Мошорине
| село Мошорине | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Кіровоградська область | ||||
| Район | Кропивницький район | ||||
| Тер. громада | Суботцівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA35040310150099475 
| ||||
| Облікова картка | Мошорине | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | до 1752 р. | ||||
| Населення | 1600 | ||||
| Площа | 8,043 км² | ||||
| Густота населення | 254,26 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 27453 | ||||
| Телефонний код | +380 5233 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°36′57″ пн. ш. 32°43′19″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
120 м | ||||
| Водойми | р. Бешка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Карта | |||||
  Мошорине | |||||
 Мошорине | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Мошо́рине (від слсрб. Мошорін) — село в Україні, у Суботцівській сільській громаді Кіровоградської області. Населення становить 1600 осіб.
Село було засноване сербськими переселенцями у середині XVIII століття , та назване ймовірно на честь сербського села Мошорин , звідки переселенці могли походити.
У 1752–1764 роках тут існувала 16 рота новосербського Гусарського полку (кінного). Інші назви села: Некрасівський шанець, Мошарін, Дмитрівка, Мошорин (сербський аналог — Мошорин).
Станом на 1772 рік, у шанці Мошориному існувала дерев'яна однопрестольна Воздвиженська церква, священиком якої з 1771 року був Іоан Богданович. На той час в шанці нараховувався 121 двір. Церква підпорядковувалась Новомиргородському духовному Правлінню.[1]
Станом на 1886 рік, у селі, центрі Мошоринської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 3359 осіб, налічувалось 536 дворових господарств, існували православна церква, школа та 9 лавок[2].
У другій половині XIX, після відміни кріпацтва, і на початку ХХ століття мешканці Мошориного часто одружувалися з мешканцями Денéдівки (у 1930х перейменована на Новоолександрівку).
За словами старожилів під час революції і радянсько-української війни вони бачили у селі двійника Леніна, описавши вождя як дещо "маненьке і гидкеньке".
У часи Голодомору-геноциду 1932-1933 загинуло щонайменше 26 жителів села [3]. За спогадами місцевої жительки Олени Єрмоленко (1913-2002): «1933-го щодня коли йшла з роботи, бачила як коло дороги з колгоспу лежали люди : дорослі , старі , малі, у яких після здуття потріскалися животи , а з тріщин текла рідина».
Під час окупації нацисти забороняли місцевим користуватися навіть криницями вважаючи людей за худобу. Відомою у Мошориному стала історія коли німці вривалися до хат у пошуках дітей для відправики остарбайтерами до Німеччини, під час одного з таких обшуків 7-ми річна дівчинка заховалася під піч а один з німців не помітив як наступивши випадково зламав їй висунуту з під печі долоню, дівчинка при спробі не закричати від болю втратила свідомість.
За спогадами Олени Єрмоленко (1913-2002) після боїв під час Другої світової війни «корови стояли по чрево у крові» (вся земля довкола була у крові загиблих солдат).
Також у селі народились три Герої Радянського Союзу - Михайло Маляренко, Федір Кобець та Олексій Кива.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2284 особи, з яких 952 чоловіки та 1332 жінки.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2039 осіб.[5]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,03 % |
| російська | 3,18 % |
| молдовська | 1,52 % |
| вірменська | 0,68 % |
| білоруська | 0,39 % |
| польська | 0,05 % |
Затверджена 26 вересня 2013 р. рішенням сесії сільської ради.
У червоному полі срібна підкова, над нею — два срібні крила відділяють синю хвилясту (у три хвилі) вершину, на якій срібна 8-променева зірка; внизу — зелена база, завершена срібною ламаною (у три злами) вузькою балкою. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною.
Срібні крила у верхній частині щита представлені як алегоричне зображення Покрови Пресвятої Богородиці. Срібна восьмипроменева зірка, яка у Православ'ї ще називається зіркою Богородиці, є знаменням Божого провидіння та світлого майбутнього. Срібна підкова у червоному полі символізує козацьке минуле території села та військові поселення, до складу яких воно входило протягом понад 70-и років (Нова Сербія, Чорний гусарський полк, Південні військові поселення). Зелена ввігнута у формі трикутника база внизу щита відображає коріння села — Некрасівський байрак. Срібна ламана балка, що на двох верхніх зламах нагадує форму скель, означає річку Бешку, яка протікає територією села. Також ламана балка утворює стилізований сигль «М» — першу літеру назви села.
Квадратне полотнище розділене на п'ять горизонтальних смуг — зелену, білу, червону, білу та зелену (1:1:3:1:1), у центрі червоної смуги — біла підкова.
Уродженцями села є:
- Айвазовська Раїса Олексіївна (* 1944) — членкиня національної спілки краєзнавців України, майстриня-вишивальниця.
- Кива Олексій Минович (1915—1945) — Герой Радянського Союзу.
- Кобець Федір Семенович (1913—1986) — Герой Радянського Союзу.
- Маляренко Михайло Софронович (1918—1985) — Герой Радянського Союзу.
- Шевченко Григорій Ілліч (1913—1979) — краєзнавець і музеєзнавець.
- Лукія Юхимівна Стаченко (1879-1973) — цивільна що під час Голодомору та нацистської окупації врятувала сотні життів.
-
пам'ятник 250ти-річчу села -
пам'ятник Семенові Климовському -
центральна вулиця -
один з провулків -
місток через річку Бешку -
одна з криниць -
покинуте подвір'я -
гніздо лелеки
- ↑ Макаревский Ф. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. Церквы и приходы прошедшего XVIII столетия. Вып. 1. — Екатеринослав: Типография Я. М. Чаусского, 1880. — С. 1036—1037, 1041.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Голодомор 1932-33 рр.: Знам'янський район – боротьба за життя
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Погода в селі Мошорине [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 Населені пункти Знам'янського району | |
|---|---|
| Села | Барвінівка · Богданівка · Васине · Веселий Кут · Веселівка · Веселка · Володимирівка · Глибока Балка · Гостинне · Диківка · Дмитрівка · Долина · Долино-Кам'янка · Заломи · Зелений Гай · Іванківці · Казарня · Калинівка · Копані · Костянтинівка · Коханівка · Кучерівка · Макариха · Мілова Балка · Мошорине · Нововодяне · Новоолександрівка · Новопокровка · Новополяна · Новороманівка · Новотрепівка · Пантазіївка · Петрове · Плоске · П'ятихатки · Саблине · Сокільники · Спасо-Мажарівка · Суботці · Топило · Трепівка · Троянка · Цибулеве · Шевченкове · Юхимове |
|
Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вело команда в селі (Рос-агро)