Толе-Сарай
| Толє-Сарай, Качи-Сарай Töle Saray, Qaçı Saray | |
|---|---|
| 44°43′01″ пн. ш. 33°49′28″ сх. д. / 44.716959° пн. ш. 33.824491° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Дачне, Автономна Республіка Крим |
| Перша згадка | XVII століття |
| Стан | зруйновано |
.svg?lang=uk)  Толє-Сарай, Качи-Сарай Толє-Сарай, Качи-Сарай (Автономна Республіка Крим) | |
Толє́-Сара́й (крим. Töle Saray), Качи́-Сара́й (крим. Qaçı Saray) — ханський палац часів Кримського ханства, розташований в селі Толє (Дачне). Він був одним із так званих «малих хансараїв» (заміських палаців) і до наших днів не зберігся.[1]
Мала ханська резиденція, будівництво якої датують XVII-XVIII століттями. Етнограф В. Х. Кондаракі (XIX ст.) вказував, що її облаштував хан Мехмед IV Ґерай у 1654 році.[2]
Резиденція фігурує у хроніках під двома назвами – Толє-Сарай і Качи-Сарай, оскільки обидві знаходились на березі річки Кача. Історик О. Гайворонський припускає, що йдеться про одну й ту ж резиденцію. Археологічні розкопки 2013 року на передбачуваному місці розташування (нині Дачне) виявили частину житлово-господарської споруди.
У джерелах першої половини 17 століття існують поодинокі згадки про палац під назвою Толі-Сарай, що знаходився неподалік від селища Толі (з 1948 р. − Дачне).[3] Про нього відомо лише те, що Мехмед IV Ґерай займався його благоустроєм. Слідів палацових споруд в околицях Дачного вже не видно, але в одному місці серед поля помітні густо розсипані уламки кахельної плитки, фігурних цеглин, глазурованих посудин та інших залишків якогось багатого житла. Не виключено, що десь тут під землею можуть бути руїни загадкового Толі-Сарая.
Посольські звіти другої половини 17 сторіччя додають інформацію про якісь «ханські баштани» (тобто, такі самі сади з солов’ями та альтанками, що, за описами Евлії Чєлєбі, оточували «малі палаци» в долинах Алми і Бєльбєку) на берегах Качи, де хан час від часу перебував зі своїми синами, беями і мурзами. В описах ханських прийомів, які проходили там, побіжно згадуються «двір», «хороми» − словом, все неодмінні атрибути ханської заміській резиденції, яка напевно була подібна до інших «малих палаців».
В одному місці тексту уточнено розташування цієї резиденції: «до Хану, до бахчі, яка зветься Шуря, на річці на Качі». З цього топоніма легко зрозуміти назву села Шурю (з 1948 р. − Кудрине) у східній частині Качинської долини. Можливо, тут і слід шукати той Качи-Сарай, про який побіжно згадують деякі інші джерела (якщо тільки Качи-Сарай − це не друга назва Толі-Сарая).[4]
- ↑ Бахчисарайський Палац - Архітектурні пам\'ятки - Південний регіон - АР Крим. ukrain.travel. Процитовано 23 жовтня 2025.
- ↑ Бахчисарайський палац. Історія створення, архітектура комплексу, Фонтан сліз. ua.dorogovkaz.com. Процитовано 23 жовтня 2025.
- ↑ «Реконструкція» Ханського палацу в Бахчисараї: загрози знищення пам’ятки | Голос Криму. www.voicecrimea.com.ua (укр.). 2014. Процитовано 23 жовтня 2025.
- ↑ Зниклі заміські палаци кримських ханів. Іслам в Україні (укр.). Процитовано 23 жовтня 2025.
Замки та палаци Криму | ||
|---|---|---|
| Збережені | Алупка (Воронцовський) • Алушта (Стахєєва) • Бахчисарай (Хансарай, Ханський палац) • Гаспра (Ластівчине гніздо) • Кореїз (Дюльбер) • Євпаторія (Гелеловіча) • Кореїз (Юсуповський) • Лівадія (палац) • Масандра (Олександра ІІІ) • Сімеїз (Мальцевих) • Танкове (Говорова-Топалова) • Феодосія (Стамболі) • Утьос (Гагаріної) • Ялта (Чехова) |  |
| Частково збережені | ||
| Руїни | Алушта (Алустон) • Балаклава (Чембало) • Білогірськ (Таш-Хан) • Велике Садове (Сюйренська фортеця) • Веселе (Кутлак) • Гурзуф (фортеця) • Залісне (Ескі-Кермен) • Інкерман (Каламіта) • Кам'янське (Арабат) • Високе (Керменчик) • Керч (Єні-Кале) • Кореїз (дача Чаїр) • Кріпке (Киз-Куле) • Морське (Чобан-Куле) • Передущельне (Качі-Кальон) • Перекоп (Ор-Капу) • Ферсманове (замок) • Ходжа Сала (Мангуп) • Чуфут-Кале (фортеця) | |
| Повністю зруйновані | ||