Перейти до вмісту

Яйце-райце

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яйце-райце
ЖанрЧарівна казка
АвторНарод
Моваукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаУкраїна, Східна Європа
S: Цей твір у Вікіджерелах

«Яйце-райце» — українська народна казка, що належить до жанру чарівних казок з елементами кумулятивної (ланцюгової) структури на початку. Вона поєднує міфологічні мотиви про війну між птахами та звірами з пригодницьким сюжетом про героя, який долає випробування за допомогою чарівної помічниці. Казка підкреслює теми вдячності, справедливості, кохання та абсурдності конфліктів через дрібниці, а також символізує яйце як джерело достатку, життя та відродження, пов'язане з давніми слов'янськими міфами[1].

Казка поширена в українському фольклорі, зафіксована в збірках Івана Франка та інших фольклористів. Вона вивчається в шкільній програмі з української літератури для 5-го класу, де акцентується на фантастичних елементах, моралі та зв'язку з народними традиціями[2].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Казка починається з того, що жайворонок (птиця) є царем, а миша — царицею. Вони разом володіють полем, на якому сіють пшеницю. Після врожаю вони ділять зерно, але одна зернина падає, і виникає суперечка: жайворонок каже, що воно його, бо поле в небі, а миша — що її, бо поле на землі[3][4]. Миша пропонує перекусити його, але хапає і тікає в нору. Жайворонок скликає птахів на війну, миша — звірів. Битва триває цілий день, але без результату. Миша наказує комашні вночі погризти пір'я птахам біля крил. На ранок звірі перемагають, розриваючи безкрилих птахів[5][6].

Орел, що залишився на дереві, просить стрільця не вбивати його, обіцяючи допомогу. Стрілець годує орла м'ясом своїх корів і бугая протягом трьох років, поки крила відростуть. Орел випробовує стрільця, тричі скидаючи з висоти, щоб той відчув його страх. Потім вони летять до родичів орла, де стрілець отримує від батьків орла чарівне яйце-райце в обмін на повернення сина. Батьки радять розбити яйце вдома за високою огорожею[3].

Дорогою стрілець випадково розбиває яйце біля криниці, випускаючи безліч худоби. Змія допомагає загнати її назад в обмін на те, що з'явилося вдома без нього — новонародженого сина. Син виростає і йде до змії. Вона дає три завдання: за ніч викорчувати луг, посіяти та зібрати пшеницю, спекти паляницю; розкопати гору, пустити Дніпро, побудувати комори та продати пшеницю; зловити золотого зайця[7].

Син виконує перші два завдання за допомогою дочки змії, замурованої в стовпі, обіцяючи одружитися з нею. Для третього дочка перетворюється на золотого зайця. Вони втікають, змія переслідує, але втікачі перетворюються (на поле з дідом, монастир з ченцем, річку з окунем). Змія лопає від спроби випити річку. Син забуває дівчину після поцілунку з дитиною родича, але згадує під час весільних приготувань завдяки чарівним голубам з тіста. Вони одружуються[7].

Варіанти та обробки

[ред. | ред. код]

Казка має варіанти, записані в різних регіонах, з акцентом на міфологічну частину чи пригодницьку. Один з відомих — у збірці «З живого джерела». Сучасні обробки, наприклад, Наталі Забіли, адаптовані для дітей. Схожі мотиви в фольклорі інших народів, але унікальним українським елементом є яйце як символ родючості[8].

Казка адаптована для дітей у формі аудіокниг, мультфільмів та адаптованих варіантів для шкільних підручників.[9][10]

Міфологічна символіка

[ред. | ред. код]

Казка «Яйце-райце» інтерпретується як послідовність трьох ритуально-міфологічних історій: космогонічного міфу про протистояння первісних сил неба (жайворонок як символ сонця, весни та відродження) та землі (миша як втілення нижніх, хаотичних сил), міфу про тотемних предків скотарів та хліборобів, а також міфу, пов'язаного з ініціацією юнака та дівчини. Об'єднуючим символом слугує яйце-райце, яке відображає давній космогонічний міф про створення світу з яйця — мотив, поширений у багатьох культурах, включаючи слов'янську, де яйце асоціюється з зародженням життя, родючістю та великодніми традиціями (крашанки як символ воскресіння). Казка датується неолітичним періодом, коли поняття добра і зла ще не сформувалися, а конфлікт представляє одвічне протистояння протилежностей, подібне до інь-ян. Вона ілюструє еволюцію господарського укладу давніх українців: від мисливства (стрілець) через скотарство (отримання худоби з яйця) до хліборобства (завдання змії, пов'язані з обробкою землі, сівбою та торгівлею зерном), що символізує перехід поколінь до осілого життя. Міфологічне мислення проявляється в трикратності подій, метаморфозах, переміщеннях між світами (верхній — птахів, середній — людей, нижній — змії) та ритуалах, таких як випікання короваю, що нагадує поклоніння сонцю та зерну. Дослідники зазначають, що розмірковування над міфом особисто може розкрити глибші сенси свідомості українського народу, ніж традиційні тлумачення[11][12][13][14].

Культурне значення

[ред. | ред. код]

Казка відображає український світогляд: яйце як символ життя, конфлікти через дрібниці, перемога добра. Вона навчає вдячності, вірності та униканню жадібності, з елементами великодніх традицій. У освіті розвиває уяву та розуміння фольклору.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Борисівна, Джужук Олена (17 вересня 2022). Українська народна казка " Яйце-райце".Фантастичне та реальне у творі. | Онлайн-уроки на Всеосвіті. Всеосвіта (укр.). Процитовано 16 жовтня 2025.
  2. ↑ Валентинівна, Левчик Галина. "Яйце-райце" 5 клас, українська література. naurok.com.ua (укр.). Процитовано 16 жовтня 2025.
  3. ↑ а б Українська казка: Яйце-райце. kazky.org.ua. Процитовано 16 жовтня 2025.
  4. ↑ Яйце-Райце, — читати повний текст на УкрЛібі. www.ukrlib.com.ua. Процитовано 16 жовтня 2025.
  5. ↑ Яйце-райце. Українська народна казка. xn--80aaukc.xn--j1amh. Архів оригіналу за 10 жовтня 2024. Процитовано 16 жовтня 2025.
  6. ↑ Яйце-райце. Казочка (укр.). Архів оригіналу за 6 серпня 2025. Процитовано 16 жовтня 2025.
  7. ↑ а б «Яйце-райце» Українська народна казка (дуже стислий переказ). Освіта.UA (укр.). 25 січня 2022. Процитовано 16 жовтня 2025.
  8. ↑ Філологічна майстерня молодого вчителя української мови та літератури: Українська література. Філологічна майстерня молодого вчителя української мови та літератури. Процитовано 16 жовтня 2025.
  9. ↑ Довідник цікавих фактів та корисних знань (12 серпня 2022). "Яйце райце" аудіоказка. Українська народна казка. Процитовано 16 жовтня 2025 — через YouTube.
  10. ↑ Казки українською (8 листопада 2024). Яйце-райце | Аудіо Казки українською мовою. Процитовано 16 жовтня 2025 — через YouTube.
  11. ↑ Аліна Шведова – Казкологія (22 грудня 2022). ЯЙЦЕ-РАЙЦЕ || космогонічний міф, символізм, господарський уклад, міфологічне мислення. Процитовано 16 жовтня 2025 — через YouTube.
  12. ↑ Cherniuk, Snizhana. Elements of social myth in Ukrainian folk fairy tale "Egg-raytse".
  13. ↑ Niskanen, Niina; Folklore, Myths and (2 березня 2023). Cosmic Egg In The Creation Myths Around The World. Myths and Folklore (англ.). Процитовано 16 жовтня 2025.
  14. ↑ Mythological Motifs: Cosmic Egg Symbolism in Creation Stories | Certified IFS Therapist | San Francisco Bay Area. Triplemoon Psychotherapy, IFS therapy (амер.). Процитовано 16 жовтня 2025.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Білик, О. І. (2018). Композиційна домінанта казки з погляду перекладацької прагматики. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету, 4, 41–47.
  • Качмар, М. (2016). Патронажна функція метаморфози в українських чарівних казках. Народознавчі зошити, 3(129), 697–703.
  • Клименко, Д. (2018). Сокільництво: чи це тільки ремесло? Щодо реконструкції слов’янської картини світу, пов’язаної із сокільництвом. Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства, 163–167.
  • Наумовська, О. (2023). «Мене ваші і шаблі й піки не візьмуть, позагинаються!»: Концепт перемога в українській чарівній казці. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 2(34), 90–94. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.34.17
  • Переверзєв, Д. І. (2014). Функціонування найдавнішого пласту української питомої лексики в мові українських народних казок. Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, 25, 329–339.
  • Сивачук, Н. (б.д.). Семантика образів української народної чарівної казки. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.
  • Тиховська, О. (2021). Етнопсихологічна специфіка мотиву створення світу з яйця в українських казках та колядці «Була у Бога перепеличка». Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія, 2(46), 298–303.
  • Чернюк, С. Л. (2009). Елементи суспільного міфу в українській народній казці „Яйце-райце”. У П. В. Білоус (Ред.), Літературознавчі студії (с. 30–42). Житомирський державний університет.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Яйце-райце&oldid=46334110