Перейти до вмісту

Омельченко Вадим Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вадим Омельченко
Народився30 липня 1963(1963-07-30) (61 рік)
Дніпропетровськ, УРСР
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Діяльністьдипломат, адвокат, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська і російська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПрезидент Інституту Горшеніна
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Вади́м Володи́мирович Оме́льченко (нар. 30 липня 1963, Дніпропетровськ, Українська РСР) — український політичний діяч, засновник і президент Інституту Горшеніна. Заслужений юрист України. Надзвичайний і Повноважний Посол України у Французькій Республіці (з 2020)[1] та, за сумісництвом, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Князівстві Монако (з 2021)[2]. Постійний представник України при ЮНЕСКО за сумісництвом (з 2020)[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Національну юридичну академію ім. Ярослава Мудрого, за спеціальністю — правознавець. Заслужений юрист України.

Проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах оперативного складу[4].

У 1996—1998 рр. — керівник групи радників віце-прем'єр-міністра України з економічних реформ Сергія Тігіпка.

У 2000—2006 рр. — віцепрезидент корпорації «Інтерпайп».

У 2005—2006 рр. та 2008—2009 рр. — радник спікерів Верховної Ради України, також обіймав посаду консультанта парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією.

Викладав в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, читав лекції у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України.

З 2006 року — Інституту Горшеніна, координатор Стратегічної Ради, старший партнер. Виступає з лекціями і доповідями в École Militaire, Національній асамблеї та Сенаті Франції, неодноразово давав інтерв'ю і експертні коментарі про ситуацію в Україні провідним французьким виданням, зокрема Le Monde, La Croix, La Tribune.

З серпня 2020 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції.

З 23 листопада 2020 року — Постійний представник України при ЮНЕСКО за сумісництвом.

З 28 квітня 2021 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Князівстві Монако за сумісництвом[2][5].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» III ст. (20 липня 2025) — за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, консолідацію міжнародної підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[6].

Дипломатичний ранг

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 11 червня 2020 року № 219/2020 «Про призначення В.Омельченка Надзвичайним і Повноважним Послом України у Французькій Республіці»
  2. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №177/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 507/2020 Про призначення В.Омельченка Постійним представником України при ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.
  4. http://telegrafua.com/country/13114/ Трест, который лопнул [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Зеленський звільнив посла в Австрії. І призначив нових у трьох країнах. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 28 квітня 2021.
  6. Указ Президента України від 20 липня 2025 року № 502/2025 «Про відзначення державними нагородами України працівників дипломатичної служби»
  7. Указ Президента України від 22 грудня 2023 року № 843/2023 «Про присвоєння дипломатичних рангів»

Посилання

[ред. | ред. код]