каже передавати w як "в", можна крутити і так і сяк, поточна назва статті неузгоджується з іншою статтею Ловеллівська обсерваторія, у мовній консультації Кнайпи користувач Τǿλίκ 002 люб'язно надав таку інформацію за що йому подяка:

• :УРЕ Містить «Ловелл (Лоуелл; Lowell) Персіваль» і «Ловелл (Lovell) Джеймс», УЛЕ — «Лоуелл (Lowell) Роберт Трейл Спенс», УСЕ — «Ловелл (Lowell) Роберт», ВУЕ —«Ловелл, Джеймс Артур», «Ловелл, Джеймс Расселл». Тобто варіант з «в» зустрічається частіше і у сучасних, і в старіших джерелах.

Тож пропоную повернути назву Персіваль Ловелл, хто що думає з цього приводу, прошу висловлюватись... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 15:43, 22 грудня 2024 (UTC)

•  За. Підтримую аргументи номінатора ;) --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:46, 23 грудня 2024 (UTC)
• Про всяк випадок продублюю коментар з мовної кнайпи: "У правописі в принципі все чітко написано: звук [ou] передаємо як оу, а звук [w] - як в. Якщо вірити англ. статті, то в нашому випадку маємо саме звук [ou]. Плюс у тому ж правописі є доволі схожий приклад - Пáуелл". Ситуація загалом подібна до статті Девід Боуї, яку теж часто перейменовують туди-сюди --Прусак (обговорення) 09:13, 31 січня 2025 (UTC)
•  Утримуюсь з ухилом до "проти". Вже згадували Пауелл, є ще Вікіпедія:Перейменування статей/Майкл Овен → Майкл Оуен, зрештою Ніуе, Девід Боуї також сюди. Це все та ж історія: w входить до одного складу з попереднім голосним, утворюючи з ним дифтонг ("ау", "оу" тощо). Утримуюсь тому, що на відміну від Оуена, тут у джерелах є різнобій, але серед них нема таких, які б за авторитетністю перекрили наведені в цьому обговоренні--Unikalinho (обговорення) 11:03, 30 квітня 2025 (UTC)

  Гугл за простим пошуком не видає у перших посиланнях АД. Вище вказано, в авторитетних виданнях, і сучасніших, і старіших, переважає варіант Ловелл, це означає, що він усталений. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:32, 30 квітня 2025 (UTC)

  2 з посилань дає посилання на James (Jim) Arthur Lovell - через v. Є 3 Lowell що наведені - Персіваль (з двома варіантами), Роберт (так само) та Джеймс Рассел (1 варіант, Ловелл). Також номінант дещо помилився бо мова у 124 параграфі саме за звук [w] при записі w, тому 124 параграф мабуть все ж недоречний. Якщо у вас та @Unikalinho: є додаткові аргументи, я б підбив підсумок цього обговорення. Зокрема, саме цей випадок той коли 2 редакції правопису за Лоуелла, тому я вважаю що варто підсилити аргументи для зміни чинної назві. Я особисто поки не знайшов жодної книжки присвяченої комусь з них щоб підкріпити аргументи. Duppertip (обговорення) 18:11, 13 жовтня 2025 (UTC)

  Справа в тому, що вікіпедія сама для себе не є АД. Якщо інша людина в нас Ловелл, то це ще не означає, що й інші Lowell автоматично мають стати Ловеллами тільки через те, що Джеймс Ловелл. Бо, зрештою, та стаття також може бути названа з порушеннями Правопису, але на ту людину може бути купа джерел, але то тільки на ту людину. Тому треба джерела саме на Персіваля, аналізувати суто їх. Якщо тільки Джеймс і Персіваль не родичі. У нас є АД на інших Ло(в/е)ллів, але нема АД на нашого--Unikalinho (обговорення) 05:40, 14 жовтня 2025 (UTC)

  Я про те що Джеймс Ловелл це Lovell, не Lowell, та апріорі інший випадок. Як Owen та Oven. Наразі назва чинної статті якраз відповідає правопису (і до 2019 також). Я не знайшов книжок чи джерел окрім цього обговорення що б були про Персіваля (або навіть про інших наведених Ловеллів-Лоуеллів), навіть про обсерваторію немає українських джерел. Врешті-решт, ми змінюємо випадок з правописного правильного (включно до 2019, що важливо), тому тут варто було б мати більше АД. Якщо УРЕ подає 2 варіанти запису, то немає змісту перейменовувати статтю посилаючись лише на УРЕ. Ловеллівська обсерваторія не має українських джерел, і не зрозуміло чому вона "ловеллівська" - це ж на честь Персіваля, мала б бути обсерваторія Лоуелла. Якщо у вас є джерела що Персіваль то все ж Ловелл то надайте. Бо так аргументи за перейменування не виглядають достатніми. Duppertip (обговорення) 07:28, 14 жовтня 2025 (UTC)

  Моя позиція озвучена ще пів року тому, з того часу нічого не змінилось--Unikalinho (обговорення) 09:11, 14 жовтня 2025 (UTC)

  @Анатолій 2000: Ви сказали про АД на Ловелл. Але там нема АД саме на нашого героя, в тому-то й справа. Бо на Персіваля наведено тільки УРЕ, але там якраз обидва варіанти є, а от інші наведені Вами -- то про інших людей. Причому серед них є взагалі Lovell-и, то такі джерела не слід брати до уваги від слова зовсім. Тож потрібно АД саме на Персіваля, що він саме Ловелл, інакше Ваш аргумент про "усталеність" не відповідатиме дійсності--Unikalinho (обговорення) 09:18, 14 жовтня 2025 (UTC)

  Наші джерела, на жаль, не сильно висвітлюють саме цього Ловелла, але дещо все ж є: збруч, ббс 1 2, тсн, наука юа (тут: Персиваль), Universe Space Tech, 24 канал, газета юа, Атлас з контурними картами. Пізнаємо природу. 5-6 клас, 2022, Астрономія: навчальний посібник / М. В. Головко, І. П. Крячко, 2018, В.І. ЗАЦЕРКОВНИЙ, Н.П. КАРЕВІНА АЕРОКОСМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗЕМЛІ: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ Монографія Том 2 Київ - 2015, І. А. КЛИМИШИН АСТРОНОМІЯ 1994 (тут: Персиваль). Таким чином в українській мові й прізвище Lowell, і прізвище Lovell передають як Ловелл і сучасніші, і старіші видання. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 18:03, 14 жовтня 2025 (UTC)

  Що знайшов я. Серед ЗМІ: focus 1 і 2, chas.news, дуже побіжно 5й канал. Тут BBC та Universe Space Tech ніби все ж авторитетніші як ЗМІ. У шкільному сегменті є одне джерело, це шкільна енциклопедія Відкритий космос (Відкритий космос: наук.-попул. вид. : для дітей серед. та ст. шк. віку / О. Г. Стадник ; ред. Н. В. Бірічева. — Харків: Веста: Ранок, 2010. — 240 с. : ілюстр. ; 28 см — (Велика ілюстрована енциклопедія). — 3000 пр. — ISBN 978-966-08-4942-6). З науковими якраз все простіше, Астрономічний календар за 2025 рік дає Лоуелла у 2 авторів + інша публікація одного з них. Але в тому ж джерелі згадується "Ловеллівська обсерваторія"/"Обсерваторія Ловелла" окремо - тому для обсерваторії незалежно від підсумку назву варто залишити. Також є переклад книги Карла Сагана "Світ, повний демонів. Наука як свічка у пітьмі" 1996 року тут, де також Лоуелл. Загалом, у ЗМІ незначний ухил до Ловелла, але у питанні правопису та особливо передачі прізвищ вони часто непослідовні. Є дитяча енциклопедія та затверджений підручник. Для наукових робіт сучасніші роботи вживають Лоуелл, але тут 50/50. А от переклад Карла Сагана вживав "Лоуелл" (і це ще 1996 рік). Загалом, враження що вже більш вичитані роботи та книжки дотримуються варіанту Лоуелл, і це було ще у 1996 році. Хоча прикол з Ловеллівська обсерваторія це окрема тема, мабуть це ще з часів коли дійсно варіант Ловелл був більш поширений в українській (та російській) мові, є джерела коли російською казали ще Ловелл 100+ років тому (книги 1912), тому можливо це впливає. ТСН, до речі, у російській версії вживало тут (у російськомовній новинній версії) Ловелл російською що йде всупереч російськомовним АД (а зараз там однозначно перевага у над в). На мою думку, враховуючи поки наявні джерела (якщо не буде ще додаткових книжок чи публікацій), варіант Лоуелл все ж варто залишити як нормативний та відповідний правописам (включно з правописом до 2019, що важливо), окремо враховуючи історичну традицію найменування для Ловеллівська обсерваторія (навіть коли у джерелах Лоуелл). Оригінальне перейменування 2017 року в принципі мало підстави в правописі та вжитку, а стаття написана за іншомовними джерелами переважно. Якщо у вас є додаткові книжки/публікації, то можна продовжити розгляд, а так я б підбив би підсумок бо достатньої переваги Ловелл над Лоуелл немає (враховуючи що за старішої норми правопису Лоуелл був правильний). Duppertip (обговорення) 08:42, 15 жовтня 2025 (UTC)

  Мені здається, краще щоб назва обсерваторії та конкретно вченого на честь якого вона була названа була уніфікована. Я навів варіант Ловелл у підручнику 1994 року. «враження що вже більш вичитані роботи та книжки дотримуються варіанту Лоуелл» — це лише враження, а мені наприклад здається, що вони можуть копіювати російську, де для Lowell ще з 1900-х вживають Лоуэлл (наприклад Russel Lowell). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:34, 15 жовтня 2025 (UTC)

  Правопис 1993 року, § 94. Дифтонги AU, OU

  Дифтонги au, ou передаються переважно через ау, оу: аудиторія, аудієнція, гауптвахта, лауреат, локаут, пауза, фауна (але: мавзолей); джоуль, клоун; Джорджтаун, Каунас; Краузе, Паульсен, Фауст, Штраус; Воуверман, Шоу.

  Разом із тим у цілому ряді слів au передається через ав: автентичний, автобіографія, автомобіль, автор, авторитет, автохтон; Австралія, Австрія; Август, Аврора.

  Тому якраз за правописом ще 1993 Лоуелл є нормою (але може бути виключенням) та моє враження складається від того що норми дотримуються матеріли що публікувалися за кордоном та книжки (де є завжди кращі редактори зокрема). Я пропоную тоді ще може пошукати протягом тижня-двох щось ще, я сам подивлюся (може варто запитати астрономів), бо тут мова йде за виключення одразу з 2 правописів (1993 та 2019) що значно серйозніше ніж виключення з правопису лише 2019 року (бо це 30+ років, за 2 редакціями правопису... вже на межі архаїзму). Щодо назви обсерваторії - взагалі "Ловеллівська" стала власною та видозмінилася (ну й вона ж не "Lowels Observatory", переклад взагалі неправильний трохи, ми ж самі називаємо їх наприклад "Ширококутний подвійний астрограф Цейса" а не "Цейсівський ширококутний подвійний астрограф"), як деякі інші слова похідні від власних, тому вона все ж є своїм окремим випадком. Можливо в матеріалах про обсерваторію, особливо старіших, часто згадувався саме Ловелл, тоді це може дати достатньо для виключення. Duppertip (обговорення) 14:11, 15 жовтня 2025 (UTC)

  Я не збираюся продовжувати дискусію. Підсумок скоріше буде проти перейменування, не маю часу та можливості для детальнішої роботи, враховуючи що її нівелює правопис своєю неконкретністю, яку кожен трактує в свою користь. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:25, 15 жовтня 2025 (UTC)

Далі, ніж „Аполлон“ → Далі «Аполлона»

Доволі простий випадок: Beyond Apollo — «Далі „Аполлона“», бо в назві йдеться про політ далі «Аполлона», космічного корабля, що літав на Місяць. Але прийшов Яснодарк і перейменував спершу на По той бік від «Аполлону», а потім на Далі, ніж «Аполлон». Зайві рухи, зайві ускладнення. Прошу повернути назву.--Юе-Артеміш (обговорення) 19:50, 14 жовтня 2024 (UTC)

@UeArtemis: Ну навіть отак, як Ви формулюєте, то можна подумати, що це той самий "Аполлон", який уже літав на місяць, а тепер летить далі, а якби написали "йдеться про політ далі за «Аполлона»", то все було б однозначно зрозуміло. Очевидно, що прийменники в мові беруться не просто так, і в чомусь аналітичний спосіб має перевагу над синтетичним.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:41, 9 жовтня 2025 (UTC)

 Проти Далі — вищий ступінь, після нього проситься прийменник чи сполучник. А перша асоціація від пропонованого варіанту — космічні далі. Пропоную Далі за „Аполлон“. Хоч мені чомусь жодне не звучить, це начебто краще за ніж. Myrczyk (обговорення) 23:16, 14 жовтня 2024 (UTC)

"Далі" дійсно є вищим ступенем, але сполучник чи прийменник не є обов'язковими.--Юе-Артеміш (обговорення) 05:56, 15 жовтня 2024 (UTC)

Аргумент був у другому реченні. Омонімія з далями робить очікуване службове слово дуже бажаним. Myrczyk (обговорення) 07:13, 15 жовтня 2024 (UTC)

А як щодо назви «Далій Аполлона».--KHMELNYTSKYIA (обговорення) 08:27, 15 жовтня 2024 (UTC)

На жаль, далій не підійде, бо слово поза літературною мовою. Думав ще про дальше, але воно наглухо стилістично обмежене + сприйматиметься як суржик. Myrczyk (обговорення) 12:41, 15 жовтня 2024 (UTC)

Підтримую "Далі за «Аполлон»". Така назва привабливіша за поточну й точніша за запропоновану. -- RajatonRakkaus^⇅ 20:56, 15 жовтня 2024 (UTC)

 Проти нинішній варіант є компромісним між початковим варіантом «По той бік від Аполлона» і цим від номінатора, проте без порушень правил мови, бо українською має бути «Далі, ніж «Аполлон» », або «Далі від «Аполлона» » або «Далі за «Аполлон» » або прото «За «Аполлоном» ». Проте аж ніяк не «Далі „Аполлона“. Сутнісно я ваше зауваження врахував, це і є компроміс. А лексично ви не праві.--Yasnodark (обговорення) 14:42, 16 жовтня 2024 (UTC)

Компроміс — це коли хтось домовився.--Юе-Артеміш (обговорення) 20:08, 17 жовтня 2024 (UTC)

За моїми, мабуть, суб'єктивними відчуттями, далі, ніж Аполлон — про підсумкове порівняння результату, вимірювання відстані. На це наче вказує кома, що створює враження зіставлення двох відстаней. Можливо, це один з приводів для заявки на перейменування, хочеться збереження якоїсь динаміки. Позаяк варіант з далями відпадає, лишаються дві конструкції — від і за. Все-таки, літературна мова надає перевагу останній. До того ж, від Аполлона може сприйматися як точка відліку (подалі від Аполлона). Концепт руху до межі Аполлона, її перетинання, і ще далі, так само губиться. Мені здається, це має значення, бо межа Аполлона перегукується з межею здорового глузду чи межею між правдою і вигадкою. А в далі за Аполлон єдність дії збережена. Myrczyk (обговорення) 23:13, 17 жовтня 2024 (UTC)

Як на мене, тут є певна стилістична різниця. To infinity and beyond — до нескінченності і далі. А коли ми використовуємо слова «ніж», «від», «за», то виходить further than. Себто в першому випадку акцент на продовженні руху, а в другому — на відмірюванні. Таке моє суб'єктивне відчуття. Для порівняння вираз: «долетить і далі Місяця, до самісінького Сонця!» [6].--Юе-Артеміш (обговорення) 09:47, 19 жовтня 2024 (UTC)

Дякую, тепер зрозумів, чому мені те за і звучить, і не звучить. Спробую пояснити. Ця конструкція сприймається двояко: відтінок порівняння таки може бути присутнім (не так яскраво як з ніж), але словосполучення за Аполлон містить натяк і на межу (за межі Аполлона). Якщо взяти до уваги «до нескінченності і далі» (яке, однак, переклали як «у нескінченність і до зірок»), можна просто поміняти місцями і буде За Аполлон і далі. Пропоную як другий, інверсійний варіант.

Щодо вашого, запитався в знайомої-редактора. Все те саме: просто далі «звучить дивно» і навіює далекі далі. Її думка не аргумент, але я лишаюся при своїй. Myrczyk (обговорення) 14:35, 19 жовтня 2024 (UTC)

І ще окремо скажу, що мене трохи напружує будь-яке «відмінювання» „Аполлона“. Зважаючи на те, що це назва космічної місії, звучить дещо розмовно. Myrczyk (обговорення) 14:42, 19 жовтня 2024 (UTC)

Нагадаю, що насправді нормативно «міста Харкова», а «міста Харків» — канцелярит військового походження.--Юе-Артеміш (обговорення) 19:14, 20 жовтня 2024 (UTC)

Я про те, що коли ми говоримо про давньогрецького Аполлона чи умовного Максима Харкова — відмінюємо як хочемо, а коли про „Аполлон“ і Харків — ні. Myrczyk (обговорення) 21:07, 20 жовтня 2024 (UTC)

Я ж пояснюю, що насправді назва узгоджується у відмінку з родовим словом: корабля "Аполлона". --Юе-Артеміш (обговорення) 07:08, 21 жовтня 2024 (UTC)

Ви не вхопили. Myrczyk (обговорення) 10:24, 21 жовтня 2024 (UTC)

З відмінком все гаразд, я перевіряв за словником.--Yasnodark (обговорення) 14:43, 31 жовтня 2024 (UTC)

То як Вам варіант За Аполлон і далі? Myrczyk (обговорення) 16:03, 31 жовтня 2024 (UTC)

 Утримуюсь

• І так, і так може бути, так що не обов'язково можна було перейменовувати. --Yukh68 (обговорення) 12:48, 13 жовтня 2024 (UTC)

• Треба читати сам твір. Тоді стане зрозуміліше. Машинний переклад дає ще варіант - «За межами Аполлона». Але головне - смисл, який вкладає у назву автор твору.--Білецький В.С. (обговорення) 08:55, 17 жовтня 2024 (UTC)

• @Yasnodark: По-перше. Далеко не завжди доцільно (ба навіть можливо) перекладати слово в слово назви книжок. У нашому випадку маємо французький переклад «Apollo, et après ?» й німецький «Das Venus-Trauma».

Олеже і як вони перекладаються дослівно з цих мов?--Yasnodark (обговорення) 13:32, 17 жовтня 2024 (UTC)

По-друге. Якщо вже хочемо перекласти дослівно, то нам доведеться з’ясувати, хто такий (що таке) Аполлон. Бог? Людина з таким прізвиськом? Космічний корабель? Астероїд?

По-третє. Назву «Beyond Apollo» можна перекласти по-різному. Усе залежить від того, яку роль у книжці відіграє цей загадковий Аполлон. Брати цю власну назву в лапки чи не брати? Ось можливі варіянти. «Поза Аполлоном», «Поза межами Аполлона», «За Аполлоном», «Далі від Аполлона».

Олеже космічна місія та корабель.--Yasnodark (обговорення) 13:32, 17 жовтня 2024 (UTC)

По-четверте. Безперечно, «Далі, ніж „Аполлон“» – не найкраща назва. Але перейменувати її на «Далі „Аполлона“» – це поміняти шило на мило. «Далі когось» – це значно гірше, ніж «далі від когось». Ось приклади слововжитку в корпусі ГРАК. Порівняйте, будь ласка. Візьміть до уваги частотність.

«Далі міста» – https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac17&tab=advanced&keyword=%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&attrs=word%2Csemtag%2Ctag&viewmode=sen&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=0&glue=0&itemsPerPage=500&structs=s%2Cg&refs=%3Ddoc.date%2C%3Ddoc.mediaName%2C%3Ddoc.author%2C%3Ddoc.title%2C%3Ddoc.translator%2C%3Ddoc.mediaAdmin%2C%3Ddoc.publicationYear%2C%3Ddoc.original&default_attr=lemma&showresults=1&f_tab=advanced&c_customrange=1&operations=%5B%7B%22name%22%3A%22iquery%22%2C%22arg%22%3A%22%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%22%2C%22active%22%3Atrue%2C%22query%22%3A%7B%22queryselector%22%3A%22iqueryrow%22%2C%22iquery%22%3A%22%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%22%7D%2C%22id%22%3A5345%7D%5D

«Далі від міста» – https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac17&tab=advanced&keyword=%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0&attrs=word%2Csemtag%2Ctag&viewmode=sen&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=0&glue=0&itemsPerPage=500&structs=s%2Cg&refs=%3Ddoc.date%2C%3Ddoc.mediaName%2C%3Ddoc.author%2C%3Ddoc.title%2C%3Ddoc.translator%2C%3Ddoc.mediaAdmin%2C%3Ddoc.publicationYear%2C%3Ddoc.original&default_attr=lemma&showresults=1&f_tab=advanced&c_customrange=1&operations=%5B%7B%22name%22%3A%22iquery%22%2C%22arg%22%3A%22%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%22%2C%22active%22%3Atrue%2C%22query%22%3A%7B%22queryselector%22%3A%22iqueryrow%22%2C%22iquery%22%3A%22%D0%94%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%22%7D%2C%22id%22%3A8847%7D%5D

«Далі будинку» – https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac17&tab=advanced&keyword=%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83&attrs=word%2Csemtag%2Ctag&viewmode=sen&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=0&glue=0&itemsPerPage=500&structs=s%2Cg&refs=%3Ddoc.date%2C%3Ddoc.mediaName%2C%3Ddoc.author%2C%3Ddoc.title%2C%3Ddoc.translator%2C%3Ddoc.mediaAdmin%2C%3Ddoc.publicationYear%2C%3Ddoc.original&default_attr=lemma&showresults=1&f_tab=advanced&c_customrange=1&operations=%5B%7B%22name%22%3A%22iquery%22%2C%22arg%22%3A%22%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83%22%2C%22active%22%3Atrue%2C%22query%22%3A%7B%22queryselector%22%3A%22iqueryrow%22%2C%22iquery%22%3A%22%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83%22%7D%2C%22id%22%3A9631%7D%5D

«Далі від будинку» – https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac17&tab=advanced&keyword=%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83&attrs=word%2Csemtag%2Ctag&viewmode=sen&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=0&glue=0&itemsPerPage=500&structs=s%2Cg&refs=%3Ddoc.date%2C%3Ddoc.mediaName%2C%3Ddoc.author%2C%3Ddoc.title%2C%3Ddoc.translator%2C%3Ddoc.mediaAdmin%2C%3Ddoc.publicationYear%2C%3Ddoc.original&default_attr=lemma&showresults=1&f_tab=advanced&c_customrange=1&operations=%5B%7B%22name%22%3A%22iquery%22%2C%22arg%22%3A%22%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83%22%2C%22active%22%3Atrue%2C%22query%22%3A%7B%22queryselector%22%3A%22iqueryrow%22%2C%22iquery%22%3A%22%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%83%22%7D%2C%22id%22%3A9425%7D%5D

Моя пропозиція. Нехай хтось із любителів фантастики прочитає «Beyond Apollo». Тоді знатимемо, що робити з назвою вікістатті. --Олег-літред^обг. 22:29, 16 жовтня 2024 (UTC)

Yukh68, Олег-літред, Білецький В.С. я переніс ваші тези в "утримуюсь", щоб не зманіпулювати вашою думкою, хоча можливо вони мають знаходитися в іншому розділі, зокрема судячи з відповіді пана Олега, його відповідь скоріше виглядає як "проти" щодо цього конкретного перейменування. «Аполлон» це кораблі місії "Аполлон".--Yasnodark (обговорення) 13:33, 17 жовтня 2024 (UTC)

Детальнішу інформацію можна знайти тут * Book Review: Beyond Apollo, Barry N. Malzberg (1972)

• Beyond Apollo
• BEYOND APOLLO — Barry Malzberg (1972)--Yasnodark (обговорення) 13:32, 17 жовтня 2024 (UTC)

Great Cockroach 007 вітаю, ви не читали роман раптом цей роман? Haida вітаю, хоча я був замовником статті, ви багато читали, тож якщо побачите пінг, пінганіть відповідь з іншого мовного розділу...--Yasnodark (обговорення) 13:32, 17 жовтня 2024 (UTC)

Господи, подивіться синопсис. Летять далі «Аполлона» — до Венери.--Юе-Артеміш (обговорення) 20:05, 17 жовтня 2024 (UTC)

Я лише відгукнувся на два прохання і пінганув тих, хто міг читати сам роман, а не лише синопсис, бо можуть бути нюанси.

Натомість ви подивіться в книги та зверніть на зауваги професійного перекладача з величезним досвідом вище і тоді побачите, що те, що ви маєте на увазі українською висловлюється як «Далі, ніж «Аполлон» », або «Далі від «Аполлона» » або «Далі за «Аполлон» » . Ваш варіант суржиковий та зросійщений, аж ніяк не україномовний, так не кажуть літературною мовою.--Yasnodark (обговорення) 13:50, 18 жовтня 2024 (UTC)

Безпідставні й обурливі закиди. До уваги "Далі Місяця" в книжках: Імена України в космосі, Всесвіт.--Юе-Артеміш (обговорення) 09:38, 19 жовтня 2024 (UTC)

Художній твір - не показник.--Yasnodark (обговорення) 14:44, 31 жовтня 2024 (UTC)

Так і це художній твір.--Юе-Артеміш (обговорення) 22:12, 31 жовтня 2024 (UTC)

eHealth → Електронна система охорони здоров'я

Користувач:Shulha пропонує перейменувати. Його аргументи тут.--Dgho (обговорення) 16:28, 17 вересня 2024 (UTC)

 За--Dgho (обговорення) 16:28, 17 вересня 2024 (UTC)

 За --Shulha (обговорення) 10:35, 18 вересня 2024 (UTC)

 За --Duppertip (обговорення) 11:00, 18 вересня 2024 (UTC)

 За. Myrczyk (обговорення) 13:50, 23 вересня 2024 (UTC)

•  Проти. На мою думку аргументи щодо перейменування непереконливі. В іменуванні статей у Вікіпедії ми не орієнтуємось на офіційні документи, а на те, щоб стаття мала найбільш впізнавану назву. Назва "Електронна система охорони здоров'я" може означати що завгодно, це загальний термін, з якого не видно навіть приналежність до України, eHealth - загально впізнавана назва. --yakudza 00:57, 5 жовтня 2024 (UTC)

  Не згоден. ЕСОЗ -- цілком офіційна і водночас впізнавана назва серед користувачів (тобто лікарів). 17 сторінок посилань у Ґуґлі на запит ЕСОЗ. eHealth -- це синонім, який свого часу запровадили російськомовні наступники Уляни Супрун, тому що вони вимовляли ЕСОЗ по-російськи (ЕСОС чи може навіть ЄСОС) і ця назва здавалася їм смішною (натяк на це є в статті). Цілком логічно повернути статті належну назву. --Shulha (обговорення) 11:13, 6 жовтня 2024 (UTC)

Цікаво, але є буквально стаття eHealth англійською у вікі [7], у нас це Е-медицина... що по суті є ширшим означенням eHealth. В інших великих вікі також є назви Е-медицини англійською мовою: [8], [9], [10], [11]. У нас виходить тавтологія з Е-медициною та eHealth бо це одне й те саме іншими мовами, але ще й ми означаємо цим назву конкретної системи. На мою думку логічним є перейменування щоб уникнути тавтології. Так, ЕСОЗ синонімічно eHealth, але ЕСОЗ є лише конкретним випадком втілення eHealth/Е-медицини в практику в Україні. Статей схожих на ЕСОЗ або таких систем є не бачив. Наприклад, в Естонії це сайт [12] але сама загальна система - E-tervis (e-Health або Е-медицина) і є конкретно фундація що відповідає за Е-медицину [13], в Німеччині - це Digitale Gesundheitsanwendungen але вживають eHealth для самого принципу. Власне, це я до того що eHealth є фактично Е-Медициною та ширшим означенням ніж ЕСОЗ. Бо ба навіть більше, є Е-Здоров'я та Е-Малятко що окремі від ЕСОЗ але є Е-медициною. І це без питань щодо електронного документообігу медичних документів в Міноборони та Армії, бо це теж в принципі Е-медицина. Duppertip (обговорення) 16:29, 6 жовтня 2024 (UTC)

Є широке поняття -- електронна охорона здоров'я (ЕОЗ), це перетин медицини та інформатики (на приклад, чат-бот, який надає психологічну допомогу, або сервер для похвилинного запису показників глюкози конкретного діабетика). Це те, що в англомовній Вікіпедії називається eHealth. Є українська інформаційно-обчислювальна система МОЗ, яка називається ЕСОЗ. Вона велика, але значно вужча за галузь ЕОЗ. Коли розробляли ЕСОЗ, то неформально називали її eHealth, але офіційно ця система називається Електронна система охорони здоров'я. Ця плутанина дуже недоречна і її бажано виправити. --Shulha (обговорення) 18:11, 6 жовтня 2024 (UTC)

Я про це й кажу. Плутанина між ЕСОЗ та eHealth недоречна, бо на більшості інших вікі (та країн) eHealth/Е-Медицина це саме як широке поняття та галузь. Більше того, таке враження ніби статті про eHealth та Е-медицину не пов'язані у нас, не кажучи вже про інші електронні сервіси як частину Е-медицини. Ми звісно часто побутово утотожнюємо ЕСОЗ до eHealth, бо така назва, але по суті ЕСОЗ це частина Е-медицини. Duppertip (обговорення) 19:56, 6 жовтня 2024 (UTC)

У простих користувачів зараз в головах додаткова плутанина між eHealth і Helsi через подібність вимови. Оскільки медична інформаційна система Helsi найбільш поширений спосіб підключення лікарів до ЕСОЗ, це додатково сплутує поняття. Тому дуже бажано не заплутувати користувачів, називаючи ЕСОЗ eHealth-ом. --Shulha (обговорення) 07:46, 7 жовтня 2024 (UTC)

"Назва "Електронна система охорони здоров'я" може означати що завгодно, це загальний термін, з якого не видно навіть приналежність до України" - можна додати " (Україна)" в кінці. --MMH (обговорення) 09:30, 1 жовтня 2025 (UTC)

 Проти per Yakudza. Не проти з уточненням у дужках. -- RajatonRakkaus^⇅ 17:18, 8 листопада 2024 (UTC)

Можна так: eHealth (електронна система) --Dgho (обговорення) 20:14, 8 листопада 2024 (UTC)

Подивіться визначення у законі, що "Електронна охорона здоров'я" -- це ehealth, а "Електронна система охорони здоров'я" (ЕСОЗ) -- це назва інформаційно-обчислювальної системи, через яку НСЗУ оплачує лікарям за прийнятих пацієнтів -- значно вужче поняття і власна назва. --Shulha (обговорення) 20:05, 10 листопада 2024 (UTC)

Проблема в тому що без змін тоді залишається плутанина. Я навів приклади вище, але Е-медицина є саме статтею https://en.wikipedia.org/wiki/EHealth (і на частині іноземних мов теж пряма англійська назва). Сам термін eHealth є поняттям електронної сучасної медицини. А ЕСОЗ - це її імплементація в Україні. В інших країнах конкрентні системи також носять свої назви. Естонці, де один з відомих ранніх прикладів, система носить таку назву https://et.wikipedia.org/wiki/Eesti_E-tervise_Sihtasutus а не e-Health або E-tervis. Бо там і де вони є, конкретні імплементації е-медицини/e-health є окремими статтями. Ну і, звісно, потрібно врахувати той факт що статті Е-медицина та eHealth відірвані, а остання навіть не лінкує до аналогічних систем в інших країнах. Тоді б ситуація була більш очевидною. Або грохніть Е-медицина, бо нащо тоді та стаття? Duppertip (обговорення) 06:08, 9 листопада 2024 (UTC)

Це переіменування уже понад місяць на обговоренні, чи можна підбити підсумок? --Shulha (обговорення) 13:00, 20 жовтня 2024 (UTC)

 За, за аргументами користувача Shulha. --MMH (обговорення) 09:35, 1 жовтня 2025 (UTC)

Швидкісний трамвай на Борщагівці → Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая

Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)

 За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus^⇅ 08:58, 19 червня 2024 (UTC)

Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:25, 21 червня 2024 (UTC)

 Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--『Shiro Neko』^Обг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)

Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus^⇅ 07:20, 21 червня 2024 (UTC)

 Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)

 Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)

Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [14].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)

"Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus^⇅ 09:15, 24 червня 2024 (UTC)

Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)

@Ahonc, якщо ви не заперечуєте, то перейменую на "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая". -- RajatonRakkaus^⇅ 17:55, 12 липня 2024 (UTC)

Я вважаю що не потрібне уточнення, можна просто зробити "Борщагівська лінія". Там немає однойменної лінії метро. Так само і з Троєщинською лінією: навіть "метро на Троєщину" це Подільсько-Вигурівська лінія, тобто інша місцевість. "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" є надто довгою назвою, "Борщагівська лінія" коротша та впізнавана, прибирання частки "Київського швидкісного трамвая" не створює неоднозначності по суті. Duppertip (обговорення) 09:23, 15 липня 2025 (UTC)

@RajatonRakkaus: Мені пропозиція Duppertip більше подобається: просто Борщагівська лінія і Троєщинська лінія.--Анатолій (обг.) 17:19, 4 серпня 2025 (UTC)

 За. Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая - назва точніша --Володимир 08:43, 3 серпня 2024 (UTC)

Альберт Ейнштейн → Альберт Айнштайн

1. Для поточної назви Ейнштейн не вказані ВП:АД, на відміну від Айнштайн, де їх аж 3.
2. Згідно до чинного правопису: § 136.1 - Німецьке буквосполучення еі відповідно до вимови передаємо українською мовою через ай (яй): Айзенах, Вайнрайх, Віттгенштайн, Вайзенборн, Кайзер, Майнгоф, Нортгайм, Бляйбтрой, Кляйн, Кляйнерт, Фляйшер;.--Helpcloth (обговорення) 07:56, 28 серпня 2023 (UTC)

Узагалі-то правильно казати згідно з, а не до.--Анатолій (обг.) 17:49, 29 серпня 2023 (UTC)

•  Утримуюсь бо розумію, що правильно Айнштайн, проте все життя чув лише про Енштейна, а Айнштайн звучить для мене дуже незвично.... — Казкар (обговорення) 08:26, 28 серпня 2023 (UTC)

  Але не гірше ніж - членкиня чи посолка --Helpcloth (обговорення) 08:41, 28 серпня 2023 (UTC)

•  За, тут все просто: [15], [16], [17]. Між варіантом, що присутній в енциклопедіях, все активніше вживається та відповідає правопису — та варіантом, що просто звичний за радянською традицією — звісно, вибір простий. -- Rajaton Rakkaus ^обг 08:33, 28 серпня 2023 (UTC)
•  За. І правопис, і авторитетні джерела, зокрема енциклопедії, також за перейменування.--Юрко (обговорення) 09:16, 28 серпня 2023 (UTC)
•  Проти, бо згідно чинного правопису, правило якого чомусь тут не зацитували повністю, За традицією в давніших запозиченнях німецьке буквосполучення еі передаємо в транслітерованому вигляді через ей: Гейне, Рейн. До слова, в УЛІФ й досі немає прізвища Айнштайн. Лише Ейнштейн. І щодо джерел: таке відчуття, що робиться вигляд про неіснування взагалі АД на Ейнштейн. Також погоджуюсь з користувачем Казкар - така звичка. І це стосується, мабуть, більшості українців, які знають ТОЧНО хто такий Ейнштейн і дадуть на це відповідь. А от таке саме про Айнштайна я би не сказав. ----Flavius (обговорення) 12:21, 28 серпня 2023 (UTC)
•  Проти Ейнштейн - усталений та впізнаваний варіант, навіщо його міняти? Стосовно більшої правильності - в українській мові безліч запозичень, як власних назв, так і загальних, які не відповідають вимові в мові-оригіналі. --V Ryabish (обговорення) 17:53, 28 серпня 2023 (UTC)
•  Проти. В україномовних джерелах переважає варіант Ейнштейн. Він також є впізнаванішим для широкого кола читачів. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:06, 29 серпня 2023 (UTC)

До речі, Ейнштейн є в УЛІФ, як і рейх. +мої слова щодо попередньої номінації актуальні й тут. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:02, 14 жовтня 2023 (UTC)

•  Проти, це хороший приклад того, як попередні війни редагувань призводять до помилкових аргументів. За підсумками якоїсь попередньої війни хтось вирішив важливим довести, що варіант Айнштайн існує та додав на це три джерела. Варіант Ейнштейн настільки відомий, що нікому й не спало на думку поставити у вступі джерело на те, що він існує. Натомість унизу статті стоїть низка джерел з Ейнштейном, на основі яких власне й написана стаття. Тепер із цього робиться висновок, що на Ейнштейна немає джерел, хоча вони є власне в самій статті, що є очевидною маніпуляцією. За всіма ознаками Ейнштейн домінує в джерелах, хоча справді є тенденція до збільшення вжитку Айнштайна, але не видно, щоб він перевищив усталеного і словникового (УЛІФ уже приведений до нового правопису) Ейнштейна — NickK (обг.) 09:10, 29 серпня 2023 (UTC)

  Чому домінує? Я вище навів три (!) енциклопедії, де фігурує саме варіант Айнштайн. В медіа теж ужиток активний, у дубляжі теж. -- Rajaton Rakkaus ^обг 12:13, 29 серпня 2023 (UTC)

  @RajatonRakkaus: Тому що є різниця між наявним вжитком (= на Айнштайн є джерела) та домінюванням (= Айнштайн переважає в джерелах). Я не заперечую, що є джерела на Айнштайна. Але якщо порівняти вжиток, наприклад, у наукових публікаціях, то 325 Айнштайнів проти 4230 Ейнштейнів, тобто різниця вдесятеро. З 2022 тенденція не перевертається: 20 Айнштайнів на 296 Ейнштейнів, тобто пропорція зберігається. Якщо подививтися, що люди шукають, то за минулий рік Ейнштейн теж більш ніж удесятеро переважає. Я не бачу, як із цього робиться висновок про домінування Айнштайна — NickK (обг.) 19:46, 3 вересня 2023 (UTC)

Дякую, це слушно. Я схиляюсь до енциклопедій у цьому випадку, але Scopus є дуже вагомим аргументом. Сподіваюсь на хорошу оцінку з боку укладача підсумку. -- Rajaton Rakkaus ^обг 20:18, 4 вересня 2023 (UTC)

• А є якісь україномовні енциклопедії на "Ейнштейн"? Щось не знаходжу.--Юрко (обговорення) 18:34, 29 серпня 2023 (UTC)

  УРЕ не підходить [18]? В ЕІУ теж згадується (т.1, с. 241, перша колонка, рядки 17-18 зверху, також т.4, с. 114, перша колонка, рядок 24 знизу).--Анатолій (обг.) 20:17, 29 серпня 2023 (UTC)

•  Проти Це усталене написання.--Анатолій (обг.) 17:49, 29 серпня 2023 (UTC)

  Але "Айнштайн" теж усталене, що беззаперечно доводиться енциклопедіями та вжитком. Чому між двома усталеними назвами ви обрали саме цю? -- Rajaton Rakkaus ^обг 21:42, 29 серпня 2023 (UTC)

•  За Очевидна популярність україномовного вжитку у запропонованого варіанту. Вікіпедія відображає актуальну інформацію українською мовою, не вводить щось нове і не консервує щось старе. Перевага запропонованого варіанту показана в сучасних вагомих україномовних АД. --Seva Seva (обговорення) 17:58, 29 серпня 2023 (UTC)
•  Проти За аргументами вище і зрештою усталене написання. --Jphwra (обговорення) 04:10, 30 серпня 2023 (UTC)
•  За вважаю, що називання Айнштайн за новини енциклопедіями, це показ того, що речі змінюються. Але аргументи номінації дуже слабкі, надіюся, що наступні матимуть кращу аргументацію. Загалом, було би для таких номінацій ще мати аналіз вживаності за останні роки (5, 10, чи 15), найкраще в академічних джерелах.--『白猫しろ ねこ』^Обг. 14:18, 30 серпня 2023 (UTC)

•  Проти Традиція.--Юе-Артеміш (обговорення) 09:33, 1 вересня 2023 (UTC)
•  Проти до аргументів вище хотілось би додати безсумнівну перевагу Ейнштейна в ЗМІ, прямо на шпальтах, що також каже про ширший вжиток українською:
• BBC Україна // Оппенгеймер і Ейнштейн: складні стосунки "батька" атомної бомби і нобелівського лауреата
• Суспільне Новини // Все в світі відносно: що дав людству Альберт Ейнштейн
• Бабель // Науковці встановили, що да Вінчі зрозумів ключовий аспект гравітації за кілька століть до Ейнштейна
• The Village // Яким був Ейнштейн? 15 епізодів з його біографії, яку написав Волтер Айзексон
• Корреспондент // Louis Vuitton випустив часи з Альбертом Ейнштейном
• ITC.ua // Ейнштейн помилявся, квантова фізика — ні: це знову довів експеримент із двома квантово заплутаними надпровідними кубітами // Кіно vs реальність: Оппенгеймер не радився з Ейнштейном та якось сказав, що він «поїхав кукухою» (completely cuckoo), але пізніше вони товаришували // Ейнштейн мав рацію. Нова, ще більш детальна карта темної матерії підтверджує стандартні теорії про Всесвіт
• 5 канал // ЦИТАТА ДНЯ: ЩО ГОВОРИВ АЛЬБЕРТ ЕЙНШТЕЙН ПРО УЯВУ І ФАНТАЗІЮ
• УНН // Блокчейн будівництво? Квантовий нащадок Ейнштейна відвідав виробництво Well-being ConTech

--Keneris^☎ 16:30, 17 вересня 2023 (UTC)

•  За Це єдина вірна транслітерація цього прізвища українською. Колеги-перекладачі вже користуються нею сміливо і впевнено, тут теж цей час настав. Ось пруф: «Інший Айнштайн. Хто обґрунтував теорію відносності та дотла зруйнував ідеальний шлюб»? Марі Бенедикт. Уривок із книги

--Alice Redhotroof (обговорення) 07:46, 19 вересня 2023 (UTC)

А "колеги-мовознавці" кажуть, що вірно це "не вірно" (Блог професора Пономарева: про "правильно" і "вірно", Вірний, правдивий, правильний, певний, слушний). Хоча є аргументи проти. Я б не наважився, наприклад, стверджувати, що варіант "Ейнштейн" єдиноправильний. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:53, 19 вересня 2023 (UTC)

Я вивчала німецьку мову і ще теорію і практику перекладу з німецької мови на українську. Тому можу впевнено стверджувати, що є правильною і вірною транслітерацією німецького прізвища на українську мову. --Alice Redhotroof (обговорення) 20:33, 10 жовтня 2023 (UTC)

Підсумок

перейменувати статтю на "Альберт Айнштайн".

Якщо виходити з правил практичної транскрипції та реальної вимови, то правильно саме "Айнштайн". Основний аргумент захисників варіанту з двома "е" - нібито його безумовна перевага за вжитком у джерелах. Я проаналізував на предмет загального вжитку корпус ГРАК і пересвідчився, що для такого твердження немає жодних підстав. По-перше варіант "Айнштайн" значно переважає в джерелах, створених до совіцької заборони на транскрипцію німецького "ei" як "ай". Якщо брати весь час, разом із совіцькою окупацією, то варіант "Ейнштейн" переважає лише в чотири рази, що не так уже й багато, враховуючи заборону на транскрипцію "ай". Ба більше, і про традиційність теж не йдеться, бо співвідношення навіть тут набагато менше за порядок. Якщо брати часи незалежності, то відношення скорочується вже до "1:3", а за останні 13 років уже 1:2. Тобто попри інерцію, традицію, несвідомий автопереклад московських зразків, все одно простежується тенденція до збільшення вжитку варіанту "Айнштайн". В цьому разі правила практичної транскрипції, вимова, наявність джерел, тенденція до збільшення вжитку переважують досі невелике відставання у вжитку. Крім того, як на мене Вікіпедія не повинна спотворювати процесів розвитку мови, а ці процеси, тобто збільшення вжитку, свідчать саме на користь варіанту Айнштайн. Мотивація чіплятися за варіант "Ейнштейн" навіть якщо він нібито традиційний (а він таким, як показано вище, не є) цілковито незрозуміла. Адже за правилами практичної транскрипції слід німецьке "ei" передавати як "ай" і всі сучасні прізвища будуть саме з такою транскрипцією. Ну залишиться кілька "традиційних" "ei" на мільйон "ай": це вже великою мірою анахронізм, а буде ще більшим. Тому підстав залишати варіант "Ейнштейн" я не бачу.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:38, 11 жовтня 2023 (UTC)

Ну давайте тоді ще Відень перейменуємо на В'єн, якщо Ви не бачите традиції і хочете передати правильне звучання--V Ryabish (обговорення) 05:40, 12 жовтня 2023 (UTC)

@V Ryabish: По-перше "Відень" це справді інша назва, а не спотворена внаслідок заборони транскрипція (просто транслітерація). По-друге, якщо подивитися той же ГРАК, то "Відень" назва справді традиційна, адже на неї в текстах різних жанрів за увесь час назбиралося 36 тисяч згадок, тоді як В'єн - лише 14 (і принаймні в 10-ти йдеться про французьке місто), тобто різниця щонайменше на 4 порядки, а не 2-3 рази як у випадку Ейнштейн-Айнштайн.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:34, 12 жовтня 2023 (UTC)

Це був лише приклад. Сотню років писали Ейнштейн, а тепер захотіли «виправити». Правда, не зрозуміло, за якими критеріями обирають, що виправляти, а що- ні... Давайте будемо все «виправляти» на догоду пуристам. Даю перших кандидатів - той же Відень і Рейн, в якого той самий дифтонг, що і в Ейнштейна :) --V Ryabish (обговорення) 14:54, 12 жовтня 2023 (UTC)

Перші приклади вжитку обох варіантів - 1925 рік, тобто і тут Ейнштейн не має переваги, на відміну від Відня (про це вже писав вище) та Рейну.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:50, 12 жовтня 2023 (UTC)

@Oleksandr Tahayev це все чудово, але Ви процедуру будете доводити до завершення? --『Shiro Neko』^Обг. 19:04, 12 жовтня 2023 (UTC)

Не маю інструменту самостійно перейменувати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:50, 12 жовтня 2023 (UTC)

@Oleksandr Tahayev всі інші мають, а Ви не маєте… але вже сенсу немає, бо підсумок оскаржено. --『Shiro Neko』^Обг. 23:32, 12 жовтня 2023 (UTC)

Оскаржений підсумок

З підсумку слідує згадка про «совіцької заборони» але немає дійсно аргументів про перевагу АД саме «Айнштайн». Також є твердження про «Вікіпедія не повинна спотворювати процесів розвитку мови» тобто пропонується взагалі зненважати традиції, правила Вікіпедії та наявність АД на поточну назву. Тож назва має лишитись. --Jphwra (обговорення) 19:14, 12 жовтня 2023 (UTC)

АД про перевагу Айнштайн навів номінатор. Навіть якщо й немає переваги, то й переваги АД на поточну назву теж немає, та й аргумент з "традиціями" теж надуманий як показано вище. Отож за приблизної рівності інших аргументів беремо до уваги практичну транскрипцію та вимову.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:50, 12 жовтня 2023 (UTC)

• @Oleksandr Tahayev: Вважаю, що ваш підсумок некоректний передусім через те, що він базується на принципово нових аргументах, які не були висловлені в обговоренні раніше. Підсумок не має містити суттєво нових аргументів, а у вас два основні твердження, як на мене, суперечливі:
  • ГРАК як основний спосіб оцінювання вжитку прізвища (спірно, ГРАК зазвичай використовується для загальних назв, а не для власних)
  • Традиція почалася з написання Айнштайн, а не Ейнштейн (спірно, він став відомим в Україні саме в часи, як ви кажете, совіцької заборони на транскрипцію німецького "ei" як "ай")

  Я не заперечую, що це є прийнятні аргументи в обговоренні — але нові аргументи мають бути висловлені в обговоренні, щоб інші користувачі могли на них відреагувати. Коли принципово нові аргументи додають у підсумку, на жаль, оскарження підсумку є єдиним варіантом — NickK (обг.) 22:24, 12 жовтня 2023 (UTC)

  До речі, другий аргумент ще й неточний: перший вжиток прізвища все ж треба шукати в ЗМІ, і це був Ейнштейн (Вісти ВУЦВК №207 від 16.09.1922) — саме десь у той час, коли він отримав Нобелівську премію — NickK (обг.) 22:43, 12 жовтня 2023 (UTC)

  Насправді аргумент ГРАКУ я навів насамперед щоб заперечити аргумент тих, хто проти, про нібито традиційність написання "Ейнштейн" (і на цій підставі його не можна назвати вповні новим, адже це просто дискусія з тими дописувачами, які, посилаючись на вжиток, наводили якісь інші способи його перевірки). Як виходить із мого аналізу, варіант Айнштайн не менш традиційний, ніж Ейнштейн (тим більше, якщо відкинути совіцьку приписову упередженість). Не розумію Вашого твердження, що цей інструмент підходить тільки для загальних назв. Як на мене, статистичний підхід дає об'єктивнішу картину, ніж особисті уподобання укладачів довідників, хоча і на прізвище Айнштайн так звані АД (я більше схиляюся до терміну НД) теж є. Ми пишемо життєписи не на основі підручників з фізики, тому ГРАК з його всеохопною в сенсі жанрів, хоча й не повною, вибіркою текстів, підходить більше, ніж однобокий і набагато обмеженіший Скопус. Він дозволяє відкинути вплив совіцької заборони, особистих уподобань укладачів словників і чистих підручників, ба більше показує, що навіть без цього відкидання різниця не така вже й велика, щоб твердити про нібито традиційність одного варіанту і нетрадиційність другого. Щодо пріоритету, навіть якщо він з різницею у кілька років належить варіанту з "е" (хоча ресурс Лібраріа дуже обмежений), то ГРАК статистично показує, що до моменту впровадження совіцької заборони варіант з "а" був набагато поширеніший--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:44, 13 жовтня 2023 (UTC).

  @Oleksandr Tahayev: Стосовно ГРАК, то в ньому тексти художні й публіцистичні, а цей фізик найчастіше згадується в наукових, тобто в корпусі бракує основного типу джерел (журнали там додані лише з 2022 року, і в тому підкорпусі так само видно перевагу Ейнштейна на порядок). Крім того, ГРАК рахує окремо кожне слово, а не кожне джерело — на Айнштайна майже половина згадок з однієї лише книги «Зрада Айнштайна» у перекладі Рябчія. А от, наприклад, для паралельного Вікіпедія:Перейменування статей/Чіберек → Чебурек ГРАК дуже навіть добре підходить, бо страви найчастіше описують саме в художніх і публіцистичних творах.

  Стосовно традиційності, то відкинути совіцьку приписову упередженість з мови неможливо — вона розвивалася так 70 років, і носії мови не перенеслися з 1921 напряму до 1991. Ймовірно, якби СРСР не з'явився, ми з вами писали б якось інакше, але це з царини фантазій. Якщо відкинути радянський період, то перший вжиток українською буде десь у серпні 1991: до створення СРСР прізвище просто не було в широкому вжитку, бо так склалося, що діяч став усесвітньо відомим точно в рік появи СРСР — 1922. Але традиційність визначає не рік першої згадки, а тривала перевага певного написання протягом багатьох десятиліть. Тим паче тут перші згадки саме припали на період правописних змін. Майже кожну власну назву в 1920-х писали кількома різними способами, бо такі часи були, тож лише з цього періоду не можна робити висновків про традиційність — NickK (обг.) 23:45, 13 жовтня 2023 (UTC)

  І знову, це все цілковито безсенсова абракадабра для перекладачів і мовознавців, які якраз мають бути чи то взірцем, чи то АД для вікіпедистів.

Ви ж правописом чинним користуєтеся, а не вигадуєте новий? Чому ж транслітерацією німецького прізвища згідно правил і правопису це не працює, можете пояснити?--Alice Redhotroof (обговорення) 07:45, 14 жовтня 2023 (UTC)

• @NickK: Я б з Вами погодився, якби за часів незалежності пропорції вжитку залишилися б ті самі, що й за совітів. Якщо відняти від вжитку за совітів вжиток за незалежності, то стає очевидно, що вжиток Ейнштейн в кілька разів зменшився, а Айнштайн - на порядок зріс. Значна частина Ейнштейн - теж з кількох джерел. Якщо звідти й звідти повіднімати джерела з найбільшою кількістю згадок, то співвідношення буде щонайбільше 4 до 1, а не на два порядки як за совітів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:49, 14 жовтня 2023 (UTC)

  NickK Знаєте, з точки зору лінгвістики й оскарження в цілому і ваші аргументи (чи то вже контраргументи) є абсурдними. Бо якщо опиратися на правила передачі власних імен з німецької, то існує лише один-єдиний варіант (див. вище). Тому, не розумію таких активних пустопорожніх стрясань повітря багатьма буквами, нема в них ні сенсу, ні здорового глузду. --Alice Redhotroof (обговорення) 16:41, 13 жовтня 2023 (UTC)

  @Alice Redhotroof, на щастя чи на жаль, Вікіпедія не оперує суто лінгвістичними поняттями. Українська мова має також певні традиції передачі окремих звуків певних мов, або навіть окремих слів. Навіть якщо ці традиції радянські чи російські, то ми не у праві їх замінювати іншими без зміни реальної картини. Звісно, Айнштайн ближче до вимови. Але також ближче до вимови Гайнрихь Гиммла, Адолф Гитла та ще безліч прикладів. У нас була радянська традиція передачі деяких імен, і "Ейнштейн" цілком відповідає цій усталеній практиці. Розмова не про те, щоб передавати ближче до оригіналу (бо слушно вище сказано було, що тоді буде не Відень, а Він), а про те, чи станом на зараз є підстави вважати що відроджена традиція більш точної передачі переважає радянську. Я вважаю, що аргументи пана Олександра Тагаєва абсолютно слушні, але це не заперечує того, що стара традиція досі існує. -- Rajaton Rakkaus ^обг 17:55, 13 жовтня 2023 (UTC)

  @RajatonRakkaus: Ви хоч вже не так переймайтеся й ставтеся до цього всього спокійніше.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:48, 14 жовтня 2023 (UTC)

  Так я навпаки намагався спокійно пояснити суть процесів у Вікіпедії. Я то теж за "Айнштайн", просто слід розуміти, які механізми працюють у Вікі, а які ні. -- Rajaton Rakkaus ^обг 10:52, 14 жовтня 2023 (UTC)

  Тут працюють лише механізми "вистачить терпіння" і "не шкода часу".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:59, 14 жовтня 2023 (UTC)

  Ну, власне, лінгвістів вчать, що реальна картина змінюється постійно, адже мова є живим організмом. І традиції ще й як змінні, це по-перше. А по-друге, чим би не керувалися окремі вікіпедисти, то це далеко від логіки, здорового глузду, лінгвістики й української мови та її правил і традицій також. Тому якась лінгвістична шизофренія просто виходить. --Alice Redhotroof (обговорення) 19:35, 13 жовтня 2023 (UTC)

  відповідно до ВП:КОНС підсумок повинен ґрунтуватися на основі аргументів дописувачів номінації: половина підсумку є новими аргументами (аналіз ГРАК без посилань), половина трибуною (включно зі словами як на мене, я не бачу). Сам же підсумок нечіткий, і має багато води, та мало фактів ґрунтованих на аргументах вище. Очевидно, що такий підсумок оскаржать. П.С. аналіз ГРАК 709 / 69 = 10.27. Тобто підсумок ще й містить некоректні підрахунки? Отже можна сказати, що підсумок ангажований до позиції підсумовувача і не ґрунтується на аргументах дописувачах вище, що суперечить ВП:КОНС. Якщо взялися підсумовувати, то підсумовувати необхідно коректно і чітко. --『Shiro Neko』^Обг. 20:14, 13 жовтня 2023 (UTC)

  @Shiro D. Neko: Я пробував давати посилання, але воно не працює, все-одно треба самому вводити слова. Пропоную умову. Я Вам доводжу, що підрахунки коректні (зі сканами екрану), а Ви знімаєте з себе права адміністратора. Пояснюю пропозицію: мені вже остогидло коли адміністратори займаються голослівними твердженнями й не несуть за це жодного покарання.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:37, 13 жовтня 2023 (UTC)

  @Oleksandr Tahayev підрахунки коректні, коли були би зазначені ці підрахунки і як підраховували, і за який час. Бо Ви в підсумку говорите про динаміку змін. Але зазначаєте загальні підрахунки за прізвищем? Вікіпедія і покарання? А яке покарання за некоректний підсумок, що не ґрунтований на аргументах вище та ґрунтований на Ваших нових аргументах та упередженнях, що підтверджують словами як на мене, я не бачу? Карати та коректний і чіткий підсумок = різні речі. --『Shiro Neko』^Обг. 20:54, 13 жовтня 2023 (UTC)

  А що не так зі словами "як на мене" і "я не бачу"? Чи Ви хочете, щоб я писав як тут деякі полюбляють "мною не бачено"? Підрахунки писав приблизно, адже цього досить, щоб засвідчити тенденцію, але можу навести точні числа: subcorpus none (the whole corpus) simple Ейнштейн 2792 simple Айнштайн 822; subcorpus 1991-2019 simple Ейнштейн 1960, simple Айнштайн 689, subcorpus 2010-2019 simple Ейнштейн 1321, simple Айнштайн 646. Ще можете подивитися українськомовні книжки в продажу в книгарні Є, і пересвідчитися, що співвідношення ті ж 2 до 1, причому новинки саме зі словом Айнштайн. Тож Айнштайн живіший всіх живих, подобається це кому чи ні.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:17, 13 жовтня 2023 (UTC)

  що не так зі словами? В упередженості підсумовувача. Ці вислови використовують для підкреслення власних поглядів, що і є в підсумку. Підсумок ≠ Ваша думка. Для чого мені дивитися, якщо я висловлювався за Айнштайн? --『Shiro Neko』^Обг. 22:10, 13 жовтня 2023 (UTC)

  Підсумок це завжди думка того, хто його підбиває.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:51, 14 жовтня 2023 (UTC)

  Ясно. Немає сенсу на дискую. Думайте що Ваша трибуна тут вдала для підсумку. --『Shiro Neko』^Обг. 09:02, 14 жовтня 2023 (UTC)

  Кожен, хто уважно прочитає, чи спробує прочитати, те, що Ви щойно написали, пересвідчиться, що з підбиванням підсумків у мене аж ніяк не гірше, ніж у Вас із грамотністю та вмінням формулювати думки. Не тягне це на рівень адміністратора поважного енциклопедичного ресурсу, принаймні яким мені його хотілось би бачити. Якщо дискую це дискусію, то на теж безграмотно, а слід писати немає сенсу дискутувати. І друге речення, якщо я правильно зрозумів сенс, слід було б переформулювати думайте собі, що підсумок можна використовувати як свою трибуну. Відчуваєте різницю? І це Ви гадаєте, що я заради однієї суперечки з такою безграмотністю буду вчитися висловлюватися в стилі "професійних підбивачів підсумків", які сидять роками й тільки тим займаються, що підбивають підсумки, з тим же машинним перекладом чи копіпастою ніхто не бореться, навіть дрібний вандалізм у більш-менш грамотних статтях нікого не цікавить, а от "свого Айнштайна ти сто років не побачиш, хоч здохни". Ну от зацікавлені люди, щоб залишалося так, як було за совка. Інше питання, чому вони це роблять. Моє завдання було показати, що зі зміною часів змінився і вжиток, а не вправлятися тут у пишномовстві, тим більше якщо інші навіть лінуються грамотно писати чи до ладу формулювати думки.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:41, 14 жовтня 2023 (UTC)

  @Oleksandr Tahayev крім мене в дискусії є й інші. Отака у нас і повага один до одного. Якщо Ви не бажаєте прислухатися, що Ваш підсумок процедурно некоректний, то прохання не заважати кваліфікованим підсумовувачам. --『Shiro Neko』^Обг. 00:25, 15 жовтня 2023 (UTC)

  Якщо уважно подивитеся, то побачите, що думку про "кваліфікованих" я взяв у лапки. І всі ці так звані "консенсуси" - це просто одностайність зацікавлених та вмотивованих людей, але аж ніяк не консенсус спільноти. Можете скільки завгодно домовлятися поза Вікіпедією й вибирати собі машиноперекладачів-адмінів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:26, 17 жовтня 2023 (UTC)

  @Oleksandr Tahayev Пане я критикую лише процес підсумку та його подання, але не його суть. І вважаю, що найкраще в підсумку було би зосередитися на загальних енциклопедіях, а не на Ваших особистих поглядах. Був би це аргумент = не було би зауважень. --『Shiro Neko』^Обг. 09:06, 18 жовтня 2023 (UTC)

  Ви уважно читали оскарження? Такий самий текст могли б написати до будь-якого підсумку.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:57, 18 жовтня 2023 (UTC)

 Коментар Обговорення складне, і це один з найнеочевидніших випадків у всій україномовній вікіпедії. Тому я вважаю, що підсумок тут має підбити дійсно дуже досвідчена та авторитетна особа, здатна абстрагуватися від свого власного бачення на те чи інше питання і зробити суто за буквою та духом правил. Поки цього немає, я не бачу проблем у тому, щоб це так і висіло. Зрештою, стаття називається "Ейнштейн", але вгорі в шапці видно, що її пропонується перейменувати на "Айнштайн", і саме таку картину й побачить читач. Це не так уже й погано для даного випадку, і значно краще, ніж поспішно підбити підсумок, а потім у нових читачів виникатимуть питання, чому так, а не інакше (і при тому вони не знатимуть, де шукати це обговорення)--Unikalinho (обговорення) 11:50, 14 жовтня 2023 (UTC)

Що так і висить — це проблема, ну і ясно, що не для вікіпедистів, а для читачів насамперед. Плюс фахова спільнота (перекладачі, мовознавці й філологи теж) взагалі не розуміє такого абсурду. (невідповідність ВП:Етикет вилучено) --Alice Redhotroof (обговорення) 12:06, 14 жовтня 2023 (UTC)

От якраз для читачів це і найкращий варіант, у цьому конкретному випадку. На мій погляд, звісно--Unikalinho (обговорення) 12:26, 14 жовтня 2023 (UTC)

Тут маємо мовношизофренічну картинку (для читачів), адже книжки виходять і надалі виходитимуть про Айнштайна, а у вікіпедії висітиме Ейнштейн (моя фахова точка зору). Те ж саме й з Фройдом. --Alice Redhotroof (обговорення) 12:47, 14 жовтня 2023 (UTC)

Висітиме не просто Ейнштейн, а й той факт, що є дискусія стосовно перейменування статті. Читач бачитиме це завдяки шаблону в шапці статті. Ну і щодо "книжки виходять і надалі виходитимуть про Айнштайна" -- не все так очевидно, бо інакше ми б власне перейменували цю статтю вже давно--Unikalinho (обговорення) 17:38, 14 жовтня 2023 (UTC)

Читачі шаблони не читають, їх читають вікіпедисти, це загальновідомий факт. Закривайте й надалі очі на очевидні речі, це самообман називається. Бо як я вже писала вище, для фахової спільноти все вже давно однозначно й зрозуміло. І лише тут неоднозначно)--Alice Redhotroof (обговорення) 17:58, 14 жовтня 2023 (UTC)

@Alice Redhotroof фахова спільнота написала УЛІФ. А коментар Unikalinho достатньо слушний. І прохання висловлюватися ввічливіше. --『Shiro Neko』^Обг. 00:34, 15 жовтня 2023 (UTC)

Різко і прямолінійно ще не означає неввічливо. А до якого року УЛІФу ви апелюєте, бо надворі 2023 рік. --Alice Redhotroof (обговорення) 08:25, 15 жовтня 2023 (UTC)

@Alice Redhotroof УЛІФ 2009 року друкований, і УЛІФ-онлайн, який оновлений після 2019 року. Це 2023 року.

Різко і прямолінійно теж повинно бути ввічливо, використовуйте конструкції "ви неправі, тощо що", "я вважаю, що це некоректно…" тощо, які вчать з 5 класу на курсі етики. --『Shiro Neko』^Обг. 09:02, 18 жовтня 2023 (UTC)

Я вважаю, що це ваша особиста упереджена думка. І, що коректно для вас було б залишити її при собі. Я вважаю також, що ваші дії не коректні, бо тут не школа, а ще тут повно хамства від неграмотних дописувачів, тож я висловлююся так, аби до них краще дійшло одразу, без панькання. І надалі так теж робитиму. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:15, 18 жовтня 2023 (UTC)

УЛІФ-онлайн, який оновлений після 2019 року на чому ґрунтується. як думаєте? Словники традиційно за розвитком мови не встигають, а вікіпедія може бути флагманом цього процесу, якщо є на те достатньо АД. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:23, 18 жовтня 2023 (UTC)

@Alice Redhotroof у Вікіпедії науковий стиль мови. Те що Ви зазначили властиве для публіцистичного і художнього. У Вікіпедії лише процеси відбуваються трішки швидше за друковані енциклопедії. Але і ґрунтувати аргументи необхідно за науковими джерелами. Тим паче що будь-хто може подати заявку до УЛІФ і можливо вони оновлять чи змінять слово. --『Shiro Neko』^Обг. 09:27, 18 жовтня 2023 (UTC)

Стиль Вікіпедії — це погані переклади з російської та англійської мов, зазвичай.

"У Вікіпедії лише процеси відбуваються трішки швидше за друковані енциклопедії." То обґрунтуйте оці ваші аргументи. Бо схоже на голослівні твердження. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:45, 18 жовтня 2023 (UTC)

@Shiro D. Neko: Стиль Вікіпедії радше публіцистичний з деякими обмеженнями на використання певних неоднозначних, оцінкових, слів чи виразів, якщо це не підтверджено джерелами. Науковий стиль мовлення розрахований чисто на вузьких спеціалістів. У нас навіть вилучали статті на тій підставі, що їх написано для фахівців, а не широкого кола читачів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:57, 18 жовтня 2023 (UTC)

@Oleksandr Tahayev більше науково-популярний, але точно не публіцистичний, дуже багато нюансів, через що неможна було би написати енциклопедичні статті. Вилучали? У нас же вся вища математика не для широкого читача. --『Shiro Neko』^Обг. 10:06, 18 жовтня 2023 (UTC)

Зрозуміло, що без якоїсь спеціальної лексики зовсім обійтися неможливо. Ці тексти може зрозуміти кожен, хто простудіював загальний курс вищої математики, а якісь спеціальні терміни оформлено у вигляді внутрішніх посилань. Можна було би якісь тексти конструювати суто зі спеціальних термінів, зрозумілих тільки вузьким спеціалістам. Не хочу шукати в номінації на вилучення, але таку статтю принаймні одну вилучили. Це було щось пов'язане з кістками чи кістковими хворобами. Під словом "публіцистичний" я й мав на увазі "науково-популярний". Якщо йдеться про саму мову, навіть той же підхід до вибору термінів, то вони нічим не відрізняються.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:26, 18 жовтня 2023 (UTC)

Тепер, щодо потрапляння до УЛІФ. Я не дуже люблю посилатися на СУМ-11, але, якщо не помиляюся (вибачте якщо помиляюся) слова туди потрапляли, якщо їх вжито в художній літературі принаймні тричі за останні 20 років. Аргумент ГРАКу я наводив тримаючи в голові цей приклад. Згідно з ним вжиток "Айнштайн" на багато порядків більш частотний, ніж того вимагають традиційні словники, а не вносять їх туди через особисті уподобання укладачів. Отож такий підхід об'єктивніший.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:09, 18 жовтня 2023 (UTC)

вжиток "Ейнштейн" теж на порядок частотніший. На мою думку, загальні енциклопедії є вищими за аналіз ГРАК , бо їх укладачі вже зробили аналіз вживаності. Але і цей запит не з легких, бо ми нині на стику змін. Як не нині, так завтра перейменують. Це лише питання часу. А чи зміниться вміст статті, це вже інше питання. п.с. для більш кращого аналізу традиційності можна було би проаналізувати слова з правопису та порівняти відмінності між ай та ей. --『Shiro Neko』^Обг. 10:36, 18 жовтня 2023 (UTC)

Менш, ніж на порядок, плюс тенденція до збільшення, а разом із правилами практичної транскрипції це переважує. Загальні енциклопедії написано ще до створення ГРАК. А навіть якщо й після, то його не враховано, бо тоді в УЛІФі був би варіант з ай.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:42, 18 жовтня 2023 (UTC)

якщо не помиляюся за аргументами то 2001 - 2012 - 2018. Аргументи проти зазначають, що тенденція до збільшення не означає її перевага. Що робити якщо тенденція до збільшення зупинилася на 1:1, і обидва слова рівнозначні. За практичну транскрипцію, якщо я розумію то Ви про цю, де написано 4.1. Географічні назви, що даються з відхиленням від правил цієї інструкції у традиційній формі і зазначено Нейсе / Мангейм / Гольштейн? І начебто, бо за роками не аналізував, приблизно таке ж відношення. На Мангайм узагалі перевага. А на Гольштейн майже рівні. Але практична рекомендує їх як традиційні. --『Shiro Neko』^Обг. 11:14, 18 жовтня 2023 (UTC)

Якщо співвідношення на два порядки, то тоді можна сказати "узус є узус", але коли хоча б на порядок чи менше (навіть якщо зупинилося й далі не росте), то тоді слід віддавати перевагу практичній транскрипції.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:46, 18 жовтня 2023 (UTC)

Ось тут Довідка:Німецько-українська практична транскрипція однозначно сказано, що "ei" з німецької передається як "ай" без усяких винятків. "Відень" та "Рейн" це співвідношення на два порядки й більше, тож щодо них "узус є узус".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:52, 18 жовтня 2023 (UTC)

Довідка не стосується усталених назв. Вона стосується того, чого немає в ужитку, і не більше. Ніхто ж не сумнівається, що його прізвище читається як "Айнштайн", лише є питання щодо того, чи цю перевагу можна вважати доведеною. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 15:36, 18 жовтня 2023 (UTC)

@RajatonRakkaus: Я не сперечаюся з тим, що Ейнштейн теж усталена передача, як і Айшнтайн (і в своєму підсумку не сперечався), це була просто відповідь на твердження Shiro D. Neko, що я нібито тією транскрипцією користуюся. Я не знаю про яку він транскрипцію каже, а завжди користуюся тією, яку навів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:19, 18 жовтня 2023 (UTC)

Перше джерело: Рекомендації щодо транслітерування від Міносвіти теж пересилає на додаток B, щоби дивилися словники.

Друге джерело: Ці назви можуть інколи не відповідати фонетичним нормам мови оригіналу, а зберігати традиційну форму: ... Leipzig – Лейпциг, а не Лайпцих. с.124

Перепрошую, я подумав, що Ви користувалися джерелом: Інструкція з передачі українською мовою німецьких географічних назв і термінів. Міністерство екології та природних ресурсів України. Інших для німецької мови я не знаю, і переважно у Вікіпедії використовують ці інструкції.

Також корисне як джерело [19], але явно застаріле вже.

Всі ці довідки переважно є недописаними чи навіть застарілими. --『Shiro Neko』^Обг. 17:37, 18 жовтня 2023 (UTC)

Що ж там може застарівати? Я ще розумію, якби яка французька чи португальська, чи ті ж скандинавські (до речі, добре було б, аби хто написав), а в німецькій все дуже просто і однозначно.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:24, 19 жовтня 2023 (UTC)

@Shiro D. Neko:, застарілим є формулювання про усталені запозичення, воно без змін з 1941 року таке. Тому і Ейнштейни з Ейзенгюттенштадтами. Бо у москалів так.--Divega (обговорення) 07:33, 25 жовтня 2023 (UTC)

@Alice Redhotroof тоді рано чи пізно хтось з адміністраторів попередить Вас за порушення етикету. І звичайно тут не школа, ніхто не буде панькатися та викликати батьків. --『Shiro Neko』^Обг. 09:24, 18 жовтня 2023 (UTC)

Я це сприйму як залякування і поскаржуся на вас, гаразд? --Alice Redhotroof (обговорення) 09:26, 18 жовтня 2023 (UTC)

було би найкраще це сприйняти як консультацію та прохання щодо ввічливішого способу вирішення конфліктних ситуацій. --『Shiro Neko』^Обг. 09:33, 18 жовтня 2023 (UTC)

Та це не так, на жаль. Це погроза. І ще, мабуть, не варто роздавати поради там, де їх не просять, бо я вважаю, що це не коректно. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:38, 18 жовтня 2023 (UTC)

Я би погодився з Shiro D. Neko. Якраз ви почали зводити дискусію до образ на підставі особистих уподобань. Крім практики перекладу з німецької є також безліч традицій. Ображати вікіпедистів на підставі того, що передача німецького ei через ей досі широко вживається за традицією — абсолютно некоректний підхід. Тому що Ейзенгауер теж читається як "Айзенгауер", Абрамс читається як "Ейбремз", а ім'я поляка Брудзінського читається як "Бруджіньскі". Це не безграмотність, а усталена традиція. Традиція може бути застарілою або нав'язаною (так, "Ейнштейн" це саме нав'язана росіянами застаріла традиція), але не вам вирішувати, що є безграмотним з боку вікіпедистів апелювати до усталеного. Так і з'являються всілякі "рисів'яники", "Бруджіньскі" та інші покручі, створені "українізаторами-авангардистами", які у дусі совєтських революціонерів абсурдно відкидають усталене. Не таким флагманом має бути Вікіпедія, це точно. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 12:03, 18 жовтня 2023 (UTC)

@RajatonRakkaus: Ви теж любитель усього намішувати. Це все абсолютно різні випадки і їх не можна порівнювати ні між собою, ні з Айнштайном. Ейхенгауер не німець, а американець, тож його прізвище слід транскрибувати за правилами практичної англо-української транскрипції; випадок з Брудзінським прописано в правописі, щодо Абрамс, то воно не усталене і я би передав його як Ейбрамс ("ей" згідно з вимовою, а "а" згідно з правописом). Ці випадки ніяк не можна порівнювати з Айнштайн. Щодо думки Alice Redhotroof, то вона має не менше право на існування, ніж думка вузького прошарку заангажованих Вікіпедистів (позиція яких далеко не всім, тим більше за межами Вікіпедії, зрозуміла).--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:46, 18 жовтня 2023 (UTC)

Звісно, ці випадки можна порівнювати. Тому що крім правил передачі чогось є усталення. Стамбул, а не Істанбул. Рим, а не Рома. Абрамс, а не Ейбремз. Це все одне й те саме. Думка, що передача правильна через "ай" є справедлива. Але в англійському прізвищі Eisenhower теж читається "ай". Я лише про те, що не варто думати, ніби одна лише відповідність вимові робить назву правильною, а там більше єдино правильною. Бо аргументи Alice Redhotroof можна підставити для всіх цих випадків і обзивати кого завгодно. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 16:14, 18 жовтня 2023 (UTC)

Моя особиста думка, що якщо різниця на порядок та менше на користь спотвореного написання, то слід брати до уваги практичну транскрипцію, а якщо різниця у вжитку на два порядки та більше, то тут уже нічого не поробиш. Можете самі пересвідчитися, набравши в ГРАКу ті три варіанти, що там різниця більш як на два порядки, чого не скажеш про Айнштайн, з погляду логіки це різні випадки (тому я, до речі, не сильно захищав Бучача-Львова з його копаним м'ячем, і не мав би жодних перспектив якби це робив, хоч внутрішньо я дуже зрадів би копаному м'ячеві та гаківці). Це про мою особисту думку. Але я вважаю, що об'єктивно позиція взагалі не враховувати вжиток теж заслуговує на існування, а не лише інтерсуб'єктивна позиція групи дописувачів Вікіпедії (тим більше, якщо її поділяють не всі дописувачі).--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:33, 18 жовтня 2023 (UTC)

а ви добре знаєте польську? Подивівться як там звучить ФУТБОЛ. Не нагадує нічого? Отож. Я проти вживання діалектів, а тим більше чи полонізованих чи русифікованих термінів. І ще Львівщина не є носієм українською мови. Вони в них полонізована куди більше ніж русифікована на Сумщині, наприклад. А тут має бути літературна українська мова яка пишеться енциклопедичним стилем. В правилах так принаймні чи я щось путаю? --Jphwra (обговорення) 17:44, 18 жовтня 2023 (UTC)

"Копаний м'яч" ніяк не схоже на відповідний польський термін. Але я цей приклад взагалі то навів, щоб підкреслити, що враховую вжиток (інакше я б його сильніше захищав). До речі, сам би я його можливо модифікував у "копана опука".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:52, 18 жовтня 2023 (UTC)

ви знаєте я в Польщі прожив серед поляків не один рік і для мене що "копати м'яч", що "півка ножна" з одного поля. А чим вам Футбол та Хокей чи Баскетбол з Волейболом завинили?? Це ж не російські терміни взагалі, хоча так в них вони поширені не менше ніж в нас. Але вони всі англійські і легко впізнаються усіма від Ужгорода і до Луганська, а ті термніи навіть у Львові (де вони і власне вживались тобто такий собі діалект який видають невідомо за що) мало хто знає, це так на всяк випадок. Все бай відповідь очікую і не відповідаю (працюю в статтях), гарного вечора. --Jphwra (обговорення) 17:59, 18 жовтня 2023 (UTC)

Як на мене, то переклад, а не запозичення, дає більший шанс мові зберегтися. Якщо превалює традиція запозичень, то зрештою можуть почати запозичувати навіть основну лексику. Останнім часом мовознавці жаліються, що запозичують навіть ті терміни, для яких є власні усталені відповідники, а все це береться від самої схильності запозичувати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:12, 18 жовтня 2023 (UTC)

Тема, перепрошую, але про німецькі назви. Зосереджуємося на німецьких назвах. Прохання не відходити від теми. --『Shiro Neko』^Обг. 18:13, 18 жовтня 2023 (UTC)

після оскарження вирішив звернутися до ІУМ і отримав таку відповідь (див. нижче). --Flavius (обговорення) 17:07, 31 жовтня 2023 (UTC)

•  За бо є відповідь від ІУМ, що рекомендує записувати як Альберт Айнштайн. --Repakr (обговорення) 14:12, 7 березня 2025 (UTC)
•  За Офіційна відповідь ІУМ, офіційний правопис, вживання у літературі та книжках після 2019 року. Ейнштейн є поширеною назвою, так, але варто вживати нову в цьому випадку згідно рекомендацій. Я думаю що це підводить риску під цією дискусією, але й не є автоматичним прецедентом, оскільки відповідь ІУМ стосується одного прізвища та надає відповідь на перевагу того що краще вживати. Duppertip (обговорення) 05:09, 7 червня 2025 (UTC)
•  За АД (ЕСУ, ВУЕ, ІУМ), відповідність правопису та реальній вимові, поширення у сучасній видавничій практиці. Вікіпедія не має консервувати неправильне, ще й всупереч загальній тенденції.--Leon II (обговорення) 06:54, 17 жовтня 2025 (UTC)

Завершені обговорення

Архів
Арбузівка (Івантієвський район) → Арбузовка (Івантієвський район)
Красноармійськ (Московська область) → Красноармєйськ (Московська область)
Гоїв Юліан Іванович → Ґоїв Володимир-Юліян Іванович
Храм священновеликомученика Володимира, Митрополита... → Церква Святих Жінок Мироносиць
М'ясо з пробірки → Штучне м'ясо
Орієнтальні православні церкви → Давньосхідні церкви
Callicebus miltoni → Plecturocebus miltoni
Зубчасте колесо → Шестірня
Програма умертвіння Т-4 → Програма Т-4
Македонці (греки) → Македоняни
Тім Флаверс → Тім Флауерс
Сирійський Курдистан → Демократична автономна адміністрація Північної та Східної Сирії
Кальвіністська церква → Кальвінізм
Каменських Анастасія Олексіївна → Настя Каменських
Російсько-українська війна (з 2014) → Війна за Незалежність України
Старий Завіт → Старий Заповіт
Мартинівка (зупинний пункт, код ЄМР 330418) → Мартинівка (зупинний пункт, Хмельницька область)
Озброєння та військова техніка → Озброєння та військова техніка (журнал)
Холківка → Ховківка (річка)
Panzer VI Tiger → Tiger (танк)
Лицарі ОУН та УПА → Список нагороджених хрестами УПА
Будинок Київського відділення Російського технічного товариства → Будівля Інституту геологічних наук НАН України
Вулиця Хрещатик, 25 → Хрещатик, 25
Цвіклі → Бурячки (салат)
Петрова Наталія Володимирівна → Бронштейн Наталія Володимирівна
Таманна Бгатія → Таманна Бхатія
Паладій Ярослав Юрійович → Ярослав Паладій
Чан Вонйон → Чан Воньон
Полякова Ольга Юріївна → Оля Полякова
Бу Синґван → Пу Синґван
Бєльці → Більці
Алчевська Христина Олексіївна → Христя Алчевська
Джеймс Френсіс Ґанн → Джеймс Ґанн (режисер)
Дереш Любко → Любко Дереш
Мальована Лариса Іванівна → Малевана Лариса Іванівна
Вітторіо де Сіка → Вітторіо Де Сіка