Запоріжжя-Кам'янське

Станція Запоріжжя-Кам'янське Верхівцеве — Нижньодніпровськ-Вузол Запоріжжя-Кам'янське — Гребля Придніпровська залізниця Дніпровська дирекція м. Кам'янське
Колишня назва станції до 23 березня 2017 року Вокзал станції Запоріжжя-Кам'янське у 1920—1930-х роках
48°28′55″ пн. ш. 34°38′48″ сх. д.
Дата відкриття	30 травня
Рік відкриття	1884 (141 рік)
Попередня назва	Запоріжжя, Баглій
Тип	вантажна
Колій	29
Платформ	2
Тип платформ(и)	бічна та острівна
Форма платформи	прямі
Вулиця	Січеславський шлях
Пересадка на	трамвай № 2
Відстань до Києва, км	501
Відстань до Греблі, км	14
Відстань до Нижньодніпровська-Вузла, км	42
Відстань до Верхівцевого, км	39
Код станції	456007 ?
Код «Експрес-3»	2210768 ?
Послуги
Супутні послуги
Запоріжжя-Кам'янське

Дільниця Дніпро — Верхівцеве

Легенда  Нижньодніпровськ-Вузол 188,4 0 Дніпро-Головний 2 Кайдацька 185,9 Горяїнове 184 184 км 180,1 Діївка 178 178 км  Зустрічний 174,3 175 км 170,7 Сухачівка 169 169 км Дніпро Кам'янське  Кам'янське 165 165 км 163 164 км 159 160 км 157 Запоріжжя-Кам'янське  Кам'янське пр-кт Ювілейний 153 Кам'янське-Пасажирське 148,8 149 км Т 0412 Кам'янське Кам'янський район  Кам'янське 139,2 Воскобійня 138,7 139 км Н08 Дніпровська 132 Верхньодніпровськ 127,6 128 км 124,5 125 км 118,8 119 км 117,2 Верхівцеве  Кривий Ріг  П'ятихатки

Запорíжжя-Кáм'янське (до 1924 року — Запоріжжя, у 1924—2017 роках — Баглій) — вантажна станція першого класу Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці на перетині електрифікованих ліній Верхівцеве — Запоріжжя-Кам'янське — Нижньодніпровськ-Вузол та Запоріжжя-Кам'янське — Гребля між станціями Кам'янське-Пасажирське (4 км) та Сухачівка (15 км). Розташована в місті Кам'янське Дніпропетровської області. Поруч зі станцією пролягає автошлях національного значення Н08 (Бориспіль — Запоріжжя — Маріуполь).

Історія

Станцію Запоріжжя-Кам'янське споруджено при прокладанні першої ділянки новозбудованої Катерининської залізниці та урочисто відкрито 18 (30) травня 1884 року. У складі Катерининської залізниці було побудовано Кам'янську гілку — від станції Запоріжжя (нині — Запоріжжя-Кам'янське) до шпалопросочувального заводу на березі Дніпра, при станції Тритузна. У 1892 році цей шпалопросочувальний завод було перенесено на станцію Кайдацька біля Катеринослава. Саме ці місця у 1887 році обрало для будівництва свого заводу новостворене, завдяки іноземному капіталу, Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство. Через два роки завод розпочав роботу, а напередодні Першої світової війни він став найпотужнішим металургійним підприємством.

У 1913 році в Кам'янському (тоді ще давнє козацьке село) налічувалось 40 тисяч осіб, а 1917 року — 60 тисяч, чим перевершило більшість повітових центрів і наблизилося до невеликих губернських. У цьому ж році, за Тимчасового уряду, воно нарешті отримало статус міста. У 1930-ті роки місто перейменовано на ідейно витриману назву — Дніпродзержинськ. Головна лінія залізниці пролягає у цій місцевості по дніпровсько-сурському водоподілу, де різниця висот із берегом Дніпра складає близько 120 метрів. Саме це змусило вдатись до такого розвитку траси — з романківським тупиком, де поїзди змінювали напрямок руху. Це було незручно і навіть призводило до аварій.

Наразі прийнято пов'язувати слова «Запоріжжя», «запорізький» із містом Запоріжжя або Запорізькою областю, забуваючи при цьому, що місто до 1921 року мало назву Олександрівськ, а Запорізька область утворена лише 1939 року. Історично ж Запоріжжя — це землі від Південного Бугу до Кальміусу, від Орелі до дніпровських низів. Був період, коли вся Катерининська залізниця офіційно називалася Запорізькою — під час гетьманату Павла Скоропадського.

На старих світлинах є можливість побачити лише стіни першого поверху будівлі у неороманському стилі. Нині вони гладко тиньковані, а перед цим були обкладені кахлями. За цим проєктом на Катерининській залізниці було збудовано декілька вокзалів.

Кам'янською гілкою здійснювалися лише вантажні перевезення, регулярного пасажирського руху нею не було. На вокзал і з вокзалу пасажирів доправляли візники, розцінки яких під час осіннього та весняного бездоріжжя були найвищими.

1921 року місто Олександрівськ було перейменоване на Запоріжжя, в якому залізничні станції до 1934 року залишалися зі старою назвою Олександрівськ І та Олександрівськ ІІ. А станцію Запоріжжя біля Кам'янського у 1924 році було вирішено назвати на честь революціонера Гаврила Баглія — одного з перших радянських керівників залізниці.

Місцевим вокзалом станція слугувала 81 рік, аж до побудови Дніпродзержинська-Пасажирського (нині — Кам'янське-Пасажирське) у 1965 році.

• 
  Вантажний поїзд поблизу станції Запоріжжя-Кам'янське
• 
  Краєвид на підприємство «Южкокс»

23 березня 2017 року, в ході декомунізації, станція отримала сучасну назву — Кам'янське-Пасажирське.

Пасажирське сполучення

На станції Запоріжжя-Кам'янське зупиняються приміські електропоїзди у напрямках станцій Дніпро-Головний, Краматорськ, Кривий Ріг-Головний, П'ятихатки та Синельникове I.

Джерела

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 01.02.2025) (рос.) [Архівовано з першоджерела 07.02.2025.]
• (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

• Інформація про станцію Запоріжжя-Кам'янське на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху приміських поїздів на сайті регіональної філії «Придніпровська залізниця». [Архівовано 26 травня 2025 у Wayback Machine.]
• Станція Запоріжжя-Кам'янське на сайті ochka-na-karte. [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.]