Вікіпедія:Перейменування статей
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву. | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявкуПеред тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:
|
Поточні заявки
[ред. код]Зайве уточнення--GnatBush (обговорення) 00:10, 6 вересня 2025 (UTC)
- Це не уточнення, це частина назви, типу "Україна-Русь" чи "Північна Осетія-Аланія", тож бо то є важлива понтозначима частина назви... — Звіздіуз (обговорення) 06:32, 6 вересня 2025 (UTC)
- І що з того, ми ж таку практику не проводимо дотримуючись ВП:НАЗВА СТАТТІ. У нас же стаття Грузинська православна церква, а не Грузинська апостольська автокефальна православна церква і т.д. --GnatBush (обговорення) 09:05, 6 вересня 2025 (UTC)
- За смислом то воно так, та це ж цілісна назва, ось у ВУЕ, за описом це північномакедонська православна церква, та назва цієї церкви саме отака "Македонська православна церква — Охридська архієпископія" і другу половину назви "Охридська архієпископія" не можна обрізати бо вона офіційно визнана Константинополем саме як "Охридська архієпископія", а перша частина Македонська... то по суті є уточнення бо є декілька історичних Охридських архієпископій... в цілому, якщо спільнота за скорочення то нехай і так...— Звіздіуз (обговорення) 09:43, 6 вересня 2025 (UTC)
- Тоді міняйте правила йменування статей і всіх іменуйте по самоназвам. --GnatBush (обговорення) 09:46, 6 вересня 2025 (UTC)
- За смислом то воно так, та це ж цілісна назва, ось у ВУЕ, за описом це північномакедонська православна церква, та назва цієї церкви саме отака "Македонська православна церква — Охридська архієпископія" і другу половину назви "Охридська архієпископія" не можна обрізати бо вона офіційно визнана Константинополем саме як "Охридська архієпископія", а перша частина Македонська... то по суті є уточнення бо є декілька історичних Охридських архієпископій... в цілому, якщо спільнота за скорочення то нехай і так...— Звіздіуз (обговорення) 09:43, 6 вересня 2025 (UTC)
- І що з того, ми ж таку практику не проводимо дотримуючись ВП:НАЗВА СТАТТІ. У нас же стаття Грузинська православна церква, а не Грузинська апостольська автокефальна православна церква і т.д. --GnatBush (обговорення) 09:05, 6 вересня 2025 (UTC)
Проти Остаточне питання назви цієї церкви не вирішене. Також невідомо як саме буде називати її ПЦУ. Наприклад, Вселенський Патріарх проти згадки слова "македонська" в назві. Доволі ймовірно що вона може стати відома як Архиєпархії Охриди та Північної Македонії, або просто Архиєпархія Охриди. Або Православна Церква Північної Македонії. Поточна назва невдала, але робоча. Duppertip (обговорення) 11:05, 6 вересня 2025 (UTC)
Для уніфікація з Новий Заповіт, Що Заповіт, що Завіт, мають безліч АД. Мені все-одно, але дві частини християнської Біблії повинні у Вікіпедії мати одноманітну назву. Тобто якщо спільнота вирішить лишити Завіт тоді перейменуйте статтю Новий Заповіт у Новий Завіт --GnatBush (обговорення) 00:37, 30 серпня 2025 (UTC)
- До обговорення запрошується пан Myrczyk як автор оскаржуваного перейменування. --Рассилон 07:48, 30 серпня 2025 (UTC)
- Довідка: Наскільки мені відомо ПЦУ користується Біблією Огієнка, де Заповіт, проте більшість інших перекладів мають Завіт. (Можу помилятися, усі не перевірив) --GnatBush (обговорення) 08:10, 30 серпня 2025 (UTC)
п.с. У чинному правописі, як приклад: «Стари́й Заві́т, Нови́й Заві́т». --GnatBush (обговорення) 08:36, 31 серпня 2025 (UTC)
Повністю погоджуюся з номінатором, назва має бути одноманітною--Unikalinho (обговорення) 09:13, 30 серпня 2025 (UTC)
Утримуюсь
Як з'ясувалось, в чинному правописі чітко зазначено "Новий Завіт" та "Старий Завіт" тож у вікіпедії небагато статей, що ігнорують правопис...— Звіздіуз (обговорення) 12:27, 31 серпня 2025 (UTC)За, бо Заповіт Шевченка, чудове українське слово, а "Завіт" це українізований ікавізмом староболгаризм=церковнослов'янізм "Завѣтъ", тож бо або назви українською, або в оригіналі "Церковнослов'янською" , ато схоже на мову азірова, де в російську мову усюди "і" натикали...— Звіздіуз (обговорення) 10:28, 30 серпня 2025 (UTC)
- Якщо уважно подивитися контекст (весь параграф 53, який, у свою чергу, продовжує параграфи з 45 по 52, присвячені великій букві), то стає зрозуміло, що СЗ і НЗ в Правописі згадано не для того, щоб показати, що правильно "Завіт", а лише як приклад вживання великої букви. Тобто це ніяк не доводить, що "Старий Заповіт" неправильно--Unikalinho (обговорення) 16:30, 31 серпня 2025 (UTC)
- Повністю погоджуюсь з вами. --GnatBush (обговорення) 23:21, 31 серпня 2025 (UTC)
- Якщо уважно подивитися контекст (весь параграф 53, який, у свою чергу, продовжує параграфи з 45 по 52, присвячені великій букві), то стає зрозуміло, що СЗ і НЗ в Правописі згадано не для того, щоб показати, що правильно "Завіт", а лише як приклад вживання великої букви. Тобто це ніяк не доводить, що "Старий Заповіт" неправильно--Unikalinho (обговорення) 16:30, 31 серпня 2025 (UTC)
Оскільки ВРУ ухвалила Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу, який днями набуде чинності де тепер війна називається Війна за Незалежність України, пропоную обговорити відповідно до процедури її перейменування.--Kharkivian (обг.) 21:15, 29 серпня 2025 (UTC)
- Особисто я поки
Проти, оскільки закони України для американського сайту не указ - це раз, а по-друге, цей термін має набути широкого вжитку для підстав для перейменування. Поки широкого вжитку немає. --Kharkivian (обг.) 21:19, 29 серпня 2025 (UTC)
Проти: як вище, а також тому, що слово «незалежність» — загальна назва, і відповідно до чинного правопису має писатися з малої літери. --Рассилон 21:41, 29 серпня 2025 (UTC)
Не перейменовувати, достатньо, щоб в преамбулі було зазначено що це офіційна назва з боку України. В цілому не бачу необхідності відкривати обговорення на випередження. --Mile.Horizon (обговорення) 22:13, 29 серпня 2025 (UTC)
- Як на мене, то навпаки. Якщо не відкривати обговорення на випередження, то нерідко доводиться скасовувати неконсенсусне перейменування, вислуховувати аргументацію, чому це обов'язково слід перейменувати, а вже після всього цього відкривати обговорення на повернення консенсусної назви. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:59, 30 серпня 2025 (UTC)
- я вже помітив — тут в номінації про це не сказано, але насправді там користувач Jbuket спробував перейменувати на нову назву, Kharkivian скасував і створив запит тут, тому тут все чітко. А так, я прихильник починати обговорення коли вже є якась дискусія. --Mile.Horizon (обговорення) 15:28, 30 серпня 2025 (UTC)
- Як на мене, то навпаки. Якщо не відкривати обговорення на випередження, то нерідко доводиться скасовувати неконсенсусне перейменування, вислуховувати аргументацію, чому це обов'язково слід перейменувати, а вже після всього цього відкривати обговорення на повернення консенсусної назви. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:59, 30 серпня 2025 (UTC)
Проти Сучасна Українська Держава здобула незалежність у 1991 році. Хоча як метафора вірно. --GnatBush (обговорення) 00:36, 30 серпня 2025 (UTC)
Проти Ця назва офіційна, але поки маловживана. Рано. Duppertip (обговорення) 05:02, 30 серпня 2025 (UTC)
Проти Вікіпедія не місце для пропаганди, навіть проукраїнської. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 07:58, 30 серпня 2025 (UTC)
За Коли перейменовується якесь місто, село, вулиця чи залізнична станція, то статтю перейменовують аж бігом, часто навіть не дочекавшись набрання чинності рішенням. Тут закон уже набрав чинності, тож, вважаю, варто бути послідовними і цю статтю також перейменувати.--Анатолій (обг.) 09:41, 30 серпня 2025 (UTC)
- Тут є різниця. Коли місто чи там станція перейменовується, то стара назва вже стає неправильною. А тут не так, бо чинну назву нашої статті ніхто не скасовував, війна не перестала бути російсько-українською --Unikalinho (обговорення) 11:46, 30 серпня 2025 (UTC)
- Бути послідовними треба в чомусь хорошому може? А не бути послідовними в поспішності. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:36, 30 серпня 2025 (UTC)
- Це визначення згідно закону, але впровадженням та втіленням політики національної пам'яті має займатися УІНП. Поки що навіть УІНП переважно надавав висвітлення цій війні не як "Війна за Незалежність України", нового вжитку чи презентацій нової концепції ніби поки не було. Не все що визначається законом втілюється так однозначно. Тому я б почекав трішки поки УІНП як АД надасть більше матеріалів на цю чутливу тему. Але нова назва є такою ж чинною для війни як і дійсна, питання саме в назві статті та впізнаваності. Duppertip (обговорення) 19:02, 30 серпня 2025 (UTC)
За бо треба бути послідовними, коли кабмін прийняв лайноправопис-2019 незрозуміло за яким правом то у вікіпедії почали проекти перетворювать на проєкти і всупереч вжитку слів та АД на користь правопису перейменовувать подвійну йотацію та інше, теж саме з назвами населених пунктів про, що вище написав Анатолій, тож є закон України, авторитетне дерело, яке називає війну з росією - 'Війна за Незалежність", якщо ми ігноруємо цей закон підписаний президентом то давайте ігнопувать і правопис, це ж закон кабміну про правопис2019, закони кабміну мають нижчу юридичну силу ніж цей закон... — Звіздіуз (обговорення) 10:44, 30 серпня 2025 (UTC)
- Правопис мови - це нормативний документ, який визначає правила вжитку і написання слів. Відповідно до нього функціонує іменування статей чи правопис іншомовних слів - тобто від правопису залежить не лише написання окремих слів, а й написання назв статей. І КМУ за наявною нормативною базою мав право ухвалити цей документ.
- А от з цією назвою трохи не так. Я за ці дні бачив кілька критичних дописів та відгуків у фб фахових істориків (кандидатів наук, якщо Вам цікаво) Сергія Громенка та Андрія Плахоніна щодо сумнівів у коректності іменування поняття, введеного в законі. Це означає, що навіть дискусії в професійному колі не відбулося (це є важливою частиною встановлення історіографічних понять), а дефініція просунута тим, хто мав змогу готувати документ. Зрозуміло, що КМУ та депутати не могли не голосувати, бо всі патріоти. Але в історичній науці, вибачте, воно робе трохи не так. При цьому я бачив достатньо багато фахових і успішних дискусій протягом останніх 10-15 років, або коли низка понять (напр., борець за незалежність України) входила у законодавство перед тим, як усталилися у наукових та публіцистичних публікаціях.
- Постанова КМУ щодо правопису визначає як ми пишемо - і це стандарт для всіх публічних текстів українською мовою, а закон - діє лише на території України, і він може не визнаватися на території інших країн. А Вікіпедія взагалі розміщена на серверах в США і має відповідати законодавству США. При цьому в тому законі немає прямої норми обов'язкового вжитку цього поняття - воно стосується лише принципів політики вшанування в Україні, які можуть не корелюватися і суперечити із правилами Вікіпедії. --Kharkivian (обг.) 11:25, 30 серпня 2025 (UTC)
- Розумію ваше обурення щодо правопису, кабмін не мав жодного права його затверджувати. Але тут інша ситуація, робити на зло не треба. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:37, 30 серпня 2025 (UTC)
- Якщо що, "проєкт" якраз правильно, бо походить від латинського proiectum. Тобто Правопис-2019 не такий поганий, як може здатися на перший погляд. Але ми трохи не про це зараз --Unikalinho (обговорення) 19:56, 30 серпня 2025 (UTC)
Проти Рано ще. Хай спочатку набуде широкого вжитку в АД--Unikalinho (обговорення) 11:45, 30 серпня 2025 (UTC)
Проти Законодавство не є безумовним критерієм для визначення назви статті у Вікіпедії, широкого поширення новий термін не має. --Ерідан (обговорення) 11:49, 30 серпня 2025 (UTC)
Проти бачу історики виступили проти, тож чого нам перти попереду паровозу? --Jphwra (обговорення) 12:41, 30 серпня 2025 (UTC)
Проти: Пропоную залишити, як є. Нехай тут буде це, як альтернативна назва "також". В руВікі у статті про вторгнення це також діє. --Nesanya (обговорення) 13:30, 30 серпня 2025 (UTC)
- Можете, будь ласка, навести посилання? Я в цьому не сумніваюсь, але цікаво побачити їхні аргументи, може й додати до статті. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:58, 30 серпня 2025 (UTC)
- В руВікі назва про війну — Вторжение России на Украину (укр. Вторгнення Росії в Україну), і зазначено: "также российская агрессия против Украины, российско-украинская война, в российской пропаганде — «специальная военная операция»)". Під назвою "також", я маю на увазі залишити зараз нинішню назву, а назву "Війна за Незалежність Україні" позначити, як іншу назву російсько-української війни. Тобто, таким Макаром залишити так, як є. --Nesanya (обговорення) 14:44, 31 серпня 2025 (UTC)
Проти. Законотворці люблять бавитись красивими термінами, однак не завжди ці терміни вдалі та змістовні. Ця війна, так, екзистенційна, так, за захист незалежності — але історики називають війнами за незалежність конфлікти, результатом яких стає перехід від стану колонії до стану суверенної держави. Єдина класична війна за незалежність України тривала з 1917 до 1922 (до весни народів не було національних держав, а під час Другої світової до війни за незалежність було дуже далеко). Якщо ж використовувати довільну логіку, то ДСВ можна назвати війною за незалежність Польщі. Щобільше, ми не маємо потреби називати цю війну хоч якось. Така прескриптивна назва була б корисна для повномасштабної фази, для якої немає жодного влучного найменування. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:55, 30 серпня 2025 (UTC)
За. Незважаючи на деякі аргументи вище, все-таки Закон у нас в країні - загальнообов'язкове правило. Я розумію, що деякі з користувачів, хто проти, воліли б жити в іншій країні, дехто, мабуть, і живе, тому ця війна їх не обходить. Але то таке. Як кажуть, dura lex, sed lex, і навіть спільноті Вікіпедії з часом доведеться його виконувати. --Jbuket (обговорення) 06:19, 1 вересня 2025 (UTC)
- «Закон у нас в країні - загальнообов'язкове правило» — і не тільки в країні, а ще й у вікі? у якому це правилі таке написано!? --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:14, 1 вересня 2025 (UTC)
- Тобто якщо я цю війну назву "російсько-українською війною", то буду за це нести адміністративну чи кримінальну відповідальність? Наскільки я розумію, цей закон не містить заборони на даний варіант --Unikalinho (обговорення) 21:01, 1 вересня 2025 (UTC)
- Звісно ні. Це синонім. Але оскільки для терміну «Війна за Незалежність України» існує законодавче визначення, то саме ця назва буде основною назвою (нехай із часом). --Jbuket (обговорення) 07:21, 2 вересня 2025 (UTC)
- Ну от із часом і перейменуємо (якщо ця назва набуде хоч якогось адекватного вжитку), а не біжимо одразу виконувати волю партії. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:30, 2 вересня 2025 (UTC)
- Закон нічого не говорить про неприйнятність чинної назви. Тому ми можемо залишити чинну назву, не порушуючи закону. А в джерелах превалює саме чинна назва, принаймні поки що --Unikalinho (обговорення) 16:44, 2 вересня 2025 (UTC)
- Звісно ні. Це синонім. Але оскільки для терміну «Війна за Незалежність України» існує законодавче визначення, то саме ця назва буде основною назвою (нехай із часом). --Jbuket (обговорення) 07:21, 2 вересня 2025 (UTC)
Проти перейменування. Але за: В преамбулі зазначити офіційну назву. --Володимир 17:19, 1 вересня 2025 (UTC)
Коментар в такому разі перейменуємо Німецько-радянську війну на Велику Вітчизняну? --Андрій ЯЧ (обговорення) 20:19, 1 вересня 2025 (UTC)
- Тоді вже на другу світову.--Анатолій (обг.) 21:04, 1 вересня 2025 (UTC)
- Ні, Друга світова війна почалася ще без радянської участі--Unikalinho (обговорення) 21:07, 1 вересня 2025 (UTC)
- В українському законодавстві термін «Німецько-радянська війна» не визначений як офіційна назва. Тому порівняння із Війною за Незалежність України не доречне. --Jbuket (обговорення) 07:21, 2 вересня 2025 (UTC)
- Все одно, це Українська Вікіпедія, а не Вікіпедія України, тому як там, так і тут, я за використання нейтральних назв. --Андрій ЯЧ (обговорення) 16:33, 2 вересня 2025 (UTC)
- В українському законодавстві термін «Німецько-радянська війна» не визначений як офіційна назва. Тому порівняння із Війною за Незалежність України не доречне. --Jbuket (обговорення) 07:21, 2 вересня 2025 (UTC)
- Ні, Друга світова війна почалася ще без радянської участі--Unikalinho (обговорення) 21:07, 1 вересня 2025 (UTC)
- Тоді вже на другу світову.--Анатолій (обг.) 21:04, 1 вересня 2025 (UTC)
Обґрунтування / Justification:
- Правильна транслітерація / Correct Transliteration: Поточна назва "Таманна Бгатія" використовує "г" для звуку "h" у "Bhatia", що є неправильним.
Згідно зі стандартами української транслітерації (ДСТУ 4169-2003), звук "h" в індійських іменах передається як "х", тому правильна форма — "Бхатія"Хибна інформація з результатів пошуку на основі ШІ / The current title "Таманна Бгатія" uses "г" for the "h" in "Bhatia", which is incorrect.
Per Ukrainian transliteration standards (ДСТУ 4169-2003), "h" in Indian names is rendered as "х", making "Бхатія" the correct form.False info from AI-driven search results
- Використання в українських медіа / Usage in Ukrainian Media: Українські кінематографічні вебсайти послідовно використовують "Таманна Бхатія" / Ukrainian film websites consistently use "Таманна Бхатія":
Пропонована дія / Proposed Action:
- Перейменувати сторінку на "Таманна Бхатія" / Move the page to "Таманна Бхатія".
- Оновити перенаправлення з "Таманна Бгатія" / Update redirects from "Таманна Бгатія".
Anoopspeaks (обговорення) 07:36, 26 серпня 2025 (UTC)
- Насправді є спеціалізоване джерело щодо передачі індійських слів: Д. В. Бурба. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1. І згідно з ним придихові приголосні, які є дзвінкими, передаються через г. Тобто згідно з цим авторитетним джерелом має передаватися саме Бгатія, а не Бхатія. По друге, ДСТУ, яке Ви вказали не має жодного відношення до транслітерації, при пошуку в інтернеті видає таке: «ДСТУ 4169:2003 Стиснене повітря. Частина 1. Забруднювачі та класи чистоти (ISO 8573-1:2001, MOD). З Поправкою (ІПС № 1-2005)». По-третє, зазначені ресурси не є ЗМІ, а є сайтами базами даних, які не вважаються АД, якщо не заповнюються фахівцями в цій сфері. (А в цих випадках невідомо, хто є наповнювачем, але враховуючи, що там є реєстрація, то, можливо, що це заповнюють звичайні користувачі інтернету). --Repakr (обговорення) 12:29, 26 серпня 2025 (UTC)
- До речі, ось згадка в ЗМІ: Таманна Бгатія. А по Таманна Бхатія, якщо обирати пошук виключно по новинах в Google, то знаходить виключно російською, тому усталеного варіанту написання саме Бхатія не має. А враховуючи АД, що вище наведено, то вважаю, що варто записувати Таманна Бгатія, тому
Проти. --Repakr (обговорення) 12:35, 26 серпня 2025 (UTC)
За бо мені так більше подобається, в гугл пошуку на Бхатія (мегого, кіноріум), на Бгатія (Українські Національні Новини), звісно не про яке усталене написання мова не йде, фахові книжки про транскрипцію тут не ревалентні, ревалентний вжиток в україномовних джерелах, статті про актрису в журналах, газетах, згадки в укрзмі... скажемо чесно, одніє згадки Бхатія в Мегого а Бгатія в unn.ua замало щоб говорити про перевагу одного варіанта над іншим... — Звіздіуз (обговорення) 15:35, 26 серпня 2025 (UTC)
- Після перегляду транскрипції санскритських імен і термінів українською мовою та Транскрипції гінді імен і термінів українською мовою: Відмінності від санскритської транскрипції, я дійшов висновку, що якщо ці праці вважаються авторитетними в Українській Вікіпедії, немає підстав для перенесення сторінки, оскільки вони мають більшу вагу, ніж сайти баз даних фільмів / After reviewing Transcription of Sanskrit Names and Terms in Ukrainian and of Hindi Names and Terms in Ukrainian: Differences from Sanskrit Transcription, I’ve determined that if these papers are deemed authoritative by Ukrainian Wikipedia, there’s no basis for pursuing the page move, as they hold greater weight than movie database sites. Anoopspeaks (обговорення) 15:37, 27 серпня 2025 (UTC)
Основне значення. Для дизамбігу Валки створити Валки (значення). Не знаю чому саме так була названа стаття, тому ставлю до обговорення.--Duppertip (обговорення) 12:57, 24 серпня 2025 (UTC)
Доброго вечора, прошу спільноту висловитись з приводу назви статті, Правопис-2019 вказує обидві назви в 49 та 146 параграфах, тож він нам не допоможе, ВУЕ згадує назву Нуреддін, також в літературі зустрічаються назви Нур ед-Дін та Нур ад-Дін, останній надав би перевагу та обирать мабуть треба між варіантами вказаними в чинному правописі, на мою думку повинна бути назва Нур ад Дін, бо слово "ад" в даному випадку є зміненням арабського артикля "аль", який перед "Дін" адаптується в "ад", а варіант "ед" це вірогідно звукове запозичення через мову посередника, може англійську, прошу висловитись зацікавлених користувачів @Friend: та @Dmytro Tarnavsky:... — Звіздіуз (обговорення) 17:54, 23 серпня 2025 (UTC)
- Справа в тому, що цей артикль лише в деяких діалектах "аль", а в інших він "ель" (Ель-Кувейт, наприклад), тобто варіант "ед Дін" -- це не через англійську, а напряму з арабського діалекту. Інша справа, з яким діалектом ми маємо справу в нашому випадку...--Unikalinho (обговорення) 19:15, 23 серпня 2025 (UTC)
- Так ви праві, "Ель" це діалект Перської затоки, мабуть якась прадавня форма семітських мов, одні приголосні, і звук "Е" між ними на всі випадки: Еллех, Елехем, Еменхетеп... — Звіздіуз (обговорення) 21:28, 23 серпня 2025 (UTC)
Книжки самого автора в Україні українською, здається, ще не видавались. Проте в українській науковій фаховій літературі використовується саме варіант Роджер Ланселін Грін (ОКСФОРДСЬКИЙ ГУРТОК ХРИСТИЯНСЬКИХ РОМАНТИКІВ:КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ І ТВОРЧІ ІНТЕНЦІЇ). Запит в Гугл дає абсолютну перевагу також варіанту Роджер Ланселін Грін. Також саме в такій формі вказуються посилання на англійські книжки цього автора в українських он-лайн книгарнях [1] [2] [3] [4] [5]. З повагою, --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 12:35, 22 серпня 2025 (UTC)
Проти за ради миру між Г/Ґ прихильниками, сам є противником літери Ґ, вона для мене щось типу Ѣ(іе),Ѧ(йа-носове),Ѫ(йу-носове),Ѕ(дз) рудимент, хвіст у людини чи зайва пара сосків, третє яєчко, а для когось несприйняття Ґ то печерний сталінізм, вже багато хороших людей заблоковано, що просували літеру Ґ, тож нащо провокувати ці махачі, правопис дозволяє у власних назвах літеру Ґ, автор статті створив її з Ґ, може саме заради Ґ й створив той й нехай так залишається, вказати у вступі обидва варіанти через Г/Ґ, перенаправлення є, і все тихо, мирно... — Звіздіуз (обговорення)
Проти Українською перекладають однофамільця Джона Ґріна. У проміжку 2015—2016 років три книги українською видані з Г, після 2017 — три книги з Ґ. Назвати посилання № 5 у списку, канадський російськомовний сайт («Ми надаємо знижку на оптові замовлення російським школам та бібліотекам» https://karuselbooks.com/uk/pages/shipping_and_payment), українською книгарнею — твердження далеке від істини. --Friend (обг.) 15:32, 22 серпня 2025 (UTC)
Проти Книгарні не є АД, АД є саме книги перекладені українською. Єдине АД датується 2010 і не є публічною роботою. Чинний правопис. Про жодну сталість такої назви не йдеться. Заміна г/ґ недоречна з огляду на те що немає нічого схожого на сталу назву. Duppertip (обговорення) 18:14, 23 серпня 2025 (UTC)
За Аргументи номінатора більш ніж переконливі. Аргументи "проти" базуються лише на емоціях, а не ВП:АД та ВП:ІС-П. --GnatBush (обговорення) 09:38, 24 серпня 2025 (UTC)
- Яке з цих правил забороняє букву ґ на місці англійської g?--Unikalinho (обговорення) 11:31, 24 серпня 2025 (UTC)
- Вікіпедія мусить опиратися на Авторитетні Джерела, a не на особисті вподобання. GnatBush (обговорення) 11:47, 24 серпня 2025 (UTC)
- Який з онлайн магазинів ви вважаєте АД? Duppertip (обговорення) 12:58, 24 серпня 2025 (UTC)
- Тут навіть і без книжкових крамниць можна обійтися. Достатньо першого наведеного джерела: "Оксфордський гурток християнських романтиків: культурологічний аспект і творчі інтенції / В. Бурмістрова // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. — 2010. Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України. --GnatBush (обговорення) 13:25, 24 серпня 2025 (UTC)
- Правопис для Вас Авторитетне Джерело?--Unikalinho (обговорення) 13:35, 24 серпня 2025 (UTC)
- Звісно, раджу й вам перечитати: § 122. Звуки g, h. --GnatBush (обговорення) 13:45, 24 серпня 2025 (UTC)
- Так-так, особливо пункт 3 цього параграфа, він якраз про наш випадок.--Unikalinho (обговорення) 16:30, 24 серпня 2025 (UTC)
- Правильно, спочатку йде рекомендація вживання г (адаптація до звукового ладу української мови), а вже потім ґ (шлях імітації іншомовного). --GnatBush (обговорення) 21:31, 24 серпня 2025 (UTC)
- Де там є "спочатку"? Там говориться про ДВА способи. Жодного слова про те, якому з них віддавати перевагу. Тож ОБИДВА способи є ПРАВОМІРНИМИ. Ще є питання?--Unikalinho (обговорення) 05:45, 25 серпня 2025 (UTC)
- Все так і є, але завше більш пріоритетне пишуть напочатку. Добре, що ви нагадали про правопис, аргумент виявився не на вашу користь. --GnatBush (обговорення) 06:25, 25 серпня 2025 (UTC)
- Тобто коли дружина Вас попросить: "Купи сьогодні ковбасу і сир", Ви купите лише ковбасу? І скажете їй: "Кохана, я купив лише ковбасу, а сир не купив, бо ти спочатку назвала ковбасу, то я вирішив, що сир купувати не треба." Так?
- Ще приклад: Ви хочете купити дві булочки: з маком і повидлом. Кажете продавцю: "Дайте мені одну булочку з маком і одну з повидлом". За Вашою логікою, продавець має дати Вам лише одну з маком... А на Ваше запитання: "чому Ви мені тільки одну дали" відповісти: "Тому що Ви спочатку назвали булочку з маком".
- Може все-таки краще визнати, що далеко не завжди те, що згадано першим, є більш пріоритетним? Правопис чітко говорить про ДВА способи, але жодного слова не говорить про пріоритетність якогось із них. На більшу пріоритетність вказують слова на кшталт "частіше", "здебільшого", "зазвичай", "рідше", "переважно". Жодного з таких слів тут у цьому пункті нема. Відповідно, Ваші здогади про невідповідність чинного варіанту чинному Правопису не відповідають дійсності--Unikalinho (обговорення) 08:18, 25 серпня 2025 (UTC)
- Логіка у вас відсутня від слова "зовсім". Здається ви не розумієте логічний оператор OR (Або). Якщо дружина скаже мені: "Купи сир голландський або швейцарський", я куплю на свій смак, якщо мені байдуже куплю 1-й зі списку (голландський). Так і тут, 2 варіанти рівнозначні, але номінатор навів АД на вживання, через 'Г', тому цей варіант пріоритетний. Дискусія завершена. --GnatBush (обговорення) 09:10, 25 серпня 2025 (UTC)
- Ви, здається, зі спільнотою помилилися. Тут вікіпедія, тут прийнято спілкуватися конструктивно, без маніпуляцій. Так от я востаннє повторюю: правопис дозволяє ОБИДВА варіанти, тому Ваша теза про те, що чинний варіант суперечить Правопису завідомо хибна. А фраза ""Купи сир голландський або швейцарський" означає, що можна купити або голландський, або швейцарський, а не обов'язково голландський, як це за Вашою, м'яко кажучи, логікою. Тобто якщо ми будемо вдвох, і я Вам покажу записку від своєї дружини, де буде зазначено "купи сир голландський або швейцарський", і при Вас куплю швейцарський, Ви мені не зможете закинути, що я не виконав прохання дружини--Unikalinho (обговорення) 14:12, 25 серпня 2025 (UTC)
- Логіка у вас відсутня від слова "зовсім". Здається ви не розумієте логічний оператор OR (Або). Якщо дружина скаже мені: "Купи сир голландський або швейцарський", я куплю на свій смак, якщо мені байдуже куплю 1-й зі списку (голландський). Так і тут, 2 варіанти рівнозначні, але номінатор навів АД на вживання, через 'Г', тому цей варіант пріоритетний. Дискусія завершена. --GnatBush (обговорення) 09:10, 25 серпня 2025 (UTC)
- Все так і є, але завше більш пріоритетне пишуть напочатку. Добре, що ви нагадали про правопис, аргумент виявився не на вашу користь. --GnatBush (обговорення) 06:25, 25 серпня 2025 (UTC)
- Де там є "спочатку"? Там говориться про ДВА способи. Жодного слова про те, якому з них віддавати перевагу. Тож ОБИДВА способи є ПРАВОМІРНИМИ. Ще є питання?--Unikalinho (обговорення) 05:45, 25 серпня 2025 (UTC)
- Правильно, спочатку йде рекомендація вживання г (адаптація до звукового ладу української мови), а вже потім ґ (шлях імітації іншомовного). --GnatBush (обговорення) 21:31, 24 серпня 2025 (UTC)
- Так-так, особливо пункт 3 цього параграфа, він якраз про наш випадок.--Unikalinho (обговорення) 16:30, 24 серпня 2025 (UTC)
- Звісно, раджу й вам перечитати: § 122. Звуки g, h. --GnatBush (обговорення) 13:45, 24 серпня 2025 (UTC)
- Який з онлайн магазинів ви вважаєте АД? Duppertip (обговорення) 12:58, 24 серпня 2025 (UTC)
- Вікіпедія мусить опиратися на Авторитетні Джерела, a не на особисті вподобання. GnatBush (обговорення) 11:47, 24 серпня 2025 (UTC)
- Яке з цих правил забороняє букву ґ на місці англійської g?--Unikalinho (обговорення) 11:31, 24 серпня 2025 (UTC)
Станом на зараз зрозуміло, що це вже не просто якісь бої, а повноцінна військова операція з усіма ознаками такої. Так її називають офіційні особи та численні медіа: [6], [7], [8], [9] та безліч інших.
Хоча я не бачу офіційного підтвердження завершення операції, по-хорошому нинішні бої на прикордонні Сумщини треба виносити в іншу статтю, оскільки це інша тема. -- RajatonRakkaus ⇅ 17:54, 19 серпня 2025 (UTC)
- Можна поки що залишити "Курська операція (з 2024)" або назвати "Курська операція (російсько-українська війна)", щоб не прив'язуватись до років. -- RajatonRakkaus ⇅ 17:55, 19 серпня 2025 (UTC)
На жодній вікі я не побачив, щоб десь у назві статті уточнювалося середнє ім'я цього режисера. Саме середнє ім'я не загальновідоме та не вказується в титрах його проєктів, не вкзаане в його соцмережах тощо. Також хочу звернути увагу на те, що в половині вікі, зокрема англійській, польській, російській тощо не уточнюється його професія, тобто він є основною особою з таким іменем і Джеймс Ґанн посилається на нього, а не на сторінку неоднозначності. Тому, я вважаю, що в рамках цієї заявки, можна також розглянути і обговорити перейменування статті про нього на Джеймс Ґанн, а Джеймс Ґанн на Джеймс Ґанн (значення) --TheDustyy (обговорення) 11:49, 19 серпня 2025 (UTC)
За Джеймс Ґанн найбільш впізнаваний як режисер, зі значною перевагою. У цьому точно немає сумнівів, тому він має мати головним значенням. Середнє ім'я не є доречним для назви статті про режисера. Дизамбіг має бути "Джеймс Ґанн (значення)". Duppertip (обговорення) 12:01, 19 серпня 2025 (UTC)
- У «Середнє ім'я є доречним для назви статті» ви пропустили «не»? Бо якщо ні, то виходить якось дивно — до дизамбігу додаємо позначення що це дизамбіг, а саму статтю не перейменовуємо? --TheDustyy (обговорення) 13:11, 20 серпня 2025 (UTC)
- Дійсно, трішки не так написав. Висловився чіткіше. Duppertip (обговорення) 14:40, 20 серпня 2025 (UTC)
За в частині усунення середнього імені. Уточнювати всіх Джеймсів Ґаннів можна за професією, так буде більш впізнавано для україномовного читача (середнє ім'я актуальне для англомовної аудиторії, а в нас інші традиції). Щодо того, чи режисеру надати основне значення,
Утримуюсь, бо для мене особисто жоден з них не відомий, але не виключаю, що це я такий унікум і що "всі" знають Джеймса Ґанна режисера, а інших Джеймсів Ґаннів не знають...--Unikalinho (обговорення) 13:21, 19 серпня 2025 (UTC)
- Це той режисер що зробив нового Супермена та Вартові Галактики. Робить супергеройські фільми, ще до цьогорічного Супермена отримав 2 Греммі та інше визнання. Він на голову випереджає у значущості письменника зараз, хоча там замість уточнення по професії використовують середнє ім'я для більш поважного відношення та через фактор БЖЛ. Duppertip (обговорення) 15:01, 19 серпня 2025 (UTC)
За запропоновану назву. Я не знайомий з творчістю обох, однак у письменника теж нагороди солідні, його називають «Гросмейстром фантастики», тож уточнення щонайменше нешкідливе, а до того ж його простіше втілити, ніж перейменування дизамбіґу. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:20, 22 серпня 2025 (UTC)
За версію Джеймс Ганн (режисер). Тобто
За в частині усунення середнього імені (майже не зустрічається в АД і дійсно нічого не говорить читачу) і
Проти запропонованлї версії "Джеймс Ґанн" оскільки і такий варіант зустрічається вкрай рідко і значно програє по АД варіанту написання "Джеймс Ганн", наприклад див: [10] [11] [12] [13] тощо. Тому пропонується назвати статтю згідно вимог правопису і АД: — Джеймс Ганн (режисер), подібно до статті Джеймс Ганн (астроном)
. З повагою, --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 13:38, 22 серпня 2025 (UTC)
- Давайте ми вирішимо питання з середнім іменем, а далі ви створите свою заявку перейменування Джеймс Ґанн (режисер) на Джеймс Ганн (режисер)? Якщо ми почнемо обговорювати тут Г/Ґ це потягне за собою дебати мінімум на місяць (гляньте на інші заявки), а мені хочеться пошвидше прибрати це середнє ім'я з назви. --TheDustyy (обговорення) 15:06, 22 серпня 2025 (UTC)
- Ґ не порушує правопис і правила Вікіпедії, це не така критична річ, щоб торкатися її в цьому обговоренні --TheDustyy (обговорення) 15:13, 22 серпня 2025 (UTC)
За мотивами обговорення Вікіпедія:Кнайпа_(мовна_консультація)/Архів_17#Передача_індійських_бх,_дх_тощо. Така назва має бути за публікацією Д. В. Бурба. Практична транскрипція санскритських власних назв та термінів в українській мові // Східний світ, 2018, № 1--MonAx (обговорення) 19:43, 8 серпня 2025 (UTC)
Проти бо назва стародавнього царства Гандхара значно більш поширена в укрджерелах, як то Науковий щорічник, якщо без формалізму, то не бачив, щоб пересічний українець добровільно поєднував в одному слові звуки "Ґ" та "Г", також нагадую про "негласний консенсус ҐГХ який офіційно неіснує", з якою літерою стаття створена то так і залишається, правопис дозволяє у власних назвах Ґ, але не зобов'язує, а "Практична транскрипція" якщо взяти її за основний закон, то вимагатиме тисячі перейменувань індійських назв, хоча мені з деяких пір теж хочеться писать індійські назви через ге з гичкою...— Deyterium (обговорення) 07:27, 9 серпня 2025 (UTC)
- "то не бачив, щоб пересічний українець добровільно поєднував в одному слові звуки "Ґ" та "Г"" -- Геґель (Hegel), Копенгаґен (Kopenhagen). Ну може я не пересічний українець, тоді інша справа--Unikalinho (обговорення) 08:24, 9 серпня 2025 (UTC)
- Фаховий лінгвіст не може бути пересічним українцем... пересічні українці у словах Hegel та Kopenhagen урівнють звук h та g до української "г", і кажуть Гегель, Копенгаген... — Deyterium (обговорення) 11:02, 9 серпня 2025 (UTC)
- @Deyterium: А Ви певні, що «урівнюють звук h та g до української «г»» — це не акцент чи вада мовлення? Можете навести ВП:АД на користь цього? --Рассилон 20:21, 9 серпня 2025 (UTC)
- Моє твердження було неформальним, питання про АД не передбачають дискусії, є такі то джерела на Ґандгара/Копенгаґен, а такі то на Гандхара/Копенгаген, і політична складова у вигляді правопису, що авторитарно "проект" перетворює на "проєкт"... Моя логіка міркування спирається на те, що наявність в українській мові звуку "г" на місці звуку "ґ" в тим самих словах польської чи російської не є вадою, а є унікальною особливістю, власне як ікавізм, політичне впровадження/повернення літери "ґ" в словах типу Ґудзик не робить широко вживаним звук/літеру Ґ, а написання іноземних слів запозичених в українську мову по суті регулюються тими ж АД, не залежно, як те слово вимовляють, переконаний, що численні дискусії у вікіпедії і минулі і майбутні між прихильниками і противниками літери Ґ безперспективні, у більшості випадків джерела до 2019 року мають перевага з Г, після 2019 перевагу з Ґ... --Deyterium (обговорення) 09:42, 10 серпня 2025 (UTC)
- "Моя логіка міркування спирається на те, що наявність в українській мові звуку "г" на місці звуку "ґ" в тим самих словах польської чи російської не є вадою, а є унікальною особливістю" -- Ну це тому що в нас протягом тривалого часу не було букви "ґ", а натомість було вчення, що наш звук "г" і російський звук "ґ" є одним і тим же звуком, тільки ми його вимовляємо як "h", а росіяни як "g". От це вчення і досі залишається в розумах людей, хоча пройшло вже ціле покоління від повернення в український алфавіт букви "ґ", так що багато хто ще досі пише "ґрунт" і "обґрунтувати" через "г", бо па старінкє думають, що так правильно. Тобто це є особливість зі знаком мінус, я б сказав--Unikalinho (обговорення) 10:56, 12 серпня 2025 (UTC)
- Моє твердження було неформальним, питання про АД не передбачають дискусії, є такі то джерела на Ґандгара/Копенгаґен, а такі то на Гандхара/Копенгаген, і політична складова у вигляді правопису, що авторитарно "проект" перетворює на "проєкт"... Моя логіка міркування спирається на те, що наявність в українській мові звуку "г" на місці звуку "ґ" в тим самих словах польської чи російської не є вадою, а є унікальною особливістю, власне як ікавізм, політичне впровадження/повернення літери "ґ" в словах типу Ґудзик не робить широко вживаним звук/літеру Ґ, а написання іноземних слів запозичених в українську мову по суті регулюються тими ж АД, не залежно, як те слово вимовляють, переконаний, що численні дискусії у вікіпедії і минулі і майбутні між прихильниками і противниками літери Ґ безперспективні, у більшості випадків джерела до 2019 року мають перевага з Г, після 2019 перевагу з Ґ... --Deyterium (обговорення) 09:42, 10 серпня 2025 (UTC)
- @Deyterium: А Ви певні, що «урівнюють звук h та g до української «г»» — це не акцент чи вада мовлення? Можете навести ВП:АД на користь цього? --Рассилон 20:21, 9 серпня 2025 (UTC)
- Фаховий лінгвіст не може бути пересічним українцем... пересічні українці у словах Hegel та Kopenhagen урівнють звук h та g до української "г", і кажуть Гегель, Копенгаген... — Deyterium (обговорення) 11:02, 9 серпня 2025 (UTC)
- "то не бачив, щоб пересічний українець добровільно поєднував в одному слові звуки "Ґ" та "Г"" -- Геґель (Hegel), Копенгаґен (Kopenhagen). Ну може я не пересічний українець, тоді інша справа--Unikalinho (обговорення) 08:24, 9 серпня 2025 (UTC)
Проти. За аргументами Deyterium. Усталене написання. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:46, 9 серпня 2025 (UTC)
Утримуюсь. Загалом я вважаю, що правильніше передавати дзвінки придихові як дзвінки, тобто дг, а дх. Проте простий пошук показує, що кількість результатів на запропоновану назву значно менше ніж на поточну назву. Причому варто врахувати, що в результати на Ґандгара також потрапляє і назва Гандгара. Але загалом Ґандгара також має АД як:
- Раві М. Ґупта (2017). Чайтанья-вайшнавська веданта Джіви Ґосвамі: коли знання зустрічає відданість (PDF). Переклад: Юрій Юрійович Завгородній; Олесь Юрійович Кухарук. Луцьк: Друкмаркет. с. 113. ISBN 978-966-2488-12-8.
- Степан Наливайко (2009). Давньоіранські імена, назви, терміни: Проекція на Україну (PDF) (Довідник). Київ. с. 124. ISBN 978-966-2378-00-9.
- КНР використовує археологічні знахідки для заяв про те, що «Сіньцзян завжди був китайським». Велика Епоха. 11 серпня 2024. Процитовано 10 серпня 2025.
- АД на назву Гандгара:
- О. А. Борділовська (2017). Роздуми про Індію і Пакистан: До 70-річчя Незалежності двох держав. Східний Світ (3): 8. ISSN 1608-0599. --Repakr (обговорення) 08:14, 10 серпня 2025 (UTC)
Питання як правильно передавати прізвище вченого та критика. Офіційно він Florez, через Z, та є американцем (народженим в США). Через це я вважаю що його прізвище вже є американізованим або від початку було Флорез. У англійській вікі вже є цілий дизамбіг про людей з прізвищем Florez. Тому, на мою думку, він має бути Флорез. Додаю через питання щодо дизамбігу Флорес.--Duppertip (обговорення) 12:16, 4 серпня 2025 (UTC)
Проти За 30 років не встигло би прізвище асимілюватись. Ну і у Штатах багато латиносів. Ви пропонуєте їх називати Гонзалезами, Гомезами, Родригезами?--Анатолій (обг.) 17:32, 4 серпня 2025 (UTC)
- Його батьки записали як "Florez", і сам він офіційно "Florez". Флорез[en] взагалі є достатньо великим дизамбігом та там вказується значна кількість похідних цього прізвища та його вимов. Флорез це не Флорес бо тут навіть інша вимова. І так, є і Родрігеси, і Родрігези в тій же англійській та іспанських вікі. У тій же португальській, -із було середньовічним закінченням. Я не бачу причин змішувати обох в один казанок якщо для цього немає правил. Думаю що щось схоже з Гонзалесами. Це дуже схоже на те як, наприклад, є Улас та Влас як різні імена. Або Марфа та Марта. Для дизамбігів прізвищ немає причин не робити між ними різницю. Duppertip (обговорення) 19:14, 4 серпня 2025 (UTC)
- В іспанській мові і Rodrigues, і Rodríguez вимовляється як "Родріґес". Іспанського прізвища "Родрігез" не існує--Unikalinho (обговорення) 19:52, 4 серпня 2025 (UTC)
- А як це практично передається в українській мові? За вимовою? Duppertip (обговорення) 06:44, 5 серпня 2025 (UTC)
- Див. перше речення моєї репліки, що вище Вашої останньої--Unikalinho (обговорення) 12:19, 5 серпня 2025 (UTC)
- А взагалі так, ми в неслов'янських європейських прізвищах відтворюємо їхню вимову (в слов'янських варто було б теж, але Правопис каже слов'янські українізувати, а то й замінювати українським еквівалентом, тут уже не попреш). Наприклад, ісп. Horacio -- це Орасіо, так і пишемо--Unikalinho (обговорення) 12:24, 5 серпня 2025 (UTC)
- Тоді я думаю варто підбити цей підсумок саме за вимовою та доповнити дизамбіг Флорес щодо того що він включає у себе ці варіанти за вимовою. Duppertip (обговорення) 13:07, 5 серпня 2025 (UTC)
- Ну в дизамбігах такого типу так і прийнято: український або найпоширеніший варіант імені брати як основний, а в тексті прямо в преамбулі прописувати також інші варіанти. А наш герой, судячи з усього, Флорез, тому його в дизамбіг не включати. Якщо він все ж таки Флорес, то включати--Unikalinho (обговорення) 16:54, 5 серпня 2025 (UTC)
- Тоді я думаю варто підбити цей підсумок саме за вимовою та доповнити дизамбіг Флорес щодо того що він включає у себе ці варіанти за вимовою. Duppertip (обговорення) 13:07, 5 серпня 2025 (UTC)
- А як це практично передається в українській мові? За вимовою? Duppertip (обговорення) 06:44, 5 серпня 2025 (UTC)
- @Duppertip: Еммм… а як могли його записати батьки, якщо вони були Florez? Чому ви вважаєте, що прізвище мало змінитися, причому в першому ж поколінні? Могло змінитися прочитання, але не написання.--Анатолій (обг.) 10:15, 6 серпня 2025 (UTC)
- Та тут виявилося що це не важливо. Ну й... ви знаєте що не завжди грамотність бюрократії висока. У мене вже були проблеми коли моє ім'я англійською/транслітероване записували від російського, а потім казали що у мене в документах інше. Duppertip (обговорення) 10:48, 6 серпня 2025 (UTC)
- Так ми ж коли записуємо кирилицею латинські імена-прізвища, то якраз згідно вимови й записуємо, а не згідно написання. Тому Carlos іспанське записуємо Карлос, а Carlos португальське пишемо Карлуш. Або Richard -- тут взагалі або Річард, або Ріхард, або Рішар--Unikalinho (обговорення) 11:48, 6 серпня 2025 (UTC)
- В іспанській мові і Rodrigues, і Rodríguez вимовляється як "Родріґес". Іспанського прізвища "Родрігез" не існує--Unikalinho (обговорення) 19:52, 4 серпня 2025 (UTC)
- Його батьки записали як "Florez", і сам він офіційно "Florez". Флорез[en] взагалі є достатньо великим дизамбігом та там вказується значна кількість похідних цього прізвища та його вимов. Флорез це не Флорес бо тут навіть інша вимова. І так, є і Родрігеси, і Родрігези в тій же англійській та іспанських вікі. У тій же португальській, -із було середньовічним закінченням. Я не бачу причин змішувати обох в один казанок якщо для цього немає правил. Думаю що щось схоже з Гонзалесами. Це дуже схоже на те як, наприклад, є Улас та Влас як різні імена. Або Марфа та Марта. Для дизамбігів прізвищ немає причин не робити між ними різницю. Duppertip (обговорення) 19:14, 4 серпня 2025 (UTC)
Тут питання в тому, як тлумачити його прізвище: чи як іспанське, чи як англійське іспанського походження. Пишеться воно Florez. Якщо воно іспанське, то має вимовлятися "Флорес", оскільки там нема графічного наголосу над o. Якщо ж воно вже переосмислилося як англійське, то Флорез. Тому якраз місце наголосу (у вимові американцями, іспанцями та нами) може вирішити нашу дилему--Unikalinho (обговорення) 20:01, 4 серпня 2025 (UTC)
- Грецька вікі (а в грецькій усі слова пишуться зі знаком наголосу) називає його Φλόρεζ. При цьому що це ще й нейтральна мова (ні іспанська, ні англійська), тож вона з точки зору фактору "наш" є рівновіддалена від обох варіантів. Тому скоріш за все "Флорез", перейменувати--Unikalinho (обговорення) 20:04, 4 серпня 2025 (UTC)
За. Я згоден з Unikalinho в тому, що це свого роду нейтральна мова. Обидва варіанти валідні, оскільки ми не знаємо додаткових фактів (якою мовою розмовляє, як сам вимовляє тощо). Наслідування іспанської вимови очевидно іспанськомовного прізвища — годиться. Наслідування англомовної вимови в англомовній країні — годиться (+ наслідування графічної форми, що типово для транскрипції з англійської). Але всі українськомовні джерела в статті подають Флорез, тому найкраще просто наслідувати джерела. -- RajatonRakkaus ⇅ 10:00, 18 серпня 2025 (UTC)
Особлива думка Кажуть, він багато виступає на радіо. Ось тут американський радіоведучий представив його як Флорез перед розмовою з ним. Хоч це і безграмотно, те саме, що українською вимовляти Калініченко замість Калиниченко, але їм видніше. --Friend (обг.) 15:35, 24 серпня 2025 (UTC)
- Ну так у нас є прізвища і Калініченко, і Калиниченко--Unikalinho (обговорення) 19:58, 24 серпня 2025 (UTC)
Добрий вечір, така справа, чинна назва статті Тибетський буддизм зустрічається у переважній більшості мовних розділів, в російській вікі взагалі написано, що Ламаїзм некоректна назва, звідти це частково потрапило і в українській розділ, проте ВУЕ, Уліф, Енциклопедія Релігієзнавства чітко фіксують слова Ламаїзм без жодних згадок застаріло, чи некоректно, до того ж ареал розповсюдження цієї релігійної течії є за межами Тибету, як то Монголія, Бурятія, Тува, Калмикія, тож прошу спільноту розглянути можливість перейменування статті на поширений в україномовних джерелах і нейтральний без територіальної прив'язки термін Ламаїзм, хто що думає, хто що знає... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 20:33, 11 січня 2025 (UTC)
- забудьте про ВУЕ, якщо там немає статті. Це незавершена енциклопедія. УЛІФ теж не підходить як аргумент, бо це не спеціалізована книга щодо релігієзнавства чи культурознавства, а лише орфографічний словник. --「Shiro D. Neko」✉ 23:20, 11 січня 2025 (UTC)
- навіть якщо ВУЕ й Уліф ігнорувати, то ось в статті є посиланнях Українська Релігієзнавча Енциклопедія, в пошуку гугла в розділі Книги на Ламаїзм і безліч посилань на спеціалізовану літературу:
В. К Танчер · 1961 Основи атеізму: - Сторінка 88
В. К Танчер · 1968 Основи наукового атеїзму - Сторінка 159
Ю.А.Калінін · 1996 Релігієзнавство, курс лекцій - Сторінка 119
Ю.А.Калінін · 1997 Релігієзнавство, підручник - Сторінка 83
Т. М. Шабельник Українська мова. 10 клас.
і ще ціла купа всякого та різного,а на Тибетський буддизм знаходиться лише російськомовна література, за джерельною україномовною базою в мене склалось враження, що Ламаїзм маєабсолютнуперевагу... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:03, 12 січня 2025 (UTC)
- навіть якщо ВУЕ й Уліф ігнорувати, то ось в статті є посиланнях Українська Релігієзнавча Енциклопедія, в пошуку гугла в розділі Книги на Ламаїзм і безліч посилань на спеціалізовану літературу:
За. В укр.джерелах (в т.ч. після 1991) більш поширений термін ламаїзм. Його подає на першому місці релігієзнавчий словник. Тибетський буддизм поданий як основний варіант в УСЕ, але навряд чи це джерело має перевагу над спеціалізованим словником. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:25, 12 січня 2025 (UTC)
Проти Бо вже здається пояснили, чому називати Тибетський буддизм ламаїзмом неправильно, знач ні. Uhgwq1408 (обговорення) 14:14, 30 серпня 2025 (UTC)
Військова служба правопорядку України → Військова служба правопорядку у Збройних Силах України
[ред. код]Офіційна назва: «Військова служба правопорядку у Збройних Силах України» [14] [15]. Я був перейменував самостійно, однак користувач VoidWanderer перейменував назад, з коментарем «перейменуйте через ВП: ПС; відсутня подібна традиція іменування» [16]. Вважаю, що статті повинні називатись відповідно до реальних назв предметів статей, а не відповідно не відомо до чого (як собі хтось придумав). Також є чинний Закон України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» . Пропоную перейменувати. --MMH (обговорення) 07:56, 8 липня 2024 (UTC)
Проти У нас що є ще якісь інші військові служби правопорядку? Навіщо уточнення, яке подовжує назву? Все одно шукатимуть по першим трьом словам, а то й по абревіатурі ВСП. Вживання поточної назви: 1) ВСП отримала ситуаційний центр (тут вживають і так, і так), передрук; 2) Форум Українського геральдичного товариства не АД, проте вживання засвідчено; 3) Корнієнко П. С. До питання становлення військового права в Україні // Міжнародна науково-практична конференція. — Київ – Львів – Торунь : Liha-Pres, 2023. — Квітень. — С. 170. — ISBN 978-966-397-311-1. «Особливу роль у системі органів військової юстиції відіграє військова служба правопорядку України. Військова служба правопорядку в Україні у складі Збройних Сил України створена у 2002 році та діє на підставі Закону України...» --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:07, 8 липня 2024 (UTC)
- Тому що це служба правопорядку саме у збройних силах. Якщо хвилює довжина назви, то я не проти назви «Військова служба правопорядку у ЗСУ» але з обов'язковим вказання повної назви у тексті статті, бо VoidWanderer виправив назву і в тексті статті також. Звідки читач має дізнатися вірну назву служби? Це енциклопедія, чи що хочу те пишу? --MMH (обговорення) 11:22, 8 липня 2024 (UTC)
- Підтримую «Військова служба правопорядку у ЗСУ». Звісно у тексті треба виправити. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:12, 8 липня 2024 (UTC)
- У тексті виправив. --MMH (обговорення) 14:48, 21 липня 2024 (UTC)
- Підтримую «Військова служба правопорядку у ЗСУ». Звісно у тексті треба виправити. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 12:12, 8 липня 2024 (UTC)
- Тому що це служба правопорядку саме у збройних силах. Якщо хвилює довжина назви, то я не проти назви «Військова служба правопорядку у ЗСУ» але з обов'язковим вказання повної назви у тексті статті, бо VoidWanderer виправив назву і в тексті статті також. Звідки читач має дізнатися вірну назву служби? Це енциклопедія, чи що хочу те пишу? --MMH (обговорення) 11:22, 8 липня 2024 (UTC)
- Питання не таке просте, як видавалося на перший погляд. Створив тут обговорення:
- Пропоную підбити підсумок тільки після того, як ми остаточно визначимося щодо того, яку форму повинні мати ці назви статей. --VoidWanderer (обговорення) 15:28, 21 липня 2024 (UTC)
- Прочитав Ваше повідомлення у темі Обговорення Вікіпедії:Проєкт:Військова історія#Найменування видів і родів військ — остаточна форма — я не наполягаю саме на «Військова служба правопорядку у Збройних Силах України» може бути і «Військова служба правопорядку у Збройних силах України» («силах» з малої літери). --MMH (обговорення) 15:37, 22 липня 2024 (UTC)
За Підтримую аргументацію автора перейменування. Може бути назва «Військова служба правопорядку у Збройних Силах України» або «Військова служба правопорядку у Збройних силах України» («силах» з малої літери). Основний аргумент, що «ВСП України» не існує, але є «ВСП в ЗСУ». --Consigliere Обг 14:07, 28 серпня 2025 (UTC)
Будинок Київського відділення Російського технічного товариства → Будівля Інституту геологічних наук НАН України
Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)
За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus ⇅ 08:58, 19 червня 2024 (UTC)
- Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus ⇅ 07:25, 21 червня 2024 (UTC)
Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--『Shiro Neko』Обг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)
- Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus ⇅ 07:20, 21 червня 2024 (UTC)
Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)
Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)
- Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [17].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)
- "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus ⇅ 09:15, 24 червня 2024 (UTC)
- Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)
- @Ahonc, якщо ви не заперечуєте, то перейменую на "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая". -- RajatonRakkaus ⇅ 17:55, 12 липня 2024 (UTC)
- Я вважаю що не потрібне уточнення, можна просто зробити "Борщагівська лінія". Там немає однойменної лінії метро. Так само і з Троєщинською лінією: навіть "метро на Троєщину" це Подільсько-Вигурівська лінія, тобто інша місцевість. "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" є надто довгою назвою, "Борщагівська лінія" коротша та впізнавана, прибирання частки "Київського швидкісного трамвая" не створює неоднозначності по суті. Duppertip (обговорення) 09:23, 15 липня 2025 (UTC)
- @RajatonRakkaus: Мені пропозиція Duppertip більше подобається: просто Борщагівська лінія і Троєщинська лінія.--Анатолій (обг.) 17:19, 4 серпня 2025 (UTC)
- Я вважаю що не потрібне уточнення, можна просто зробити "Борщагівська лінія". Там немає однойменної лінії метро. Так само і з Троєщинською лінією: навіть "метро на Троєщину" це Подільсько-Вигурівська лінія, тобто інша місцевість. "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" є надто довгою назвою, "Борщагівська лінія" коротша та впізнавана, прибирання частки "Київського швидкісного трамвая" не створює неоднозначності по суті. Duppertip (обговорення) 09:23, 15 липня 2025 (UTC)
- Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [17].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)
За. Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая - назва точніша --Володимир 08:43, 3 серпня 2024 (UTC)
Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР → Окупація СРСР Бессарабії та Північної Буковини
Точно не "світ", оскільки Pax, з якого було перекладено на рос. "мир" означає українською саме "мир", а не "світ". Також можливий варіант Російський мир або Русский мир. Моя номінація стосується слова "світ", яке тут стоїть некоректно. Та й у джерелах не зустрічав вислову "російський світ", натомість зустрічав "русский мир" і транслітерований варіант "русскій мір"--Unikalinho (обговорення) 13:32, 6 березня 2024 (UTC)
- Не згоден щодо некоректності слова «світ». По суті, маємо справу з цим словом у геополітичному сенсі, «русский мир» — це або про спільні з Росією цінності загалом, або про ту частину світу, яка нібито до цих цінностей має стосунок. Миром це назвати важко. Я гадаю, що причиною непорозуміння щодо слова pax є вирази Pax Romana та Pax Britannica, в яких насправді йдеться про процвітання, мир та золоту добу відповідних країн. Але різниця з Pax Rossica в тому, що для Римської та Британської імперій це реальні історичні періоди, а для Росії це пропагандистське кліше, яке пояснює гаданий «новий світопорядок». У ВУЕ добре про це написано. У самій ВУЕ є джерела, там або «русский мир», або «русскій мір», справді. Але тут треба дуже ретельно подивитись на джерела та оцінити вжиток. -- RajatonRakkaus ⇅ 14:20, 6 березня 2024 (UTC)
- Слово pax буквально означає "мир". У ширшому розумінні -- те, про що Ви сказали. В статті ж говориться, що вислів "русский мир" є відповідником до Pax Russica, що означає лише одне: вислів "русский мир" є перекладом лат. Pax Russica. Очевидно, що це злизано з відомого всім Pax Romana, але факт є факт: саме злизано, а не утворено незалежно від латинського Pax. А отже, це так і слід перекладати, і не має значення, реальний це мир чи ні (до речі, Pax Romana насправді не був власне миром, це була диктатура Риму і його тиранічні способи придушення будь-яких внутрішніх конфліктів (тим самим створювалася ілюзія миру), тобто він базувався на тих засадах, на яких зараз намагаються встановити Русский мир)--Unikalinho (обговорення) 18:43, 6 березня 2024 (UTC)
- Так, ваші аргументи слушні. Але ж вони не суперечать моїм. Звісно, термін злизано, звісно, pax — це мир. Але тут проблема в тому, що цей вираз почав «жити своїм життям» і розумітись саме як світ. Це на мою думку. А по факту тут треба джерела на те, як це слід розуміти і як в українській мові подається це поняття. Трансплантація (передача в оригінальному вигляді) цілком припустима і в назві, і в тексті. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:25, 6 березня 2024 (UTC)
- От, до речі, тут є кілька прикладів, де слово «світ» вживається в дуже подібному розумінні та в явній формі: [18]. -- RajatonRakkaus ⇅ 21:09, 6 березня 2024 (UTC)
- І там скрізь, включно з заголовком, фігурує вислів "русский мир", а вислів "російський світ" зустрічається лише раз (плюс ще раз у родовому відмінку в тому ж абзаці), та й то з метою демонстрації його некоректності (щоб зрозуміти, що я маю на увазі, введіть у пошуку на тій сторінці "російський світ" і прочитайте цілий абзац, на який Вас виведе)--Unikalinho (обговорення) 10:33, 7 березня 2024 (UTC)
- Там не пояснення некоректності, там пояснення, що він поширюється за Росію, а тому не є тільки російським. Тобто, він каже, що «російський світ» це ок, якщо він російський — але не ок, коли він уже більший за Росію. Але на сторінках 5, 7, 27, 31, 67, 69, 70 є саме вжиток слова «світ», дуже дотичний до поняття. Навіть зі слів Killreal'а можна зрозуміти, що там теж значення, ближче до «світу». -- RajatonRakkaus ⇅ 10:43, 7 березня 2024 (UTC)
- "цей вираз почав «жити своїм життям» і розумітись саме як світ" -- Навіть якщо й так, то назва нашої статті Русский мир або транслітероване Русскій мір не суперечитиме цій тезі. Я ж не пропоную перейменувати на Російський мир. А транслітерація чи трансплантація іншомовних сталих висловів цілком нормальна практика, взяти хоча б те ж Pax Romana (а не Римський мир) чи Гітлер'югенд (а не Гітлерівська молодь)--Unikalinho (обговорення) 10:41, 7 березня 2024 (UTC)
- Моя думка була така, що чинна назва цілком придатна, але за наявності переваги дійсно слід перейменувати на «русский мир» або «русскій мір». -- RajatonRakkaus ⇅ 10:49, 7 березня 2024 (UTC)
- І там скрізь, включно з заголовком, фігурує вислів "русский мир", а вислів "російський світ" зустрічається лише раз (плюс ще раз у родовому відмінку в тому ж абзаці), та й то з метою демонстрації його некоректності (щоб зрозуміти, що я маю на увазі, введіть у пошуку на тій сторінці "російський світ" і прочитайте цілий абзац, на який Вас виведе)--Unikalinho (обговорення) 10:33, 7 березня 2024 (UTC)
- От, до речі, тут є кілька прикладів, де слово «світ» вживається в дуже подібному розумінні та в явній формі: [18]. -- RajatonRakkaus ⇅ 21:09, 6 березня 2024 (UTC)
- Так, ваші аргументи слушні. Але ж вони не суперечать моїм. Звісно, термін злизано, звісно, pax — це мир. Але тут проблема в тому, що цей вираз почав «жити своїм життям» і розумітись саме як світ. Це на мою думку. А по факту тут треба джерела на те, як це слід розуміти і як в українській мові подається це поняття. Трансплантація (передача в оригінальному вигляді) цілком припустима і в назві, і в тексті. -- RajatonRakkaus ⇅ 19:25, 6 березня 2024 (UTC)
- Все ж таки я підтримую варіант російською, "русский мир", як у ВУЕ. Це найбільш однозначний варіант, важко обрати одну конкретну українську форму, оскільки я не бачу перевагу за жодною, а значення в них можуть дещо відрізнятись, як видно з обговорення. А вже в преамбулі можна подати всі варіанти з джерелами. Якщо ми за ВП:ЛАТ передаємо латинські вирази в оригіналі, то немає проблеми й у тому, щоби передати цей. -- RajatonRakkaus ⇅ 09:21, 14 серпня 2024 (UTC)
- Слово pax буквально означає "мир". У ширшому розумінні -- те, про що Ви сказали. В статті ж говориться, що вислів "русский мир" є відповідником до Pax Russica, що означає лише одне: вислів "русский мир" є перекладом лат. Pax Russica. Очевидно, що це злизано з відомого всім Pax Romana, але факт є факт: саме злизано, а не утворено незалежно від латинського Pax. А отже, це так і слід перекладати, і не має значення, реальний це мир чи ні (до речі, Pax Romana насправді не був власне миром, це була диктатура Риму і його тиранічні способи придушення будь-яких внутрішніх конфліктів (тим самим створювалася ілюзія миру), тобто він базувався на тих засадах, на яких зараз намагаються встановити Русский мир)--Unikalinho (обговорення) 18:43, 6 березня 2024 (UTC)
Коментар Вікіпедія:Перейменування статей/Російський світ (термін) → Рускій мір (термін). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:27, 6 березня 2024 (UTC)
- Російський світ дійсно вживається рідше. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:32, 6 березня 2024 (UTC)
- Уже якось казав: за буквою Правопису мусить бути «Руський мир». Є правила передачі морфем та рос. И. На додаток у цих слів є відповідні значення (див. СУМ-11): мир 2 — «І мир первозданний / Одпочив на лоні ночі» (Тарас Шевченко), руський — те саме, що російський, людина російської національності: «За окремим столом похмуро обідав руський і боязко позирав навкруги» (Михайло Коцюбинський).--Юе-Артеміш (обговорення) 10:14, 7 березня 2024 (UTC)
- Там є примітка, що це розмовний стиль. На практиці слід розрізняти руський (Русь) та російський (Росія), тому цей варіант можна було би застосувати хіба що для часів Володимира чи Ярослава, але аж ніяк не до росіян. Ми ж про Pax Rossica говоримо, не про Pax Ruthenica. -- RajatonRakkaus ⇅ 10:25, 7 березня 2024 (UTC)
- Тобто, ви пропонуєте правильну морфологічну адаптацію, але абсолютно хибний з погляду змістового навантаження вислів. Тобто, треба йти до джерел. У них трансплантація, транслітерація або переклад, які взагалі не регулюються правописом, тому хибними їх вважати навряд чи можна. -- RajatonRakkaus ⇅ 10:27, 7 березня 2024 (UTC)
- тобто? за уточненням СУМ-11 щодо розмовного стилю? --『Shiro Neko』Обг. 22:35, 7 березня 2024 (UTC)
- Справа Суслова і Білодіда живе і перемагає, відкидаючи Грушевського з 13 томами "Історії України-Руси", сучасних істориків і політологів, логіку і сучасну термінологію, посилаючись на давнього малорозвиненого Коцюбинського з наслідком його недолугості - сином-манкуртом, чи посилаючись на Правопис. Правопис тут абсолютно недоречний, бо йдеться про двослівний термін імперської "новомови", де термін має зовсім інше значення порівняно зі значенням кожного слова окремо, а тому найточнішим передаванням значення є не переклад, а ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ. --Oleh z Kalusha (обговорення) 13:40, 7 жовтня 2024
(UTC)
За бо є офіційна постанова уряду що вживає транслітерацію "Русскій мір" для означення терміну. На мою думку це має офіційно закріпити перевагу варіанту "Русскій мір". Duppertip (обговорення) 14:40, 13 травня 2025 (UTC)
- Там є: «ПЕРЕЛІК ознак пропаганди ідеології “русского міра”». Тому варто залишити назву Російський світ, а додати, коли пропаганда ідеології “русского міра” неприпустима за правилами Вікіпедії. *:--Володимир 12:25, 5 вересня 2025 (UTC)
- Називати речі своїми іменами -- це не пропаганда, це просто називання речей своїми іменами. Ми називаємо річ так, як вона називається в джерелах, і описуємо її сутність, на цьому базується будь-яка енциклопедія, з пропагандою це не має нічого спільного--Unikalinho (обговорення) 12:40, 5 вересня 2025 (UTC)
- Енциклопедія вимагає точності та повноти. Концепт «русского мира». Ідея «русского мира». Проєкт «русский мир». Критичні оцінки «русского мира». Так у джерелах. Тобто в лапках та деякому контексті. Назва Російський світ дає можливості більш повно пояснити у відповідних розділах «ознаки пропаганди ідеології “русского міра”» та точно визначити сенси і контекст. А назва Русскій мір суперечить правилам (на мій погляд). --Володимир 13:35, 5 вересня 2025 (UTC)
- Яким правилам? Конкретно будь ласка--Unikalinho (обговорення) 16:55, 5 вересня 2025 (UTC)
- Енциклопедія вимагає точності та повноти. Концепт «русского мира». Ідея «русского мира». Проєкт «русский мир». Критичні оцінки «русского мира». Так у джерелах. Тобто в лапках та деякому контексті. Назва Російський світ дає можливості більш повно пояснити у відповідних розділах «ознаки пропаганди ідеології “русского міра”» та точно визначити сенси і контекст. А назва Русскій мір суперечить правилам (на мій погляд). --Володимир 13:35, 5 вересня 2025 (UTC)
- Називати речі своїми іменами -- це не пропаганда, це просто називання речей своїми іменами. Ми називаємо річ так, як вона називається в джерелах, і описуємо її сутність, на цьому базується будь-яка енциклопедія, з пропагандою це не має нічого спільного--Unikalinho (обговорення) 12:40, 5 вересня 2025 (UTC)
Вітаю! Давно мені вже муляє оця назва, пропоную зміни. Очевидна відомість людини саме з цією формою прізвища. Хоч правопис і вимагає слов'янські прізвища писати з "-ський", але вжиток щодо конкретно цієї персони каже про інше (напевно бо більша частина життя пов'язана з США та Францією, а не з Польщею). От запити в гугл:
- Поланскі - 5,6 тис.
- Полянскі - 0,6 тис.
- Поланський - 1,1 тис.
- Полянський - 8,8 тис. (мені видає в першу чергу дзеркала Вікі та якогось відомого росіянина, що зустрічається з Аліною Гросу)
Вжитка в АД достатньо. От хоча б Vogue, DW, ВУЕ тощо...--Seva Seva (обговорення) 11:32, 15 серпня 2023 (UTC)
Утримуюсь. Хоча більш відомий як французький та американський режисер, його прізвище є цілковито польським. Під цілковито польським я маю на увазі набуте безпосередньо в Польщі, а не від батьків-мігрантів. Та й він у Польщі довго працював, зняв кілька значущих фільмів. Я більше схиляюсь до "Поланський", бо "Полянський" це занадто українізована форма. З АД на "Поланскі" серед наведених тільки Vogue, бо DW в кожній статті його по-різному називає, але загалом цей варіант вважаю цілком прийнятним. В ВУЕ він взагалі "Поланські", що абсолютно хибно та лише вчергове доводить некомпетентність авторів цього шедевру. -- Rajaton Rakkaus обг 12:31, 15 серпня 2023 (UTC)
- В польській немає твердого L, Polański звучить як Поляньскі.--Юрко (обговорення) 12:37, 15 серпня 2023 (UTC)
- Його немає в більшості мов світу такого як у нас. Але я не знайшов правила, яке б передбачало передавати польську l як "ль", крім як перед приголосними та в кінці слова. Він же не Poliański. -- Rajaton Rakkaus обг 13:00, 15 серпня 2023 (UTC)
- § 121 , передача звуку l. --Юрко (обговорення) 13:46, 15 серпня 2023 (UTC)
- Його немає в більшості мов світу такого як у нас. Але я не знайшов правила, яке б передбачало передавати польську l як "ль", крім як перед приголосними та в кінці слова. Він же не Poliański. -- Rajaton Rakkaus обг 13:00, 15 серпня 2023 (UTC)
- Якраз таки від батьків-мігрантів з Польщі. Те, що вони потім туди ж повернулися не робить з його ім'я польського. Так само й імена Раймон (Раймунд) чи Тьєррі чи перше прізвище Лібінг не є польськими. Хоч мені особисто подобається "Ніж у воді" у світі він відомий точно не як поляк, так і в нас також. --Seva Seva (обговорення) 14:03, 15 серпня 2023 (UTC)
Проти, назва відповідає вимогам правопису, джерел достатньо.--Юрко (обговорення) 12:33, 15 серпня 2023 (UTC)
За, бо слід віддавати перевагу найбільш вживаному варіанту імені відповідно до ВП:ІС-П. Очевидна перевага у ВП:АД на користь варіанта "Роман Поланскі". Хоча зауважу, що українські кінознавці все-таки вживають варіант Поланський, зокрема таке зустріти можна в статтях журналу Кіно-Театр чи Кінословнику. --Flavius (обговорення) 18:46, 15 серпня 2023 (UTC)
Утримуюсь, назва відповідає вимогам правопису, але: Роман Полянський не дуже багато авторитетних джерел (або Роман Поланський). Роман Поланскі — трошки більше авторитетних джерел --Володимир 09:27, 18 серпня 2025 (UTC)
- Варіанти Поланскі або Полянскі (з цих двох правильнішим щодо вимови є другий) також відповідають вимогам правопису, адже він не вимагає українізувати неслов'янські суфікси (навіть якщо вони й виглядають як слов'янські)--Unikalinho (обговорення) 13:27, 19 серпня 2025 (UTC)
- Автор пропонує: Роман Поланскі. --Володимир 14:03, 19 серпня 2025 (UTC)
- Ну і що? Ви можете заперечити те, що я сказав вище? --Unikalinho (обговорення) 14:52, 19 серпня 2025 (UTC)
- Ваш аргумент: «Полянскі (з цих двох правильнішим щодо вимови є другий)» за межами того, що пропонує автор.
- Це обговорення більше про два варіанта. --Володимир 15:40, 19 серпня 2025 (UTC)
- Мій аргумент звучить так: "Варіанти Поланскі або Полянскі (з цих двох правильнішим щодо вимови є другий) також відповідають вимогам правопису". Мені здається, це явно означає, що варіант Поланскі, як один з двох перерахованих, вимогам правопису відповідає. --Unikalinho (обговорення) 17:40, 19 серпня 2025 (UTC)
- Ну і що? Ви можете заперечити те, що я сказав вище? --Unikalinho (обговорення) 14:52, 19 серпня 2025 (UTC)
- Автор пропонує: Роман Поланскі. --Володимир 14:03, 19 серпня 2025 (UTC)
- Варіанти Поланскі або Полянскі (з цих двох правильнішим щодо вимови є другий) також відповідають вимогам правопису, адже він не вимагає українізувати неслов'янські суфікси (навіть якщо вони й виглядають як слов'янські)--Unikalinho (обговорення) 13:27, 19 серпня 2025 (UTC)
Проти.--Dƶoxar (обговорення) 19:45, 29 серпня 2025 (UTC)
На більшості мап і офіційних документах ув УРСР[1][2][3][4] місто мало назву Більці. Навіть якщо й передавати румунське згучання, то точно не Бєльці, а Бельці, бо ă відповідає українському е.—Artekimus (обг.) 14:17, 14 травня 2022 (UTC)
Проти Не певен, що слід зважати на джерела УРСР чи початку минулого століття. Щодо Бельці, то Ви точно знаєтесь на румунській мові, Ви знавець з румунського мовознавства? Теж не певен. Треба орієнтуватись на сучасні джерела та усталеність назви. А вони такі, що за ЕСУ власне ми маємо саме Бєльці. Тож 100% Бєльці. --Jphwra (обговорення) 17:48, 19 липня 2022 (UTC)
- доповнення з словопедії і там, правда БєльцИ але через Є. --Jphwra (обговорення) 16:08, 20 липня 2022 (UTC)
- Ну в УСЕ свій правопис.--Анатолій (обг.) 15:06, 26 серпня 2025 (UTC)
За Традиційна українська назва міста, у якому історично проживала значна українська громада. Ми ж не кажемо на Париж Парі, чи на Холм Хелм. Тут варто говорити не про те, як правильно буде румунською, а як правильно українською. Самий час позбутися меншовартості, українська вікіпедія потребує декацапізації. --ZxcvU (обговорення) 08:36, 28 грудня 2022 (UTC)
За Не розумію взагалі, звідки там взялася літера "є", якщо там звук "ə", якщо вірити самій вікіпедії. Власне, перша літера в слові "about" передає той самий звук, ніхто ж в здорову глузді не буди читати це як "єбаут". Чи не є це калькою з рос., де назва міста пишеться як "Бельцы"? Зрештою, українське консульство знаходить в місті Бельці лінк Yezheha (обговорення) 14:55, 30 січня 2023 (UTC)
За: очевидно, що Бєльці росіянізм (українською навіть важко і неприродно це вимовляти), тому або Бельці як в оригіналі (лише з українським закінченням), або Більці.--Словолюб (обговорення) 15:51, 13 лютого 2023 (UTC)
- Якщо виводити з білого кольору, тоді якраз Бєльці (аналогічно Бєлгороду), якщо ж від румунського оригіналу, тоді Белць. Бельці — це ще більше спотворення (і не з російської, і не з румунської).--Анатолій (обг.) 15:08, 26 серпня 2025 (UTC)
Утримуюсь. «Бєльці» — справді дивний варіант, оскільки передача ă як є суперечить румунській фонетиці, українській фонетиці, традиціям передачі слів з румунської мови. Це передача з російської, оскільки е в корені, в українському відповіднику якого і. Джерела на користь «Бельці» дуже скромні, на користь «Більці» переважно застарілі, а от на користь цього «Бєльці» і ЕСУ, і УЛІФ. Тому якщо немає інших авторитетних джерел, то має залишитись ця безтолкова чинна назва. -- RajatonRakkaus ⇅ 09:27, 26 серпня 2025 (UTC)
Проти УЛІФ, УРЕ[5], ЕСУ[6] дають Бєльці. Це все ж транслітерація з російської (бо румунською Белць), тому аналогічно Бєлгороду передаємо з є. Наведені ж джерела дуже старі (до 1950-х років), тоді правопис був інший.--Анатолій (обг.) 14:51, 26 серпня 2025 (UTC)
Проти запропонованого варіанту. Або Бєльці (за аргументами Ahonc), або Белць, ну в крайньому випадку Бельці (і вашим і нашим). А на Більці немає жодних підстав, бо якщо ми виходимо з білого кольору, то це в нас через "є" передається--Unikalinho (обговорення) 12:02, 30 серпня 2025 (UTC)
- В статті написано, що назва походить не від "білий", тому, якщо так, то з точки зору походження має бути Белць--Unikalinho (обговорення) 12:06, 30 серпня 2025 (UTC)
- Ви точно впевнені, що це не тільки з російської та білоруської передається через є? -- RajatonRakkaus ⇅ 14:44, 30 серпня 2025 (UTC)
- А Ви думаєте, що з румунської може передаватися через "і"? Ні, румунська мова взагалі не слов'янська, то там тим більше не буде на виході "Більці". "Є" -- це чисто російський варіант, ну Молдова була в СРСР, тому й усталилася передача з цього російського варіанту рос. Бельцы саме як російської назви--Unikalinho (обговорення) 19:46, 30 серпня 2025 (UTC)
- Однак російське Бельцы слід було б передавати як Бєльці лише тоді, коли назва походила б від того кореня, що й білий. Але я про те, що якби ми припускали цей корінь у назві цього міста, то з чого б нам передавати його як практичну транскрипцію з російської, а не напряму адаптувати українською? Тобто, обидві назви Більці та Бєльці спираються на (хибне) припущення щодо цього кореня. Це суто теоретичні міркування, на мою думку щодо назви статті вони не впливають через джерела. -- RajatonRakkaus ⇅ 20:15, 30 серпня 2025 (UTC)
- Я вже вище сказав, що якщо це не з російської, то це й не від кореня "білий". Вище також згадав про те, що наша стаття говорить про походження назви міста--Unikalinho (обговорення) 08:23, 31 серпня 2025 (UTC)
- Якщо з російської, але не від білий, то буде Бельці. Ми ж передаємо Архангельськ, а не Архангєльськ. Тобто, назва Бєльці спирається на це хибне припущення такою самою мірою, як і Більці. Що робить цю назву подвійно безглуздою. Я про це. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:01, 31 серпня 2025 (UTC)
- Ну варіант Бельці вже краще, ніж Більці. Хоча, як на мене, його можна обрати лише як компроміс між "Бєльці" (бо якщо з російської, то скоріш за все таки від "білий") і "Белць" (якщо брати з румунської)--Unikalinho (обговорення) 16:44, 31 серпня 2025 (UTC)
- Якщо з російської, але не від білий, то буде Бельці. Ми ж передаємо Архангельськ, а не Архангєльськ. Тобто, назва Бєльці спирається на це хибне припущення такою самою мірою, як і Більці. Що робить цю назву подвійно безглуздою. Я про це. -- RajatonRakkaus ⇅ 12:01, 31 серпня 2025 (UTC)
- Я вже вище сказав, що якщо це не з російської, то це й не від кореня "білий". Вище також згадав про те, що наша стаття говорить про походження назви міста--Unikalinho (обговорення) 08:23, 31 серпня 2025 (UTC)
- Однак російське Бельцы слід було б передавати як Бєльці лише тоді, коли назва походила б від того кореня, що й білий. Але я про те, що якби ми припускали цей корінь у назві цього міста, то з чого б нам передавати його як практичну транскрипцію з російської, а не напряму адаптувати українською? Тобто, обидві назви Більці та Бєльці спираються на (хибне) припущення щодо цього кореня. Це суто теоретичні міркування, на мою думку щодо назви статті вони не впливають через джерела. -- RajatonRakkaus ⇅ 20:15, 30 серпня 2025 (UTC)
- А Ви думаєте, що з румунської може передаватися через "і"? Ні, румунська мова взагалі не слов'янська, то там тим більше не буде на виході "Більці". "Є" -- це чисто російський варіант, ну Молдова була в СРСР, тому й усталилася передача з цього російського варіанту рос. Бельцы саме як російської назви--Unikalinho (обговорення) 19:46, 30 серпня 2025 (UTC)
Примітки
- ↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- ↑ Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за трьохступеневою системою урядування. Адміністративні межі станом на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].
- ↑ Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ за обласною системою урядування. Адміністративні межі станом на 20 березня 1932 р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.
- ↑ Більці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 136. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Бєльці // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 432.
- ↑ Болохан С. Бєльці // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.
Завершені обговорення
[ред. код]
Бієшу Марія → Бієшу Марія Лук'янівна
Заглембє → Заглембе
Європейська політична спільнота → Європейська політична спільнота (значення)
Орхідея де Сантіс → Оркідеа Де Сантіс
Ні війні! → Нет войне!
Хайкін Азрієль → Азріель Хайкін
Твіттер → X (соціальна мережа)
Уетор Тахар → Уетор-Тахар
Асланхане → Мечеть Асланхане
VICTORIA (архітектурно-скульптурна композиція,Хмельницький район) → Victorium (скульптура)
Водолікування → Гідротерапія
Магса Аміні → Махса Аміні
Рольова модель (гурт) → Рольова Модель
Фумінорі Цутіко → Фумінорі Цучіко
Чіхара шіота → Чіхару Шіота
Лоренцо Медічі → Лоренцо де' Медічі
Блазень (карта таро) → Дурень (карта таро)
Дніпро (місто) → Дніпро
Патрік Клайверт → Патрік Клюйверт
Уч-Шерефелі → Мечеть Уч-Шерефелі
Деналі → Мак-Кінлі (гора)
Рисів'яник → Моті
Список підтверджених снайперських рекордів → ?
Гертогенбос → Хертогенбос
Ґор Відал → Гор Відал
Ізабела II → Ізабелла II
Святі з нетрів → Святі з Бундока
Святі-кросдресери → Святі-трансгендери
Палестинська війна (1947—1949) → Війна за незалежність Ізраїлю
Гава Абді → Хава Абді
Імператриця Мьонсонхванху → Імператриця Мьонсон
Амано Есітака → Амано Йосітака
Уніконти → Аморфеї
Обраний → Обрані
Джулі Фішер → Джулі Девіс Фішер
Нагірно-Карабаська Республіка → Республіка Арцах
Іннокентій III → Інокентій
Сусідки (Росія) → Сосєдкі
Карл Деніц → Карл Дьоніц
Львів (назва) → Назви Львова
Сілет → Сілхет
Книга → Книжка
Михайлова Дарина Борисівна → Михайлова Дар'я Борисівна
Уманський національний університет садівництва → Уманський національний університет
Сайлент-Хілл (місто) → Сайлент-Гілл (місто)